Енергетична «суперкриза» Києва: чому в квартирах холодно і коли чекати на відновлення

Київ пройшов через унікальну енергетичну кризу, аналогів якій не було у світовій історії: ворог атакував централізовану систему опалення під час 20-градусних морозів. Попри масштабні руйнування ТЕЦ, енергетикам вдалося врятувати місто від замерзання, проте система працює на межі.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко пояснив, у якому стані мережі столиці та скільки років знадобиться на їхнє повне відновлення. Texty.org.ua наводять ключові фрагменти розмови у вигляді прямої мови експерта.

Яка ситуація з теплопостачанням у Києві зараз

«Якщо казати про ситуацію з теплом, то його фактично повернули до майже всіх будинків Києва. Всього в Києві приблизно 11 000 будинків, з них близько 100 зараз не мають опалення. В багатьох будинках опалення працює неповноцінно — температура холодніша, ніж зазвичай.

З тієї простої причини, що зараз добра половина теплового комплексу працює на креативі інженерів і здатності до адаптації в надскладних умовах. Щонайменше, є реально будинки з опаленням, в яких 12°. Це об'єктивно так. Але 12° — це не нуль і не мінус 10.

Є кілька десятків будинків по місту без тепла. Наприклад, будинок на Лесі Українки біля метро «Звіринецька», в який недавно прилетіли дрони. Там просто фізично були розірвані труби ще до того, як ця ситуація склалася. Зараз його з величезними проблемами намагаються врятувати. Раз 10 намагалися запустити опалення — знову вимушено зливають, тому що труби фізично пошкоджені, їх рве. А там живе величезна кількість людей.

В таких місцях вже доведеться і міській владі приймати якісь надзвичайні рішення. Якщо стане зрозуміло, що неможливо людям повернути тепло, а опалюватись електрикою в поточних умовах неможливо (вони виключать квартал), ситуація реально кризова.

Таких будинків кількадесят. Є ще будинки, де в під'їзді порвало труби, тому що коли спускали — не продули, і залишилась вода. Під'їзд був холодний, замерзло. Тепер треба знімати ці батареї, заварювати труби, переварювати. Бригади просто їдуть від будинку до будинку і це роблять.

Київ пройшов через «суперкризу»

«У понад 6 000 будинків довелося спускати воду, частково з магістральних труб. Це було величезної технічної складності завдання. Те, що "Київтеплоенерго" з цим впоралось — це суміш підготовки і чуда. Вони вчасно змогли розтягнути котельні по максимуму, виключали гарячу воду, щоб під'єднати додаткові будинки. Вони відновили, що змогли. П'ята ТЕЦ після останнього обстрілу реально виглядала просто грудою розвалин — основного корпусу, де котли й турбіни, просто не було. А вони його в понеділок запустили і подали гарячу воду в систему. Дарницька ТЕЦ, Троєщина, Оболонь — реально нормально працюють.

Ситуація фантастично складна, але через унікальну кризу Київ прийшов. Це суперкриза. Не було в історії людства атак, які б знищували критичну інфраструктуру центральної системи опалення в період морозів під мінус 20. Просто ніколи не було ніде такої ситуації. Київ перший пройшов цю ситуацію. Я не бачив новин, що є люди, які загинули від холоду чи фізично замерзли».

Що робити людям у проблемних будинках

«Більшість будинків мають свої особливості, проблеми, але вони всі в тих районах, де тепло відключали, тому що спускали воду. Абсолютна більшість будинків нормально спустила воду і заповнила її — там якісь негаразди були дрібними.

А от близько 100 будинків дійсно є проблемними, суттєво складними, і вони просто не вписуються в концепт "злили — заповнили". В них трапилось щось, що заважає запустити опалення знов. Як у тому будинку, про який я розповідав: у ньому вже під десяток разів зливали воду, знов заповнюють, знов рветься. Треба спочатку знайти, де саме прорвалося, бо тиск уходить, вода не повертається — це видно. Десь починає текти, біжать, шукають. Це історія прямо болюча, і в кожного з цих будинків є своя така історія, на жаль.

