Чому Трампівська корупція гірша за українську, — Енн Епплбом
Народ України прагне чесного уряду, навіть тоді як американські та російські клептократи оточують їхню країну, пише у колонці для The Atlantic Енн Епплбом. Далі переклад матеріалу.
Кілька днів тому я зателефонувала Олександрові Абакумову, старшому детективу Національного антикорупційного бюро України. Я хотіла поговорити з ним про його розслідування схеми хабарів в енергетичній галузі країни. Під час розмови мене зацікавив сам Абакумов. Коли він розповідав про свої мотиви, мене вразив контраст між такими людьми, як він — українськими державними службовцями та громадськими активістами, які вже два десятиліття вимагають прозорості від своїх лідерів, — і американськими та російськими переговорниками, які цього тижня зустрічалися в Москві, можливо, щоб вирішити долю України.
Україна веде боротьбу за своє виживання. Дрони й ракети щоночі б’ють по українських містах. І все ж багато українців хочуть навіть зараз мати уряд, який підзвітний суспільству. Тим часом американські та російські клептократи кружляють навколо країни, шукаючи можливості укладати угоди, що вигідні їм самим.
Кар’єра Абакумова була безпосередньо сформована історією його країни. До 2014 року він працював детективом поліції в Луганську. На початку того року серія масових протестів у Києві змусила корумпованого, авторитарного, проросійського президента України Віктора Януковича втекти з країни. Розлючені втратою свого маріонеткового лідера, росіяни негайно вторглися до Криму та Сходу України, включно з Луганськом. Українські вибори привели до влади нового президента. Популярний запит на реформи призвів до створення нових інституцій, серед яких — Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), покликане від самого початку боротися з корупцією на найвищому рівні державної влади.
«Корупція — це Росія, а ми не Росія», — каже детектив НАБУ Абакумов
Життя Абакумова теж змінилося. Він покинув окупований Луганськ і переїхав до Києва. У 2016 році він почав працювати в НАБУ, отримавши роботу, яку вважає великою честю. Звичайно, НАБУ має популярність: минулого літа, після того як президент Володимир Зеленський спробував позбавити бюро незалежності, українці організували наймасовіші протести від початку повномасштабного російського вторгнення 2022 року. Президент змінив рішення, і НАБУ залишилося працювати. Ця робота також відповідає патріотичним почуттям Абакумова. Він вважає, що якщо допоможе викорінити корупцію на високому рівні, то зможе допомогти Україні зберегти свій суверенітет і демократію. «Корупція — це Росія, а ми не Росія», — сказав він мені.
У ході свого розслідування, названого «Операція Мідас», Абакумов та його колеги звинуватили кількох урядовців у привласненні коштів із контрактів, пов’язаних із державною компанією ядерної енергетики — особливо чутливе звинувачення в той момент, коли багато українців живуть без електрики через російські бомбардування.
Закордонне висвітлення «Операції Мідас» часто спирається на пасивний стан, ніби скандал має власну волю («Скандал поглинає головного помічника»). Але такі люди, як Абакумов, який є частиною української держави, працювали над тим, щоб зробити скандал публічним. Вони допитували міністрів, оприлюднювали записи спостереження, обшукували квартири. Верховна Рада звільнила двох міністрів. Тимур Міндич, колишній бізнес-партнер Зеленського, залишив країну. Наприкінці минулого місяця найближчий радник президента Андрій Єрмак подав у відставку після обшуку його квартири. Усе це означає, що політична система є здоровою й діє відповідно до закону.
Адміністрація Трампа перестала просувати антикорупційну політику у світі
Я маю зазначити, що чимало українців — та, зрештою, багато європейців — вважають, що розслідування якимось чином було підтримане адміністрацією Трампа як спосіб послабити Зеленського й змусити його капітулювати. Втім, з огляду на те, що адміністрація Трампа перестала просувати антикорупційну політику у світі й після закриття USAID різко скоротила співпрацю з українськими правоохоронними органами, це видається малоймовірним.
