Як Україна трансформує систему ППО. Федоров пояснив математику захисту неба
Україна переходить від ситуативного реагування на обстріли до системного управління протиповітряною обороною на основі даних (data-driven). Ключовими елементами трансформації стали впровадження аналітичної системи After Action Review, створення окремого командування «малої» ППО та курс на власне виробництво протибалістичних ракет.
Про результати першого місяця роботи оновленої команди Міністерства оборони розповів міністр Михайло Федоров під час зустрічі з журналістами.
За його словами, саме ППО стала головним фокусом відомства на старті, повідомляє Бабель.
Аналітика замість інтуїції
Для підвищення ефективності перехоплень Міноборони впровадило електронну систему аналізу кожної атаки. Тепер після масштабних обстрілів фахівці міністерства та Повітряних сил проводять After Action Review.
Аналізується все: розташування перехоплювачів, точки збиття «Шахедів», траєкторії балістики та результативність роботи мобільних вогневих груп. Дані з цієї системи щодня обговорюються на селекторних нарадах у президента. Окрім того, міністерство переводить управління проєктами на професійні ІТ-інструменти, зокрема систему JIRA та методологію постановки цілей OKR.
Асиметричні призначення та «мала» ППО
Одним із найбільш обговорюваних рішень стало призначення заступником командувача Повітряних сил Павла Єлізарова. У Міноборони пояснюють: це свідомий крок для привнесення в систему «зовнішнього» управлінського досвіду.
«Ми вирішили піти асиметрично й призначити в Повітряні сили людину не з цієї системи. Також вже сформували систему командування «малої» ППО, зробили концепцію системного захисту країни від «Шахедів» і роботи «малої» ППО, почали її впроваджувати», — повідомив Михайло Федоров.
Особливий акцент робиться на менеджерських якостях керівників. У двох областях уже призначено очільників «малої» ППО, які раніше працювали з дронами, а не в класичній структурі протиповітряної оборони. Їхнє завдання — вибудувати ефективну мережу захисту на місцях у тісній співпраці з ОВА.
Власні ракети проти балістики
На тлі критичного браку західних ракет ПАК-3, Україна робить ставку на внутрішнє виробництво та міжнародні консорціуми.
«Ми говорили з президентом і про створення спільних консорціумів з партнерами, щоб швидше робити протибалістичні ракети. В України є великий потенціал, щоб самостійно виробляти протибалістичні комплекси та ракети. Нам потрібен окремий проєкт на це — там математика складна, вона потребує більше часу. Але Україна обовʼязково має розвивати власні проєкти», — наголосив міністр.
Технологічна перевага
Важливим кроком у посиленні оборони стало відключення російських терміналів Starlink у зоні бойових дій. За даними Міноборони, після домовленостей зі SpaceX кількість ворожих стримів зменшилася в 11 разів, що значно розширило можливості для української радіорозвідки.
Трансформація торкнулася і закупівель дронів. Міноборони запровадило «матрицю синхронізації», яка дозволяє бачити ефективність кожного підрозділу та конкретного типу БпЛА.
«Ми почали закуповувати на основі даних, щоб не було субʼєктивного впливу і корупційних ризиків. Ми хочемо закуповувати те, що реально літає і дає ефективність. Далі хочемо формувати реальну потребу на основі якісних даних і прибрати зоопарк неефективних рішень», — пояснив Федоров.
Для підтримки інновацій у Збройних силах впроваджується вертикаль цифрових офіцерів. Вони з’являться у кожному корпусі та бригаді, щоб забезпечувати швидке впровадження технологічних рішень безпосередньо у військах.
Також вже запущено процес створення центрів компетенцій щодо всіх технологій. За словами Федорова, дуже важливо створити за кожним напрямом: по дронах, окремо по Middle Strike, Deep Strike, артилерії тощо. Завдання центрів — постійно аналізувати, який наступний крок, і перемагати у війні технологій.