Треба віддати належне Київській міській адміністрації. Вони ще влітку проводили тренінги та інструктажі для управляючих компаній і ОСББ, як спускати воду з систем. В цілому вони людей навчили. У них навіть є можливість програмно фіксувати, в яких будинках яка ситуація — спеціальна диспетчерська теплова програма. У будинках є відповідальні люди, які знають, що робити. Якщо ви хочете займати активну позицію — дізнайтеся, хто це, і спитайте, чим допомогти. Роботи там багато, це не один краник повернути. Якщо мешканці будуть допомагати, результат буде кращий і процес відбуватиметься швидше.

Друга частина — це максимальна теплоізоляція. Майже всі технічні проблеми в будинках виникли через те, що в під'їздах не було вікон, парадне не закривалося, туди гуляв вітер. Коли зливали воду, вона вже охолоджувалась, і десь її частинки встигали прихопитися льодом. Це згенерувало значну частину проблем. Зверніть увагу на теплоізоляцію у вашому будинку: парадні, вікна, дахи. Спустіться в підвал і подивіться, що там з трубами. Якщо щось тече — одразу кажіть управляючій компанії чи ОСББ. Зараз божевільне навантаження на всіх керівників ОСББ. Якщо можете своїми силами, погодивши це, допомогти поремонтувати хоча б тимчасово — зробіть це. Це ваш будинок, це вам треба насамперед.

Конкретно в моєму будинку не було опалення перші дві доби після обстрілу. Потім подали теплоносій, батареї трошки прогрілися, але працювали десь на 50% від можливості. В квартиру повернуто тепло, але температура там 12–14°. Я розумію, що зараз більшого система дати не зможе. Частина водогрійних котлів, що генерують теплоносій, зруйнована. З тих, які залишилися, зараз вичавлюють максимум».

Теплоносій не тягне

«Теплоносій іде по колу — він постійно рухається в місті та в будинку, інакше система просто замерзне. Щоб дійсно прогріти оселі, на виході з котельні вода має мати дуже високу температуру. Зараз досягнути її неможливо, бо основні водогрійні котли ТЕЦ пошкоджені й не можуть видати потрібну потужність. Котельні зараз "розтягнуті" — вони покривають більшу площу, ніж мали б.

Я припускаю, що в деяких будинках навпаки спекотно, бо котельні видають максимум, щоб теплоносій хоч якось доходив по цьому збільшеному колу. Але у тих, хто живе в останніх двох третинах цього великого кола, температура точно понижена. Коли на вулиці мінус 15–20 градусів, цей теплоносій просто "не тягне": він утримує систему від замерзання, але забезпечити плюс 20 у квартирах не здатен».

Чому небезпечно ставити генератор у квартирі

Неможливо правильно користуватися генератором в квартирі. От просто ніяк. Якщо ви поставили його на вулиці і протягнули кабель — окей. Але ні на балконі, ні в квартирі, ні в парадному включати не можна. Зупиняйте сусідів, якщо вони це роблять, бо ви не знаєте, чи не станете жертвою ви самі — чадний газ проходить по системі вентиляції будинку. Купіть датчики чадного газу, життя набагато дорожче за них.

Прогноз відновлення енергосистеми України

«Коли повернеться гаряча вода в будинки? Це якби я знав, коли запрацює на повну потужність ТЕЦ. Зараз це незрозуміло. З температурою в квартирах простіше: як тільки стане тепло на вулиці — в квартирах теж стане тепло.

Що стосується повернення гарячої води — це складніше питання. Я розраховую, що якщо нічого мегапоганого не станеться, то за два-три тижні потужність гарячого водопостачання буде повернута на більш-менш проєктні параметри.

Чи може ситуація стати гіршою у разі нового обстрілу? Можливе повторення того, що ми вже пройшли. Гіршого сценарію я не бачу. Ми вже краще розуміємо, як з цим боротися — ми цей процес один раз пройшли, багато нюансів стали зрозумілими. З іншого боку, система вже вражена. Якщо в неї ще прилетить — вона постраждає. Але за наявності запасних деталей її абсолютно можна відновити.

