Як генпрокурор Кравченко гальмує рух України до ЄС, — розбір

У сфері прокуратури у царині євроінтеграції є безліч проблем. На це вказують офіційні документи – і ті, які Брюссель видає публічно від свого імені, і ті, які на замовлення ЄС готують незалежні експерти. Помітно, що за рік – тобто вже після призначення генпрокурором Руслана Кравченка – рівень та градус цієї критики істотно зріс.

Руслан Кравченко / © ITV
Руслан Кравченко / © ITV

Про це йдеться у статті ЄП.

Як зазначається, уже дійшло до того, що ЄС, який завжди максимально неохоче говорить про персоналії та уникає втручання у політичні процеси – саме на прикладі Кравченка почав вимагати від України змінити процедуру призначення генпрокурора.

Видання нагадує, що Україна успадкувала від СРСР дуже специфічний підхід до прокурорської системи, який властивий передусім тоталітарним державам. За ним прокуратура – це такий собі "правоохоронний орган з надзвичайними повноваженнями", що здійснює так званий "загальний нагляд" за законністю і має повноваження самостійно, без суду визначати винних та карати своїми приписами. Також прокуратура того типу всупереч базовим принципам щодо конфлікту інтересів одночасно здійснювала слідство і нагляд за ним.

"А ще у цій парадигмі достатньо природним було те, що генеральний прокурор – це політичний призначенець. Влада країни претендувала на те, щоби призначати супервладу правоохоронної системи. Саме так цю посаду сприймали, напевно, усі без винятку президенти", – йдеться у матеріалі.

Але з рухом України до ЄС цей підхід геть не сумісний, наголошують автори статті. За європейськими підходами прокуратура – це частина судової системи. Вона не може мати правоохоронних функцій. Позасудового "загального нагляду" в європейській країні категорично не може існувати. А прокуратура має позбутися ознак "вертикальної" силової структури: потрібна незалежність прокурорів в ухваленні рішень (так само, як у суддів) та відкритий відбір на посади.

Оцінюючи реформи в Україні, рік тому ЄС згадував прокуратуру нейтрально та позитивно. Зараз – винятково негативно.

Немає жодного іншого блоку в судовій системі, де би Брюссель так різко змінив оцінку на негативну, пише ЄП.

"У роботі прокуратури ЄС цього року не знайшов позитиву взагалі. Короткий блок, присвячений ОГП та прокурорській діяльності, говорить виключно про проблеми.

Серед двох з п'яти найбільш пріоритетних задач України у сфері правосуддя, визначених у звіті ЄС про розширення, знайшлося місце для згадки про реформу прокуратури. ЄС чекає виконання обох цих задач у 2026 році.

Перша стосується особисто генерального прокурора, і це – виняткова історія.

Євросоюз традиційно уникає заяв, що можуть сприйматися партнерами як втручання у кадрову політику держави. Але ситуація в Україні, певно, перетнула червону лінію – і у Брюсселі відмовилися від цього табу. Тепер офіційною вимогою ЄС до України стало ухвалення "законодавчих змін, що зроблять правила відбору та звільнення генерального прокурора більш об'єктивними, прозорими та заснованими на заслугах".

Документ ЄС не пояснює детально, що викликало таку реакцію саме зараз, і лише згадує, що "посада генпрокурора залишається політизованою". Втім, є і детальніша аргументація, ми наведемо її згодом.

Друга вимога ЄС – зменшення повноважень генпрокурора у системі прокуратури, які за Кравченка стали надзвичайними", – зазначається у публікації.

ЄП цитує розроблений на замовлення Єврокомісії звіт:

"У червні 2025 року призначено нового генерального прокурора, який поки не висловив бачення подальшої європейської інтеграції прокуратури. Перші кроки… є дискусійними. Водночас ухвалені зміни, які скасовують на час воєнного стану конкурс в обласних прокуратурах та Офісі генерального прокурора, дають можливість звільнити "незручних" прокурорів й обмежують процесуальну незалежність прокурора, що негативно позначається на процесах подаль­шого розвитку прокуратури загалом", – йдеться у документі.

Окремо тіньовий звіт критикує дії особисто Кравченка, які, хоч і названі обережно "дискусійними", та в реальності розвертають систему геть від руху в ЄС. Це, зокрема, скасування ним пілотного проєкту з формування кадрового резерву (яке потрібне, якщо генпрокурор дійсно прагне залучити фахових прокурорів, а не слухняних підлеглих).

Докладніше про те, як генпрокурор Руслан Кравченко гальмує євроінтеграційні процеси читайте за посиланням.

кравченко незроблене прокуратура євроінтеграція

Знак гривні
Знак гривні