Чи підпише Україна договір про вступ до ЄС у 2027 році. Тарас Качка про терміни та умови інтеграції
Віцепрем'єр з питань вступу до ЄС і НАТО Тарас Качка в інтерв’ю РБК-Україна окреслив часові межі та умови інтеграції України до Європейського Союзу.
За його словами, 2026 рік має стати періодом завершення роботи над бенчмарками (критеріями), а вже наступний рік відкриває вікно для юридичного закріплення членства.
Терміни вступу
Качка наголошує, що Україна не прагне вступу «авансом», оскільки це позбавить країну можливості повноцінно користуватися перевагами єдиного ринку.
«Вступати в ЄС без виконання вимог — це як "музей євроінтеграції". Якщо ви вступили, але митниця у вас не сумісна з усіма митницями держав-членів ЄС, то як ви знімете митний контроль на кордоні? Тоді не буде навіть свободи руху товарів», — пояснює він.
За словами Тараса Качки, наразі переговорні кластери де-факто відкриті, і Україна вже отримала необхідні бенчмарки.
«Ми можемо швидко рухатись. Все, що від нас просять — це реалістичні речі, це вимагає нормальної роботи Верховної Ради, уряду, інших інституцій.
А далі Україна і 27 держав-членів ЄС сідають разом, створюється робоча група з написання договору про умови вступу в Європейський Союз. І ось там все визначається: які перехідні періоди, що діє, що не діє, де держави-члени хочуть обмежити, наприклад, свободу руху працівників, бо вони не хочуть, щоб наші працівники хлинули одразу на їхній ринок тощо.
Тобто зараз для нас це просто домашня робота. Ми по ній просуваємось, а паралельно давайте створимо цю робочу групу і визначимо ці умови. І тоді, якщо ми рухаємось паралельно, ми не виходимо за межі методології переговорів, що дуже важливо для ЄС.
Ми скорочуємо шлях таким чином, щоб вже в 27-му році було можливим підписати сам договір про вступ», — зазначає віцепрем'єр.
Водночас урядовець зауважує, що підписання договору не означає моментального набуття статусу члена, оскільки процес ратифікації всіма 27 державами-членами може тривати довго.
Попри заклики деяких європейських політиків до тривалого періоду «доведення незворотності реформ» (який для балканських країн розтягнувся на десятиліття), Україна пропонує використати досвід Румунії та Болгарії — механізм контролю і верифікації CVM (Cooperation and Verification Mechanism).
«В України немає 20 років чекати, поки все "устоїться". Хай 10 років – але для нас це вічність. І тому цей механізм сейфгардів і CVM – це абсолютно нормальна історія. Ми можемо щось зробити в умовах, коли ми вже де-юре будемо членами Європейського Союзу. Щось довершити, дошліфувати», — каже Качка.
Верховенство права як база
Тарас Качка підкреслює, що ЄС змінив свою природу: якщо раніше це був передусім економічний проєкт, то тепер верховенство права стало базовою цінністю та умовою фінансування.
«Від нас вимагають рівно те саме, що вимагають від Італії. Італія на референдумі реформує базові механізми відбору суддів і прокурорів. Це те, чим ми займаємося тут. Те саме і в Польщі.
Не варто вважати, що наші геополітичні обставини – це заміна вимогам. Що ми зможемо перестрибнути, що нічого не треба виконувати, бо ми захищаємо Європу».
На думку віцепрем'єра, ключовим є прогрес саме у сфері судочинства та правоохоронних органів:
«Це означає абсолютно серйозно, по-дорослому довести нормальну роботу по судочинству, доробити кримінально-процесуальний кодекс, судову експертизу, дореформувати правоохоронні органи».
Якщо ці питання будуть вирішені, решта кластерів матиме «технічне значення», додає урядовець.
Принцип досягнень
Україна не планує відмовлятися від оцінки на основі реальних досягнень (merit-based process), але усвідомлює власну інституційну обмеженість на перших етапах.
«Нам ще треба навчитися і нашу інфраструктуру розбудувати, щоб ми могли використовувати гроші зі структурних фондів Європейського Союзу. В Польщі теж перші кілька років членства в ЄС, вони не були дуже ефективні у використанні цих коштів. У нас ситуація теж дуже-дуже непроста.
Тому тут є збіг певних речей в часі. Скоріш за все, співпаде і наша спроможність, коли ми навчимося брати ці гроші, і наша можливість доступу до цих грошей. І це займе кілька років», — пояснює віцепрем'єр.
Тарас Качка впевнений, що за умови швидкого завершення реформ цього року Україна може опинитися в одній хвилі вступу з Ісландією, Чорногорією, Молдовою та Албанією.