Абакумов сказав мені, що, на його думку, Україну послаблює не прозорість, а корупція. Якщо Україна терпітиме корупцію, зазначив він, «ось так ми програємо — під час війни, під час переговорів, під час відбудови України». Дар'я Каленюк, одна з найвідоміших українських антикорупційних активісток, сказала мені, що завдяки цьому розслідуванню «ми маємо шанс урятувати країну й зробити її сильнішою».
Від самого початку своєї кар’єри президент Росії Володимир Путін прагнув збагачувати себе та своє оточення коштом пересічних росіян
Ці переконання радикально відрізняються від поглядів противників України. Від самого початку своєї кар’єри президент Росії Володимир Путін прагнув збагачувати себе та своє оточення коштом пересічних росіян. Сам Путін був піонером у використанні таємних офшорних рахунків і фіктивних компаній для переведення державних активів у власні кишені. Він також роками намагався не допустити, щоб пересічні росіяни дізналися про його фінанси.
У січні 2021 року російський антикорупційний активіст Олексій Навальний оприлюднив ретельно задокументований фільм «Палац Путіна», який показав мережу хабарів і виплат російському президентові — значно більшу, масштабнішу й розкішнішу, ніж скандал, який розслідують в Україні. Результат: Навального, який щойно був заарештований на російському кордоні, відправили до сибірської в’язниці, де він згодом помер. Путін залишив собі свій палац — із приватним хокейним майданчиком і кальянною — та свої гроші. Він заблокував усі подальші розслідування щодо свого багатства, ув’язнив протестувальників, вигнав справжніх журналістів із країни й розпочав вторгнення в Україну.
Американці, які беруть участь у нещодавніх московських переговорах, не є жорстокими диктаторами, але й не є державними службовцями, що діють виключно в інтересах прозорості, підзвітності та патріотизму. Стів Віткофф, девелопер нерухомості, та Джаред Кушнер, зять президента й власник інвестиційної компанії, яка отримала 2 мільярди доларів від Саудівської Аравії, нині ведуть основні переговори. Їхнім російським партнером є Кирило Дмитрієв, керівник російського фонду національного добробуту, що має тісні зв’язки з його саудівським аналогом. Вважається, що він зустрівся з Кушнером під час бізнесу в Перській затоці.
Минулого місяця The Wall Street Journal повідомила, що ці троє бізнесменів зустрілися в Маямі-Біч у жовтні, щоб обговорити не лише Україну, а й майбутні російсько-американські бізнес-угоди. Російські бізнесмени, близькі до Путіна, як зазначає видання, «заманюють американські компанії багатомільярдними угодами щодо рідкоземельних елементів та енергетики», аби «перекроїти економічну карту Європи — водночас вбиваючи клин між Америкою та її традиційними союзниками». Деякі з цих компаній мають зв’язки з родиною Дональда Трампа.
Віткоф і Кушнер не беруть «відкатів» за державні контракти. Корупція, яку вони уособлюють, значно глибша
Віткоф і Кушнер не беруть «відкатів» за державні контракти, як у цьому нині звинувачують деяких українських чиновників. Корупція, яку вони уособлюють, значно глибша: вони використовують важелі американської держави таким чином, що це приносить вигоду їхнім друзям і бізнес-партнерам, водночас завдаючи колосальної шкоди американським союзникам, американським альянсам і репутації Сполучених Штатів. Це конфлікт інтересів у грандіозних масштабах, без справжніх прецедентів у сучасній американській зовнішній політиці.
В Україні ж держава розслідує дії уряду, кабінету міністрів і навіть найближчих радників президента. Натомість важко навіть уявити, щоб ФБР Каша Пателя розслідувало когось у Білому домі Трампа. Будь-який росіянин, який намагається розслідувати Путіна, потрапляє до в’язниці. Слово «корупція» має багато відтінків, і ми використовуємо надто мало з них, коли говоримо про Україну.