Встановлення когенераційних установок (міні-ТЕЦ) ніяк не змінить ситуацію в масштабах міста. Це трохи убезпечить роботу котелень у певних районах, але для Києва це дуже мало. Коли ви втратили гігават потужностей, то навіть 200–300 МВт — це тільки початок відновлення.

Помилки в підготовці були зроблені всіма — і київською владою, і національним урядом. Але зараз не час шукати винних. Людей з "Київтеплоенерго" та низових ланок КМДА за те, що вони зробили з минулої п'ятниці, треба нагороджувати. Вони врятували місто. 6 000 будинків могли залишитися холодними коробками на місяці — це була б феєрична техногенна катастрофа.

Щоб відновити енергосистему до надійного рівня, потрібні роки — 3–5 років наполегливої праці. Не треба тішити себе ілюзіями: швидко нічого не зробиться. Потрібна кардинальна модернізація мереж, щоб підключати нову генерацію. Покращити ситуацію технічними кроками можна, але повне відновлення — це тривалий шлях».

Виклики для міст і їхнє подолання

«Не можна порівнювати Харків, Київ і Житомир. Це просто різні технічні задачі в дуже різному масштабі. Зараз виклики перед Києвом, Харковом, Дніпром, Кривим Рогом та Одесою — шалені. Я певен, що Україна просто не має власного ресурсу для того, щоб у середньотерміновій перспективі змінити ситуацію настільки, аби мінімізувати ці виклики. Ми кажемо про мільярди євро і доволі складні сучасні технічні рішення.

Сучасні рішення можуть протистояти атакам. Наприклад, турбіна на 400 МВт займає місце трохи більше, ніж студія. Є сучасні агрегати іншого розміру та формату. Їх можна захистити так само, як зараз захищені другим рівнем автотрансформатори "Укренерго", в які "летить і летить", а другий рівень відпрацьовує. За всю історію знищений лише один, пара пошкоджені, попри сотні прильотів.

Можна побудувати нову, доволі децентралізовану систему. Але коли мені кажуть про 300 газопоршневих двигунів по Києву — не треба ставити перед собою невирішуваних завдань. Великі міста все одно потребуватимуть агрегатів середньої потужності: 200, 300, 400 МВт. У сучасному виконанні їх цілком можна захистити. Це не старезні величезні машинні зали, де нічого не можна зробити для захисту. Нові проєкти існують, їх просто треба робити».

Перспективи відновлення та системні проблеми

«Чи є шанс на покращення ситуації? Звісно. По-перше, з потеплінням зменшиться споживання. По-друге, почне працювати сонячна генерація — навесні вдень природно буде більше електрики. По-третє, триває відновлення пошкоджених потужностей. Головне завдання зараз — якомога швидше ремонтувати пошкоджене і закладати основи для нового.

Але відбудувати енергокомплекс за пів року неможливо. Навіть суттєве розширення імпорту — це справа місяців і років. Якщо атак більше не буде, то за квартал ситуація стане комфортною: мінімум відключень, акуратні переключення в пікові години. У травні-червні було б взагалі комфортно, поки не почнеться літня спека. Проте повне відновлення міцної системи, яка задовольняє всі потреби споживання, — це 3–5 років наполегливої праці.

Наші мережі розбиті й зношені війною. Модернізація мереж — це болюча проблема. Наприклад, щоб приєднати нову велику генерацію в Києві, треба вкласти 70–80 млн доларів тільки в мережі. Багато інвесторів не готові платити за приєднання, яке за законом їм навіть не належатиме. Це серйозний стоп-фактор.

Нам не потрібно, щоб нам везли фури обладнання — краще дайте гроші. Нам уже надали стільки "металолому", що він досі лежить. Головне питання зараз — відновлення довіри партнерів. Західні країни бачать, що фігуранти корупційних скандалів залишаються на посадах, і бояться, що допомогу вкрадуть. Для отримання мільярдів євро потрібні прозорі процедури та притомне корпоративне управління. Це — фундамент для розмови про реальне відновлення».