Фрагменти

Війна за багатоповерхівки: як бетонні «гнізда» БПЛА стали ключовим ресурсом фронту, — Чорновол

У сучасних умовах війни дронів одним з найголовніших ресурсів на фронті є укриття. Як зазначає військовослужбовиця та громадська діячка Тетяна Чорновол, сьогодні вирішальним фактором виживання та ефективності стала примітивна цегляно-бетонна конструкція — багатоповерхівка. Для пілотів дронів, які тримають смугу оборони та відбивають ворожі атаки, такі будівлі перетворилися на справжній ресурс і «золотий фонд».

За словами Тетяни Чорновол, багатоповерхівка — це «укриття для роботи БПЛА», яке дає місце для маневру та достатній захист. У той час як приватний сектор, дачі та котеджі розносяться сучасними дронами до нуля за лічені години після виявлення пілотів, кілька рівнів бетонних перекриттів дозволяють працювати навіть під вогнем.

Чорновол підкреслює, що навіть зруйновані та обгорілі будівлі з підвалами, сповненими міазмів каналізації, сприймаються військовими з вдячністю як надійний покров.

Особливу цінність мають довгі цегляні будинки у складі мікрорайонів, хоча навіть «скромний триповерховий барак з підвалом на два виходи» є кращим за будь-який маєток у приватному секторі. Військова визнає, що до війни її «естетично катувала архітектура» радянських сірих бараків, проте зараз вона розглядає кожне таке «страховисько» як імовірну фортецю. «Так, у нас на фронті середньовіччя якесь, головним стали такі фортеці», — констатує авторка допису.

Пропозиції щодо покращення

Тетяна Чорновол наголошує на необхідності визнати багатоповерхівки недооціненим ресурсом оборони, який не можна «просрати», а треба використовувати максимально ефективно. Вона висуває кілька конкретних пропозицій для військового керівництва.

По-перше, необхідно забезпечити маневреність екіпажів БПЛА без жорсткої прив’язки до смуги відповідальності батальйону чи бригади. Якщо в одного підрозділу в смузі є місто, а у сусіда — лише поля, логічно, щоб усі пілоти працювали з багатоповерхівок. Хоча це здорожчує польоти через відстань, альтернативою є лише «мертві пілоти і відразу діри в обороні». Чорновол закликає командування визначати пріоритетні місця для розрахунків БПЛА на кожній 100-кілометровій ділянці, забезпечуючи їх особливою обороною та логістикою.

По-друге, гостро стоїть питання примусового виселення цивільних із багатоповерхівок у зонах активних бойових дій. Цивільні, що залишаються в таких будинках, стають перешкодою для військових і водночас приреченими жертвами. Чорновол пояснює: «Якщо пілоти не займуть багатоповерхівку, то її накриє ворожа "кілзона" і цивільні стануть невипадковою жертвою ворожого сафарі». Вона пропонує розробити механізм примусового виселення «на потреби ЗСУ» з можливою разовою грошовою виплатою, наголошуючи, що прифронтові міста — це «не будинки для життя, це укріплення для війни».

«Повірте, в кінцевому підсумку це вигідно самим цивільним, бо кілзона постійно розширюється», — наголошує військова.

Стратегія «випаленої землі»

Найскладнішим питанням авторка називає створення зони «випаленої землі» на окупованих територіях.

«Ми переважно програємо в першості, бо на окупованій території в тих містах теж українці. І ворог створює випалену зону в підконтрольному нам містечку. А далі ми програємо це містечко, бо пілоти вже не можуть добратися до своїх гнізд багатоповерхівок. А далі ворог суне вперед, і бій вже за наступне місто.

Отож навколо наших базових місць розташування БПЛА наша сторона просто мусить створювати випалену смугу на десятки км», — вважає Чорновол.

Вона ділиться власним досвідом витіснення цивільних із небезпечних зон за допомогою системних скидів поряд з авто, що дозволяло очистити територію без жертв серед мирного населення. Тетяна Чорновол резюмує, що створення зони «випаленої землі» на окупованій території навколо базових місць розташування БПЛА — це страшна, але необхідна стратегія, адже від ефективності пілотів залежить виживання всіх інших військових на «нулі».

Чорновол багатоповерхівки дрони укриття фронт