Україна у центрі безпеки Європи: головні підсумки Мюнхенської конференції

Про це пише BBC Україна.

Видання зазначає, що промова державного секретаря США Марка Рубіо очікувано стала центральною подією конференції.

І хоча він повторив деякі меседжі, які торік з подіуму озвучив Джей Ді Венс, Рубіо доносив їх у шанобливій манері та повсякчас посилався на зв'язок між Америкою та Європою. Цього було достатньо, щоби кардинально змінити тональність конференції у Мюнхені, йдеться у матеріалі.

Що сказав держсекретар США

Американців Рубіо назвав дітьми Європи, які живуть в Західній півкулі, і нагадав, що Нью-Йорк спершу називався Новим Амстердамом.

Тож коли він заявив, що Америка під керівництвом Дональда Трампа може будувати краще майбутнє і сама, але прагне робити це з європейцями — її “дорогими союзниками та найдавнішими друзями”, але Європа при цьому має бути здатною захистити себе, зала відповіла оплесками.

Америка залишається з Європою — так здалося багатьом у залі. Але далеко не всім, наголошує BBC.

По-перше, у своїй промові Рубіо жодного разу не згадав про багаторічну агресію Росії проти України, а також про безпекову роль НАТО, що через дії і риторику американського президента Дональда Трампа переживає глибоку кризу.

По-друге, апетити Дональда Трампа щодо Гренландії нікуди не поділися — про це заявила прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен. Ці амбіції чинної американської адміністрації не узгоджуються з посланням Рубіо до Європи про потребу спільного творення майбутнього.

"Чого було більше у промові Рубіо — прагматичного усвідомлення, що вже за пів року у разі перемоги демократів на проміжних виборах у Конгрес Дональд Трамп може перетворитися на кульгаву качку та стати потенційним обʼєктом процедури імпічменту, відтак не варто сваритися з головними союзниками, або ж держсекретар просто оголив своє яструбине нутро, завдяки якому він 25 років протримався в Сенаті і став однією з зірок Республіканської партії?

Чи зважиться Марко Рубіо йти у президенти у 2028 році, а чи ні, очевидним є те, що держсекретар часто у найчутливіших питаннях зовнішньої політики США стоїть на класичних позиціях маккейнівського зразка, для маскування приправляючи їх вже дедалі менш модною риторикою МАГА і компліментами на адресу Дональда Трампа", — йдеться у матеріалі.

Позиція демократів в особі губернатора Каліфорнії

Водночас губернатор Каліфорнії Ґевін Ньюсом, який є чи не головним шансом для демократів повернутися у Білий дім і який повсякчас характеризує Дональда Трампа як тимчасове явище, розкритикував підходи адміністрації Трампа до укладання мирної угоди задля завершення війни в Україні.

Губернатор Каліфорнії грав словами "мир" і "шматок", які англійською звучать майже однаково (peace i piece), коли говорив про мир в Україні, і звинуватив чинну адміністрацію у бажанні заробити на відбудові України: "Я хочу нагадати, що частиною мирного плану, який президент реалізував разом з Джаредом Кушнером, Віткоффом та головою суверенного фонду в Росії, було питання відновлення, і хто отримає свою частку в цьому відновленні. Це знову ж таки не та Америка, в якій я виріс. Тож ми хочемо миру, ми хочемо справедливої угоди, але ми не хочемо шматка України".

BBC нагадує, що раніше Каліфорнія надіслала Україні сім польових шпиталів, а базована там благодійна організація Direct Relief передала на понад $2 млрд допомоги. У Мюнхені ж Каліфорнія підписала меморандум про взаєморозуміння з Львівською областю.

"Каліфорнія є найбагатшим штатом США і четвертою за потужністю економікою світу. Не в останню чергу й цим можна пояснити, чому з Ньюсомом у Мюнхені особисто зустрівся канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес", — йдеться у пубілкації.

Позиція Європи

Як зазначається у статті, британський прем'єр Кір Стармер прямо зазначив у Мюнхені, що "валютою нашого часу стає фізична міць".

