Фрагменти

Якими будуть стратегії України та Росії у 2026 році: оцінка Бутусова

Командир взводу безпілотних систем бригади "Хартія", у цивільному житті журналіст Юрій Бутусов окреслив у стрімі основні цілі стратегії Російської Федерації у війні, а також виокремив сильні та слабкі сторони стратегії України. Texty.org.ua наводять його аналіз у вигляді адаптованої прямої мови.

У Росії закінчується гарматне м'ясо

Отже, що стосується зараз ситуації у війні? На початку 2026 року стало очевидно, що гарматне м'ясо у Росії все ж таки закінчується. Зимову кампанію витримати Росії важко.

Така ситуація для нас є обнадійливою, але хочу звернути увагу, що так само фронт завмирав і в 25-му, і у 24-му роках. Пов'язано це було не з тим, що Росія повністю втратила сили і не хоче наступати, не може, а з тим, що саме взимку найкращі умови для бойової роботи наших дронів і є можливість знищувати російські інфільтрації піхотні максимально ефективно.

У квітні будуть зелені посадки, знову покращаться умови для прихованого пересування піхоти

Ворог кожної зими має просто шалені втрати, і вони рухають фронт у теплі місяці, тобто коли виходить зеленка. У квітні вона якраз з'явиться, у другій половині знову будуть зелені посадки, знову покращаться умови для прихованого пересування піхоти і нас знов чекає дуже важка бойова робота. Ворог буде наступати, шукатиме і знаходитиме слабкі місця в наших бойових порядках. Тому від того, як Україна організовує війну, як вона реагує на ці виклики, залежить, чи не буде в цьому році втрачений український Донбас і чи вдасться ворогу підійти впритул до Запоріжжя, чи буде можливість у нього захопити ще далі, ще більшу кількість територій Харківщини.

Отже, зараз важливо відзначити, влітку, починаючи з кінця квітня, Україну не чекає оця вся така зараз відносна стабільність на фронті, відносно мале просування ворога, наші успішні контратаки, це почне змінюватись. І для того, щоб зупинити ворога, розгромити ворога влітку, і, скажімо, дочекатись, втримати фронт до того, як знову прийде зима і знову наші дрони зможуть знищувати, шукати максимально ефективно російських хробаків і весь той непотріб, який Росія кине в бій під українські дрони, до того всього треба дожити і довести справу.

Як примусити Росію до миру

Я насправді не бачу ніякої можливості зараз, щоб Україна взагалі виконувала будь-чиї вказівки, неважливо, яке прізвище. Для нас зараз припинення війни на умовах Росії – це знищення держави і знищення української нації в цілому. Інших умов Росія не висуває, тому для нас зараз продовження спротиву – це взагалі єдина конструкція, яка існує в нашому реальному світі.

Зупинити Росію можна тільки силою

Саме з цього треба виходити. Зупинити Росію можна тільки силою, і той перелом, який зараз намітився у війні, зараз я ще раз до цього підійду питання, він насправді – це єдина можливість примусити Росію до миру.

Ключові зміни на фронті

Отже, в чому зміни на фронті? Перше, протягом кількох місяців взимку всі поповнення Російської Федерації, всі інфільтрації піхоти були просто знищені, а українські війська на кількох напрямках фронту провели успішні контрудари, використовуючи ефективну взаємодію наших штурмових підрозділів різних військ, частин військ Збройних Сил України, Нацгвардії і дронів.

На цілій низці ділянок фронту наші війська перехопили тактичну ініціативу

Тобто дронно-штурмові операції взимку для України були успішні і на цілій низці ділянок фронту наші війська перехопили тактичну ініціативу. І це серйозно вдарило по ворогу. Всюди, де наші організовані підрозділи пішли в атаку, де ці атаки були добре підготовлені, вдалося досягнути просування по території, завдати ворогу великих втрат і при достатньо адекватному співвідношенні з нашими втратами. Тобто розмін в безповоротних втратах 1 до 5, 1 до 6.

Тобто це все ті умови, за яких ворога можна бити й влітку. Але влітку буде складніше. Тому що ворожа піхота, оце гарматне м'ясо, в Росії зменшилася кількість надходження, зменшилась якість. Російська піхота вже не здатна самостійно штурмувати у своїй основній масі. Так, є ще підготовлені атаки, є ще у них мотивовані люди, які можуть йти вперед після підготовки, але переважна більшість російської піхоти для самої тактики інфільтрації, якою так пишається російський генштаб, вже непридатна. Тому що це просто малобоєздатні люди.

