Чому Європа відмовила Трампу в Ормузькій протоці: експертка про роль «українського фільтра»
Ормузька криза, спричинена блокуванням протоки з боку Ірану та стрімким зростанням цін на нафту, висвітлила глибокі структурні суперечності всередині НАТО. Звернувшись до союзників по Альянсу за підтримкою, Дональд Трамп зіткнувся з відмовою європейських партнерів.
За аналізом журналістки та арабістки Ксенії Свєтлової, на яку посилається директор Інституту близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, ключовим фактором цієї відмови став «український фільтр».
Ізраїльська дослідниця виділяє кілька фундаментальних причин, через які європейські країни не вважають за можливе підтримати ініціативу США в цьому регіоні.
По-перше, європейці не розглядають ситуацію в Ормузькій протоці як таку, що підпадає під дію Статті 5 про колективну оборону.
По-друге, залежність Європи від нафти, що транспортується через Ормуз, наразі є низькою — вона становить лише 4–5%.
Також дається взнаки історичний досвід. Негативні наслідки операцій в Іраку та Афганістані залишаються вагомим стримуючим фактором для залучення у нові близькосхідні конфлікти.
Пріоритет України
Головним аргументом для Європи залишається війна в Україні. У Брюсселі та інших європейських столицях події на Близькому Сході оцінюють виключно крізь призму протидії російській агресії.
«Довша війна з Іраном означає більше грошей для Путіна і менше ракет Patriot для Києва», — зазначається в аналізі.
Будь-яка дестабілізація, що призводить до зростання цін на енергоносії, прямо вигідна Кремлю, а відволікання військових ресурсів США на іранський трек загрожує обороноздатності України.
Криза партнерства
Контекст взаємної недовіри між Трампом та лідерами ЄС став вирішальним. Політика американського президента — від ідей анексії Гренландії до спроб нав’язати Україні угоду, що фактично означає капітуляцію, та зняття санкцій з РФ — нівелювала поняття союзницької солідарності. У таких умовах вимоги Вашингтона сприймаються не як партнерство, а як політична маніпуляція.
Експертка констатує: криза в НАТО є не ситуативною, а структурною. Незалежно від того, чи відбудеться офіційний вихід США з Альянсу, організації вже завдано суттєвої репутаційної шкоди. Тенденція до розмивання суті Альянсу, що посилилася в «епоху Трампа», навряд чи буде швидко подолана у майбутньому, прогнозує Свєтлова.