Чому різниця у віці не така вже й проблема для стосунків, — The Economist
Різницю у віці в стосунках часто вважають проблемою без достатніх підстав, пише The Economist. Далі переклад ключових фрагментів статті.
Дослідники, які вивчали дані про шлюби, з’ясували, що подружні пари зазвичай близькі за віком. У США кожна восьма подружня пара має однаковий вік (з точністю до року), а третина — різницю не більш як в один рік у той чи інший бік. Освіта підсилює цю тенденцію, розподіляючи учнів за віковими когортами, тобто класами.
І все ж, хоча і чоловіки, і жінки зазвичай обирають партнерів, близьких за віком, найпоширеніша модель — дві третини американських шлюбів — це союз старшого чоловіка та молодшої жінки. Такий патерн спостерігається майже в усіх країнах світу.
Згідно з нещодавнім дослідженням аналітиків Pew Research Center, середній віковий розрив у світі становить 4,2 року. У Північній Америці чоловіки в середньому на 2,2 року старші за своїх дружин; у Європі середня різниця — 2,7 року; в Азійсько-Тихоокеанському регіоні — 4 роки. Найбільший віковий розрив зафіксовано в країнах Африки на південь від Сахари — 8,6 року.
Уся річ у дітях
Чому різниця у віці така поширена? Провідне пояснення — еволюційне. Вважається, що чоловіки віддають перевагу фертильним партнеркам, жінки ж шукають чоловіків, здатних забезпечити їхніх дітей. Оскільки жінки найбільш фертильні в молодому віці, а чоловіки схильні накопичувати ресурси з роками, невелика різниця у віці, теоретично, має призводити до більшої кількості дітей.
Дані підтверджують це. У статті, опублікованій 2007 року дослідниками Віденського університету, показано, що шведські пари, де чоловік приблизно на п’ять років старший за дружину, мають на 5% більше дітей, ніж пари одного віку. Американські дані демонструють схожу картину. Перевага старшого й заможнішого чоловіка може бути ще більшою в бідних країнах.
Вплив соціуму
Соціальні норми також відіграють свою роль. Ті, кого приваблює значно старший або молодший партнер, можуть обирати людину ближчого до себе віку, щоб не викликати осуду. «Чи зможеш ти привести до батьків когось на 20 років молодшого?» — запитує Рената Топінкова, соціологиня з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана. Те, що вважається прийнятним, з часом змінюється. У 1920 році американські чоловіки були в середньому приблизно на 4,5 року старші за своїх дружин, тоді як сьогодні — на 2,2 року. Колись поширені «трофейні дружини» — молоді партнерки високооплачуваних чоловіків — нині у США настільки рідкісні, що їх уже не видно в статистиці (хоча їх і далі можна побачити в закритих клубах на кшталт Mar-a-Lago).
Навіть на екрані вікові розриви сьогодні менші, ніж у минулому. Нині романтичні пари в кіно й на телебаченні зазвичай мають різницю у віці близько шести років — проти майже 20 у 1940–1950-х роках. Коли ж фільми все-таки показують разючі вікові розриви, то часто з метою зламати традицію — зображаючи старшу жінку з молодшим чоловіком.
Чи є стосунки між людьми різного віку менш здоровими? Згідно з поширеною думкою, партнери, народжені з різницею у десятки років, можуть не мати спільних інтересів і цінностей (не кажучи вже про культурні відсилки). Може виникати й дисбаланс влади, особливо коли старший партнер заробляє більше. Опитування показують, що люди часто засуджують великі вікові різниці, бо вважають, що молодший партнер шукає батьківську фігуру або — ще гірше? — статки. Пари з різницею у віці щонайменше десять років повідомляють про більший соціальний осуд.
Втім, дані свідчать, що такі стосунки загалом є відносно щасливими й тривають не менше. Дослідження, опубліковане 2002 року науковцями Маастрихтського університету, показало, що шлюби з більшою різницею у віці пов’язані з вищим рівнем задоволеності життям в обох подружжя. Дослідники з Британського управління національної статистики також не знайшли сильного зв’язку між віковими відмінностями та розлученнями серед пар в Англії та Уельсі. Американські дані демонструють те саме. За даними Центрів контролю та профілактики захворювань, пари з більшою різницею у віці тривають навіть довше, ніж ті, де різниця менша. Використовуючи вибірку майже з 5 000 довготривалих партнерських стосунків, The Economist оцінює, що різниця у п’ять років асоціюється з додатковими шістьма тижнями спільного життя.
