Людина без стратегії. Усі, крім Трампа, розуміють, що він накоїв, — Енн Епплбом

Дональд Трамп не мислить стратегічно. Так само він не мислить історично, географічно чи навіть раціонально. Він не пов’язує дії, які здійснює одного дня, з подіями, що відбуваються через кілька тижнів. Він не замислюється над тим, як його поведінка в одному місці змінить поведінку інших людей в інших місцях.

Він не враховує ширші наслідки своїх рішень. Він не бере на себе відповідальність, коли ці рішення виявляються хибними. Натомість він діє за примхою та поривом, і коли змінює свою думку під впливом нових примх й імпульсів, він просто бреше про те, що говорив або робив раніше.

Небагато іноземних лідерів могли визнати, що людина без будь-якої стратегії може бути президентом Сполучених Штатів

Протягом останніх 14 місяців небагато іноземних лідерів могли визнати, що людина без будь-якої стратегії може бути президентом Сполучених Штатів. «Напевно, — шепотіли аналітики зовнішньої політики, — Трамп мислить ширше за поточний момент». «Напевно, — казали іноземні державні діячі, — він дотримується якоїсь ідеології, певного шаблону, якогось плану». У хід ішли слова — ізоляціонізм, імперіалізм — у спробі вписати дії Трампа в історичний контекст. Писалися серйозні статті про нібито значення Гренландії, наприклад, ніби інтерес Трампа до цього арктичного острова не був цілком зумовлений тим, що на картографічній проєкції Меркатора він виглядає дуже великим.

Можливо, Трамп не розуміє зв’язку між минулим і теперішнім, але інші люди розуміють

Цього тижня щось зламалося. Можливо, Трамп не розуміє зв’язку між минулим і теперішнім, але інші люди розуміють. Вони бачать, що внаслідок рішень, які Трамп ухвалив, але не може пояснити, Ормузька протока заблокована іранськими мінами та дронами. Вони бачать, як зростають ціни на нафту в усьому світі, і розуміють, що для Військово-морських сил США розв'язання цієї проблеми є складним і небезпечним. Вони також чують, як президент знову, як уже багато разів раніше, зривається, намагаючись перекласти відповідальність на інших і погрожуючи їм, якщо ті цього не зроблять.

НАТО чекає «дуже погане» майбутнє, якщо воно не допоможе розблокувати протоку, заявив Трамп у розмові з Financial Times, очевидно забувши, що саме Сполучені Штати заснували цю організацію і очолюють її з моменту створення у 1949 році. Він також сказав, що не просить, а наказує семи країнам допомогти. Яким саме — не уточнив. «Я вимагаю, щоб ці країни втрутилися і захистили власну територію, тому що це їхня територія», — сказав Трамп журналістам на борту Air Force One під час перельоту з Флориди до Вашингтона. «Це місце, звідки вони отримують свою енергію». Насправді це не їхня територія, і те, що їхнє енергопостачання заблоковане, — це його провина.

Трамп не розуміє, як його попередні рішення зашкодили інтересам різних країн

Але в уявленні Трампа ці погрози виправдані: у нього зараз є проблема, і він хоче, щоб інші країни її вирішили. Здається, він не пам’ятає або не зважає на те, що говорив їхнім лідерам минулого місяця чи торік, і не розуміє, як його попередні рішення вплинули на громадську думку в їхніх країнах або зашкодили їхнім інтересам. Але вони пам’ятають, їм не байдуже, і вони це розуміють.

Зокрема, вони пам’ятають, що протягом 14 місяців американський президент запроваджував проти них мита, висміював їхні безпекові занепокоєння та неодноразово їх ображав. Ще в січні 2020 року Трамп сказав кільком європейським чиновникам: «Якщо на Європу нападуть, ми ніколи не прийдемо вам на допомогу і не підтримаємо вас».

У лютому 2025 року він заявив президенту України Володимиру Зеленському, що той також не має права розраховувати на підтримку, бо «у вас немає жодних козирів».

Читайте також: Чому Європа відмовила Трампу в Ормузькій протоці: експертка про роль «українського фільтра»

Трамп висміював Канаду, називаючи її «51-м штатом», а як чинного, так і попереднього прем’єр-міністрів Канади — «губернатором». Він неправдиво стверджував, що союзні війська в Афганістані «трималися трохи позаду, трохи подалі від передової», чим глибоко образив родини солдатів, які загинули в боях після того, як НАТО вперше й єдиний раз у своїй історії застосувало статтю 5 договору на користь Сполучених Штатів.