Війна 2026 року — це буде війна дронів і війна боротьби з дронами

Російська піхота вся виконує вже не функції самостійного прориву фронту, а виключно функції розвідки боєм. Тобто вони помічають точки просування і мають допомагати російським дронам знаходити наші позиції і завдавати по наших підрозділах ураження. І фактично в 25-26 році, треба відмітити, що так само як ми дронами обороняємось, як ми дронами проводимо насамперед контратаки, так само і у росіян дрони стали основним засобом прориву нашого фронту. Тому війна 26-го року — це буде війна дронів і війна по боротьбі з дронами. Тобто два ключові фактори визначить ефективність на полі бою.

І третій фактор, який останній, але не останній, але насправді перший. Це фактор людей. Хто може, яка сторона підготувати людей, достатню кількість, забезпечити їхню ротацію, ефективне бойове застосування у сірій зоні, яка перетвориться на кілзону, 10 км по обидва боки фронту, де полюють дрони на людей, де треба виживати, забезпечувати логістику. Хто зможе реалізувати на практиці кращу стратегію на полі бою, у війні дронів. І Росія буде просуватися, і всюди, де в нас буде слабка організація військ, слабка організація піхоти, слабка організація ураження, слабка організація дронів, — ворогу вдасться просуватися.

Зима показала, що там, де організація військ правильна, у ворога нема шансів

Що показала зима? Зима показала, що там, де організація військ правильна, там, де є достатня кількість командирів в першу чергу, які розуміють, як грамотно застосовувати піхоту, як грамотно вибудовувати бойові порядки БПЛА, у ворога нема шансів. Всюди росіян зупинили і розгромили.

Путін заявив про захоплення Куп'янська, зараз можу вам сказати, в Куп'янську залишився останній опорний пункт противника. І ще кілька є, буквально кілька остаточних недобитих росіян, які ховаються по підвалах. Тому ситуація для ворога, яка видавалася в кінці осінньої кампанії як максимально сприятлива, Путін з розгорнутими плечима розповідав, ось ми зараз як Україні, Куп'янськ зараз повторимо всюди, на Дніпропетровщину зайшли, до Запоріжжя підходимо. Зараз подивіться на тон російських зет-блогерів, це просто паніка, розпач, самоприниження.

Україна почала вражати ворога організовано і якісно

На фронті вдалося завдати ворогу кількох болісних поразок, це факт. І другий факт, Україна за допомогою наших західних союзників змогла серйозно наростити, покращити як кількість, так і якість ураження, як в середній зоні, так і на далекому рівні, завдавати фактично стратегічних ударів по російській промисловості, значними силами добитись фактично переваги в ударах далекобійними безпілотниками. Тобто Україна почала вражати ворога, організовано, якісно вражати, значно покращилась якість цих ударів, керованість, дорозвідка. І почався системний вплив на всю глибину бойових порядків противника і на його економічну інфраструктуру.

Саме такі системні удари, тобто не локальні, не якийсь разовий подвиг, не якась одна успішна операція, а цілий ланцюг, успішні операції контрнаступальні на північній частині Харківщини, на Лиманському напрямку, на Запоріжжі, удари мідлстрайками і діпстрайками, кілзони, які ефективно контролюють українські дрони, що призводить до просто шалених втрат російської піхоти. Все це в комплексі змусило ворога верещати, нити на весь інтернет.

Якість технологічної роботи у війську зростає

Але дуже важливо зазначити: друзі, ми не перемогли. Це ефект зими, ефект покращення досвіду наших командирів, ефект створення боєздатних корпусів, кількох армійських корпусів, ефект створення кількох ефективних боєздатних штурмових полків резерву головнокомандувача ЗСУ, ефект злагоджених дій, покращення якості наших сил безпілотних систем і всіх підрозділів БПЛА у складі армійських корпусів, бригад. Тобто якість технологічної роботи зростає. Вся ця система працює. І тільки тому вдалося ворога зупинити.

Утім, влітку проти нас грають інші фактори. Ворожа піхота зможе краще ховатись. Дефіцит пального. Росія як свою стратегію обрала завдання важких ударів по нашій економіці, щоб збільшити наші витрати. І зараз буде знов важко. Шукати піхоту в зелених посадках — важка справа. І для того, щоб ми зрозуміли, як це зупинити, треба проаналізувати нашу стратегію, що зараз робиться.