За словами голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, витрати на оборону в Європі у 2025 році зросли майже на 80% порівняно з періодом до війни в Україні, а до 2028 року обсяг європейських інвестицій в оборону перевищить суму, витрачену США на ці цілі минулого року.

Але водночас, констатує той-таки Стармер, десятикратна різниця в розмірі сумарного ВВП Європи та Росії зовсім не означає, що Європа у військовому відношенні вдесятеро сильніша за росіян.

"Ми маємо величезні оборонні можливості, але занадто часто вони виявляються меншими, ніж сума окремих частин. [Недоліки в системах] планування та закупівель призвели до прогалин в одних областях та до масового дублювання в інших", — говорив у Мюнхені Стармер.

Спікери конференції називали рецепти, які б дозволили Європі стати сильнішою, незалежнішою, — при цьому постійно застерігаючи, що це нарощування сили в жодному разі не має суперечити трансатлантичним зв'язкам європейського континенту з Америкою. Нарощування конкурентоспроможності, боротьба з європейською бюрократією, що постійно розростається, руйнування стіни між цивільним та оборонним секторами – у машинобудуванні, авіакосмічній галузі, ШІ-технологіях. Усі ці рецепти звучали зі сцени, а скептикам, які вважають, що Європа не впорається з усіма цими завданнями, Урсула фон дер Ляєн заочно радила вчитися в українців: "Вони кажуть: змінись або помри. Ми також маємо прийняти цей принцип".

Але головне, говорили на Мюнхенській конференції європейські лідери, Європа має вийти з-під американської парасольки геополітики та змінити сприйняття самої себе у новому світі.

"Мюнхен-2026, мабуть, став першим місцем, у якому європейські лідери вголос обговорювали не лише створення спільної оборонної стратегії, а й нагадали світові про те, що ЄС має власний аналог п'ятої статті статуту НАТО", — пише BBC.

Як нагадала Урсула фон дер Ляєн, стаття 42.7 Договору про ЄС зобов'язує держави-члени ЄС надавати одна одній допомогу у разі збройної агресії "усіма наявними засобами" — і понад те, на думку деяких експертів, це положення звучить переконливіше, ніж знаменита "П'ята стаття".

Що говорили про Україну

"Ми всі сподіваємося на мир в Україні, але головна проблема — миру не хоче Росія", — резюмувала спільну думку щодо закінчення війни в Україні глава уряду Данії Метте Фредеріксен.

На цьому тлі оптимізм Володимира Зеленського, який на пресконференції заявив, що сподівається на завершення війни цього року, був абсолютно нетиповим, зазначає BBC.

Питання мирних переговорів на сесіях Мюнхена викликало чимало дискусій, пишуть журналісти. З одного боку, практично ніхто з учасників конференції не вірив, що переговори, які розпочалися були в Абу-Дабі, а зараз переміщуються до Женеви, здатні дати результат у вигляді миру, на який могла б погодитися Україна. Навіть глава американської делегації Марко Рубіо констатував, що у Вашингтоні не впевнені, чи справді Росія всерйоз налаштована закінчити війну.

З іншого боку, європейці були змушені з деякою часткою фрустрації констатувати, що вони не мають місця за столом переговорів з питання, яке явно стосується їхньої безпеки.

"Предметом гордості українських учасників конференції було те, що вперше в рамках Мюнхена відкрився "Український дім" (подібних домів у рамках конференції було ще всього два — Німецький та Американський). Його відвідувачів вітало згенероване ШІ відео, яке демонструвало кадри прильотів "шахедів" у красиві будинки західноєвропейських міст і таким чином налаштовувало їх на серйозний лад.

Показовим можна вважати навіть той факт, що промова Зеленського переривалася оплесками частіше, ніж спічі всіх його колег за основною трибуною Мюнхена протягом усіх трьох днів конференції.

Але, мабуть, найголовніше — змінилася тональність розмов про Україну на панелях конференції. Якщо раніше найчастіше проблеми безпеки України розглядалися окремо від питань безпеки Європи, то сам тон десятків обговорень зараз свідчив, що до політичного мейнстріму міцно увійшла теза про те, що безпека України — це невід'ємна частина безпеки Європи і розділяти їх просто неможливо", — підсумовується у статті.

НАТО агресія рф безпека європи мюнхен