Європа знайшла €90 млрд для України, але не коштом Росії. Чому план ЄС щодо «репараційної позики» зазнав краху, — The Economist
Останніми тижнями ЄС запропонував спосіб використати гроші агресора проти нього самого. «Репараційна позика» передбачала перерозподіл заморожених у ЄС російських активів у пакет фінансування для України обсягом €90 млрд ($105 млрд) — з розрахунком забезпечити країну озброєнням і ліквідністю більш ніж на рік.
Про це пише The Economist.
Видання зазначає, що наприкінці року Європа завершила справу напівпровалом. На саміті ЄС 18 грудня 27 національних лідерів не змогли дійти згоди щодо репараційної позики, яку обговорювали тижнями. Після переговорів, що тривали до ранку 19 грудня, складність схеми — фактично вилучення російських коштів (із поверненням лише в разі, якщо Росія колись виплатить репарації Україні) — виявилася непереборною.
Втім, додає видання, для України з’явився суттєвий позитивний момент. Не реалізувавши репараційну схему, ЄС натомість спільно позичить €90 млрд і надасть їх Україні. Це гарантує, що влада в Києві не залишиться без коштів у перші місяці 2026 року, хоча приблизно за рік знадобиться додаткова допомога.
"Короткостроковий ефект для України майже такий самий, як і від використання російських коштів. Проте нездатність ЄС реалізувати репараційну позику після нескінченних переговорів у Вашингтоні сприймуть як ще один доказ того, що блок є безсилим утворенням із розрізненими позиціями, якими можна знехтувати. Адже складна схема мала підтримку найвпливовіших політиків ЄС. Її запропонувала у вересні голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, а згодом енергійно просував канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
Для забезпечення позики план передбачав використання загалом €210 млрд російських активів, заморожених у ЄС. Це дало б Україні необхідні кошти й завдало б фінансового удару по агресору. Ба більше, за наявності такого резерву це стало б сигналом для Росії, що Україна здатна продовжувати боротьбу щонайменше ще кілька років. Натомість Європа отримає лише один удар. Оскільки кошти позичатимуться під гарантії бюджету ЄС, у підсумку платниками за €90 млрд стануть європейські платники податків. (Угорщина, Словаччина та Чехія, якими керують популісти, участі в програмі не братимуть, тож фактично йдеться про коаліцію фінансово охочих)", — зазначається у статті.
The Economist пише, що позика, забезпечена російськими активами, могла б довше вберегти кишені європейських громадян. Але ця схема зустріла запеклий опір з боку однієї країни — Бельгії, де зосереджена більшість із €210 млрд заморожених російських активів. Її прем’єр, Барт де Вевер, занепокоївся, що Росія може виділити Бельгію як мішень для помсти. Лідери ЄС, які зібралися в Брюсселі, погодилися компенсувати Бельгії можливі втрати. Та коли ніч затягнулася й наближалося ранкове засідання, стало зрозуміло, що гарантії, яких вимагав де Вевер, породжують юридичні питання, які виявилися непереборними. Зазвичай блок потребує одностайної згоди у таких справах; він міг би спробувати протиснути угоду всупереч позиції де Вевера, але вирішив цього не робити.
Читайте також: Як бельгійські політики та керівники Euroclear стали мішенню розвідки РФ через заморожені активи, — The Guardian
"Президент України Володимир Зеленський, який прилетів до Брюсселя просити про репараційну позику, принаймні не повернеться додому з порожніми руками. Результат — це, мабуть, максимум, на який могла сподіватися Україна, входячи у 2026 рік. Європа може з певним правом заявити, що заповнила вакуум, залишений Америкою. Проте використання російських багатств для того, щоб Україна могла захищатися від злочинів РФ, стало б сильним сигналом для агресора. ЄС завершує важкий рік, змарнувавши нагоду", — підсумовує британський журнал.