Він назвав британців «нашим колись великим союзником» після того, як вони відмовилися брати участь у початковому ударі по Ірану; коли ж вони обговорювали можливість відправлення авіаносців до Перської затоки на початку цього місяця, він висміяв цю ідею в соцмережах: «Нам не потрібні ті, хто приєднується до воєн після того, як ми вже перемогли!»

Часом ця різка риторика переходила у щось гірше. Перед своєю другою інавгурацією Трамп почав натякати, що не виключає застосування сили для анексії Гренландії — території Данії, близького союзника по НАТО. Спочатку це виглядало як тролінг або жарт; але до січня 2026 року його публічні та приватні заяви змусили данців готуватися до можливого американського вторгнення. Данським лідерам довелося замислитися, чи будуть їхні військові збивати американські літаки, вбивати американських солдатів і самі гинути від їхніх рук — настільки болісне питання, що дехто досі не може оговтатися. У Копенгагені кілька тижнів тому мені показали данський застосунок, який повідомляє користувачам, які товари є американськими, щоб вони знали, що їх не варто купувати. На той момент це був найпопулярніший застосунок у країні.

Протягом 2025 року Трамп запроваджував мита проти Європи, Великої Британії, Японії та Південної Кореї, без жодного врахування наслідків

Економічні збитки — теж не жарт. Протягом 2025 року Трамп запроваджував мита проти Європи, Великої Британії, Японії та Південної Кореї — часто випадково або, знову ж таки, імпульсивно — без жодного врахування наслідків. Він підвищив мита для Швейцарії, бо йому не подобався швейцарський президент, а потім знизив їх після того, як швейцарська бізнес-делегація привезла йому подарунки, включно із золотим злитком і годинником Rolex.

Він погрожував запровадити 100-відсоткові мита проти Канади, якщо вона наважиться укласти торговельну угоду з Китаєм. Попри можливі конфлікти інтересів, він вів торговельні переговори з В’єтнамом, тоді як його син Ерік Трамп розпочинав там проєкт будівництва гольф-курорту вартістю 1,5 мільярда доларів.

Попри розмови про мир, Трамп увесь час заохочував російську агресію

Європейці, можливо, змогли б стерпіти образливу риторику і навіть економічні втрати, якби не реальна загроза, яку Трамп тепер становить для їхньої безпеки. Протягом 14 місяців він, попри розмови про мир, заохочував російську агресію. Він припинив надсилання військової та фінансової допомоги Україні, тим самим давши Володимиру Путіну нову надію на перемогу.

Його посланець Стів Віткофф почав відкрито вести переговори про бізнес-угоди між Сполученими Штатами та Росією, хоча війна не завершена і росіяни ніколи не погоджувалися на припинення вогню. Віткофф позиціонує себе перед європейськими лідерами як нейтральну фігуру, десь між НАТО і Росією — ніби, знову ж таки, Сполучені Штати не є засновником і лідером НАТО, і ніби європейська безпека не становить особливого інтересу для американців.

Сам Трамп продовжує нападати на Зеленського і брехати про обсяг американської допомоги Україні, яку він неодноразово оцінює у 300 мільярдів доларів або більше. Насправді ця цифра ближча до 50 мільярдів за три роки. За нинішніх темпів Трамп витратить таку суму за три місяці на Близькому Сході — у процесі розв’язання війни, а не спроб її зупинити.

Результат: прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що Канада не братиме участі в «наступальних операціях Ізраїлю та США і ніколи цього не зробить». Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус каже: «Це не наша війна, і ми її не починали». Прем’єр-міністр Іспанії відмовився дозволити Сполученим Штатам використовувати бази для початку війни. Велика Британія та Франція, можливо, відправлять деякі кораблі для захисту своїх баз або союзників у Перській затоці, але жодна з них не відправить своїх солдатів чи моряків для участі в наступальних операціях, розпочатих без їхньої згоди.

Це не боягузтво. Це розрахунок: якби лідери союзників вважали, що їхні жертви матимуть якесь значення у Вашингтоні, вони могли б ухвалити інше рішення. Але більшість із них уже припинили шукати приховану логіку в діях Трампа і розуміють, що будь-який їхній внесок нічого не означатиме. Через кілька днів або тижнів Трамп навіть не згадає, що це сталося.

близький схід війна стратегія сша-єс трамп україна-сша