Фрагменти

Чому жителі Заходу масово покидають свої країни, — The Economist

Поки політики зосереджені на боротьбі з нелегальною міграцією, поза увагою залишаються інші рекордні показники: масовий виїзд громадян із країн Заходу.

За даними аналізу The Economist, у 2024 році із 31 західної країни емігрувало близько 4 млн людей, що на 20% більше, ніж у допандемійний період.

Видання створило перший комплексний показник валової еміграції із західних країн (визначеної як момент, коли хтось перестає бути резидентом). Журналісти вивчили дані з 31 країни, включно з Австралією, Британією, Канадою, Францією та Німеччиною (але без США, де оцінки залишаються надто ненадійними для включення).

Бум еміграції

Як йдеться у дослідженні, у третьому кварталі 2025 року кількість виїздів із Канади була на 34% вищою, ніж шістьма роками раніше. Еміграція з Нової Зеландії у 2025 році була на 29% вищою, ніж у 2019 році. У Швеції вона була вищою на понад 60%.

У нещодавньому оновленні офіційного статистичного управління Італії відзначено «бум еміграції до іноземних держав». Офіс Ісландії нещодавно повідомив про найвищий рівень еміграції за всю історію спостережень. Нещодавня доповідь Брукінгського інституту оцінює, що у 2025 році США покинуло до 3 млн людей, порівняно з 2 млн у 2021 році. Дані приватного сектору свідчать про те, що вперше за багато років більше американських технічних спеціалістів переїжджає до Європи, ніж навпаки.

Згідно з даними Брукінгського інституту, зусилля адміністрації Дональда Трампа щодо депортації можуть змусити виїхати до 1 млн людей у 2026 році, на додаток до приблизно 2 млн, які очікувалися б за звичайних умов. Усі ці люди також відображаються як емігранти.

Як зазначається у статті, сплеск еміграції частково є наслідком завершення величезного імміграційного буму 2022 та 2023 років. У ті роки західні країни прийняли надзвичайну кількість новоприбулих, багато з яких ніколи не збиралися залишатися назавжди. Студенти закінчують навчання. Тимчасові працівники повертаються додому. Деякі люди, які планували залишитися назавжди, передумують.

Проте вища плинність серед іноземців — це ще не вся історія. Справді зароджується економіка експатів, пише видання. В Ірландії виїзд громадян зріс на 29% порівняно з 2019 роком. У Новій Зеландії він зріс на 74%. Згідно з нещодавніми офіційними даними, еміграція британських громадян також поступово зростає.

Деякі західні експати розкішно живуть у незахідних країнах, таких як Об'єднані Арабські Емірати. Утім, початок війни на Близькому Сході може це змінити, зазначається в аналізі.

Оцінки The Economist свідчать про те, що з 2019 року кількість людей західного походження, які проживають в іншій країні Заходу, зросла приблизно на 2 млн. США прийняли понад 40% цього приросту, частково тому, що амбітні європейці поїхали туди, щоб заробити статки на ШІ. Нідерланди прийняли надмірно велику частку відносно свого населення.

Три причини «втечі» зі стабільного Заходу

Дослідники виділяють три ключові фактори, що стимулюють розвиток «економіки експатів».

По-перше, пандемія Covid-19 легітимізувала дистанційну роботу. Тепер працівники обирають місце проживання не за локацією офісу, а за якістю життя чи вартістю витрат. Американські мультинаціональні компанії у сфері консалтингу зараз наймають за кордоном на 36% більше людей, ніж у 2019 році.

Також дається взнаки податковий тиск. В останні роки багато західних урядів впровадили податкову політику «Робін Гуда», яка забирає все більшу частку доходів багатих людей. Тож для тих, хто не розраховує залишатися високооплачуваними працівниками протягом багатьох років, є сенс тимчасово жити в місці, де податки нижчі.

І насамкінець, на процеси впливає політична криза. Опитування фіксують зниження віри в демократію. Дослідження Тель-Авівського університету підтверджує: «демократичний занепад схильний посилювати еміграцію». Люди тікають від внутрішніх політичних конфліктів у пошуках стабільності.

Наслідки для держав-донорів

Для країн, що втрачають громадян, це означає прямі фіскальні збитки. Держава інвестує в освіту молоді, але втрачає майбутні податкові надходження. Особливо критично це для невеликих економік зі старіючим населенням.

Дані свідчать, що емігранти зазвичай є більш ліберальними, ніж ті, хто залишається, що може призводити до подальшої поляризації та «погіршення демократії» в країнах походження.

Проте є і зворотний бік: близько 40% емігрантів (на прикладі Нової Зеландії) з часом повертаються, привозячи з собою капітал, нові бізнес-ідеї та міжнародні професійні зв'язки.

дослідження захід міграція тенденції