Фрагменти

На Рівненщині експедиція розпочала пошук жертв Волинської трагедії: виявлено кілька людських останків (ФОТО)

23 березня українсько-польська експедиція розпочала пошукові роботи в селі Угли Сарненського району Рівненської області. Як стверджували свідки, на покинутому цвинтарі у братській могилі поховані жертви часів Другої світової війни. Серед убитих були поляки і українці.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Пошуково-ексгумаційні роботи проводить спільна українсько-польська експедиція меморіально-пошукового центру «Доля» (Україна) і Поморського медичного університету (Польща). До її складу входять судові медики, археологи, генетики, антропологи – загалом близько 20 людей.

У перший день пошукових робіт учасники експедиції виявили кілька людських останків. Як пояснив журналістам керівник меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета, вони не з місця масового поховання, а з одиноких могил, ймовірно, старого цвинтаря. З віднайдених людських останків візьмуть генетичний матеріал, щоб провести експертизу ДНК.

Він додав, що перший етап пошукових робіт триватиме протягом тижня, до 27 березня. За його словами, якщо буде віднайдене місце поховань, будуть подані документи до державної міжвідомчої комісії на отримання дозволу на перепоховання.

Проведення пошуково-ексгумаційних робіт в селі Угли ініціювала громадська діячка Кароліна Романовська.

Від рідних, які жили в селі до весни 1943 року, Романовська дізналась про події 12 травня 1943 року, коли на село напали озброєні чоловіки. Її прадід, який був війтом в селі у час німецької окупації, закопав убитих людей на колишньому німецькому цвинтарі.

«Мій прадід Александр Мосейчук зібрав із полів понад 70 осіб і десь тут, де проводиться пошук, він не поховав, а просто закопав тіла. Тут був німецький цвинтар і він, відповідно до розповіді, поховав за спаленою капличкою вбитих людей поміж дубами. Тут, де є хрест і таблиця з іменами, це не вказує місця могили, а вони були закопані збоку.

Для мене важливо знайти останки, і щоби жертви вперше за 80 років були гідно поховані. Цей пошук має поєднувати поляків з українцями. Бо тут вбиті не тільки поляки, але там лежать українці з польсько-українських родин», — розповіла Кароліна Романовська.

Різні версії

Українські та польські історики мають різні версій нападу 12 травня 1943 року в Углах.

Інститут Національної пам’яті Польщі говорить про кількість жертв в Углах – від 60 до 104 убитих і що саме упівці, сотня Никона Семенюка («Яреми»), здійснили напад на цивільне населення.

«Є різні версії подій. Ми готуємо відповідну історичну довідку, відповідно до спогадів, є спогади безпосередньо ветеранів УПА, зокрема полковника Левковича, який говорить, що не було жодного завдання вбивати поляків. Це питання до істориків, чи це були підрозділи УПА, чи радянських диверсійних груп, чи червоних партизанів, чи підрозділи місцевих селяни. Наше завдання ‒ дослідити цю територію», ‒ зауважив Святослав Шеремета.

Ще перед Другою світовою війною у Сарненському і Костопільському повітах був потужний вплив комуністів, зауважують дослідники, і СРСР як у міжвоєнний час, так і в роки Другої світової проводив антипольську пропаганду серед переважно православних українців і сіяв ненависть між поляками і українцями, вдаючись до диверсій. А німецька окупаційна адміністрація спостерігала і не втручалась у конфлікти між польським і українським населенням.

У той період ОУН на Волині прагнула української держави; польський еміграційний уряд у Лондоні бачив цей край у складі Польщі; СРСР прагнув позбутися поляків, і радянський керманич Йосип Сталін використав і давню ворожнечу поляків та українців, і прорахунки німецької політики, закинув на Волинь диверсійні групи, які здійснювали терористичні акти, вказують історики.

Друга світова волинь. упа розкопки україна-польща історія