Ми бачимо системні кроки міністра оборони щодо реформи у війні дронів

Отже, перше, що ми бачимо, системні кроки міністра оборони Михайла Федорова, це стосовно реформи у війні дронів. Ми бачимо, що Федоров фактично почав реформи у повітряних силах для того, щоб перебудувати систему нашої протиповітряної оборони, посилити складову саме дронів, як організацію, так і якість застосування. Для цього туди призначений командир Lasar Павло Єлізаров. І це дійсно системний крок, який серйозно покращив організацію якість роботи повітряних сил зі збиття дронів.

Федоров залучає, концентрує більшу частину ресурсів Міноборони на закупівлі дронів. Причому, що важливо зазначити, ми зараз порівняємо те, що робить Україна у сфері розвитку БПЛА і те, що робить Росія. Я буду говорити про виключно стратегічний підхід. Так-от, Федоров проводить комплексні зміни, зараз запущена конкуренція, велика кількість виробників, практично всі відомі виробники і навіть деякі невідомі отримали гроші на виробництво БПЛА. Тобто тепер не буде ситуації, що якийсь є один виробник, як це в Росії відбувається.

Створені умови для розвитку ринку, для того, щоб війська могли отримувати дрони від багатьох різних виробників

У Росії замовлення Міністерства оборони, вони централізовані, Україна від цього повністю відійшла. Є аналіз і є закупівлі системні у різних виробників, у великої кількості виробників. Тобто створені умови для розвитку ринку, для того, щоб можна було не залежати від постачання одної, двох, трьох компаній, а війська могли отримувати дрони від багатьох різних виробників. І насправді ця конкуренція — це дуже позитивний крок.

По-друге, створений механізм контролю бойового застосування, який вже працює, у нас він у всіх військах вже запущений. Це те, що зробив Федоров, запустив всюди обов'язкову систему Mission Control. Тобто будь-які дані, будь-який виліт дрона обліковується. Раніше так робили тільки в окремих військових частинах, але от у нас у "Хартії" був Mission Control і кожен виліт обліковувався. Зараз це загальна вимога по всіх Силах оборони. І це дійсно можливість працювати з верифікованими, коректними даними, які дозволять аналізувати як технічні складові, так і якість організації бойових дій в тій чи іншій бригадах. І корпусах. Тому це, на мій погляд, дуже обнадійлива реформа.

В Україні триває розвиток дронів усіх типів

Системний розвиток дронів триває в усіх середовищах. Має збільшуватись кількість наземних роботів, причому радикально, кількість повітряних дронів усіх типів і морських дронів теж. Таким чином не робиться ставка на досягнення переваги в кількох окремих типах БПЛА. Фактично створення інфраструктури, яку зараз через маркетплейс створило Міністерство оборони, можливість замовляти не тільки різні дрони різних виробників, а й компоненти для їхнього виробництва військовим частинам. Це фактично дозволяє Україні швидкий шлях для модернізації, для постійних швидких адаптацій і випередження противника у технологічній гонці.

Ці системні рішення ворог просто не зможе повторити, тому що російська феодальна система управління просто на такі гнучкі рішення не здатна. Росія побудована вся на корупції, на централізованих рішеннях, на відкатах, і конкуренція будь-яка там просто неможлива з огляду на режим Путіна і відсутності будь-яких механізмів громадського контролю. Не можу сказати, що корупції нема у нас, але наявність конкуренції — це захист, буде можливість зробити вибір. І це стане очевидно з часом.

Україна ставить на перевагу у дронах у всіх сферах бойового застосування

Отже, тотальна така конкуренція, ставка на дрони, ставка на перевагу у дронах, у всіх сферах бойового застосування. Це найкраща стратегія для того, щоб зберігати піхоту. Бо основна проблема у нас, якщо так почитати, що треба нашому Генштабу? Йому треба більше штурмовиків.

Насправді, якщо модернізувати технологічну складову, така кількість штурмовиків буде не потрібна. Це має бути робота, яка не для всіх. Це має бути робота, яка має максимальну мотивацію. Тому другий напрямок ініціативи Федорова, наскільки я знаю, це якраз підвищення мотивації в усіх рівнях, в першу чергу матеріальної мотивації для штурмовиків. Щоб штурмовики розуміли, що вони виконують особливу роботу.

Я не впевнений, що цю роботу можна компенсувати, якість цієї роботи, тільки грошима. Але гроші — це один з важливих стимулів. І наявність серйозного фінансування дозволить, я впевнений, і значно більше залучати іноземних добровольців, про що також казав Федоров. І ця робота дійсно має велику перспективу.

Держава не може системно організувати масовий рекрутинг за кордоном

Хочу сказати, на жаль, поки що держава не може системно організувати через недостатню увагу масовий рекрутинг за кордоном. Утім, в цьому році те, що я знаю, що я бачу, міністр Федоров і міністр внутрішніх справ Ігор Клименко дійсно вжили певних заходів, які зможуть покращити, дійсно впорядкувати, започаткувати цей процес, зробити його системним. Шанси на це є. Я в це вірю, і цю історію, цю ініціативу треба підтримати максимально.

Я впевнений, що Україна може залучати значно більшу кількість іноземців, і що це може бути ефективним. Крім того, посилення фінансування штурмових військ, штурмових підрозділів, будь-яких компонентів, не тільки окремих штурмових полків, штурмових бригад, штурмових батальйонів, штурмових підрозділів, які створюються в різних частинах. У нас є штурмовики, просто прикордонники, ТРО, і звичайна піхота, стрілецькі батальйони, всюди. Тому все це потребує додаткової матеріальної підтримки.

Дронна піхота може змінити війну

Якщо штурмові підрозділи стануть насамперед дронно-штурмовими, там, де дрони будуть в першу чергу атакувати, а потім за дронами будуть вже доштурмовувати люди. Це саме та технологія і так само буде робитись із закріпом, щоб у нас була дронна піхота, тобто піхота, яка не просто сама по собі з автоматом, а перед тим піхотинцем стоять позиції дронів, як наземних, так і повітряних, і людина не одна, вона спирається на дрони і забезпечується дроном. Це дійсно може змінити війну.

Ми зараз говоримо про ті ініціативи, які започатковані. Для того, щоб змінити хід війни, щоб зменшити втрати, дуже серйозно, наші, і підвищити втрати ворога, потрібна все ж таки реформа корпусів. І це дуже слабке місце України, треба визнати, я про це багато разів говорив.

За рік реформа корпусів в Україні не реалізована. А хаос в управлінні військами є основною причиною втрат

На жаль, за рік реформа корпусів у нас не реалізована. Вона започаткована, і вона показує дуже хороші результати на різних напрямках. Це значно покращило управління військами. Але, на жаль, безлади, хаос в управлінні військами є основною причиною втрат. Тому що у нас досі нема планового застосування військ на всіх ділянках фронту. А тільки планове застосування військ, планове забезпечення людьми, планове забезпечення снарядами, планове забезпечення дронами та всім іншим забезпеченням.

Все це можливо тільки при організації військ, яка таку плановість здатна реалізувати. Якщо у нас постійний хаос, якщо на фронті незрозуміло, хто за це відповідає, за цю ділянку, командирів міняють просто як пішаків, і незрозуміло взагалі, хто відповідає за що. Бо там у всіх комбатах, комбригах вже плутаються.

Поки що ми не бачимо уваги з боку Сирського до того, щоб корпуси могли діяти. І це дійсно проблема, яка вдарить по нас під час літньої кампанії

Якщо все у нас іде централізовано, все в ручному режимі, на жаль, поки що ми не бачимо уваги з боку головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського до того, щоб корпуси могли діяти, почали діяти, збирати хоча б свої комплектні сили у своїх смугах. І це дійсно проблема, яка вдарить по нас під час літньої кампанії. Тому що там, де є організація, там не треба героїзму, не треба героїчних контрнаступів.

Не треба робити так, як у нас сталося минулого року на Добропіллі і на Запоріжжі, де спочатку ворог собі тихенько, спокійно проходить, продавлює нашу оборону, потім же виходить на околицю міст, або заходить в Покровськ, тільки тоді починається інформаційний резонанс і тільки після того починається реагування, потім у нас відбувається героїчний контрнаступ, де ми там з 500 захоплених ворогом квадратних кілометрів героїчно відбиваємо 200 чи 300.

Навіщо цей героїзм, коли нам і так зрозуміло, де ворог наступає, як наступає, якими силами, ніякого туману війни не існує. А якщо є плановість, тоді не треба така кількість людей і така кількість окремих штурмових військ, така кількість окремих штурмовиків і піхотинців, тоді значно якісніше можна покращити організацію застосування військ в обороні. Це, мені здається, очевидні речі. І це основний виклик, на мій погляд, у 2026 році в кампанії для того, щоб все почало працювати. Ніякі особливі такі геніальні речі, це знов-таки все описано в статутах, можна почитати, наприклад, статути армії США, навіщо існують корпуси, як вони мають самостійно працювати.