Убивство ухилянтом військового, ветерана АТО Юрія Бондаренка у Львові: які висновки можна зробити, — медіаекспертка
5 грудня у Львові попрощалися з військовослужбовцем РТЦК і СП та ветераном Юрієм Бондаренком. Його, за даними слідства, смертельно поранив 30-річний чоловік під час перевірки документів 3 грудня. Журналістка та медіаекспертка Тетяна Трощинська на своїй сторінці у соцмережах проаналізувала, як суспільство та ЗМІ відреагували на цю резонансну справу.
Вона зазначила, що серед навали коментарів щодо убивства було чимало ботів, але було й немало реальних людей, здебільшого матерів, які відверто писали, що вони б теж кинулись з ножем, якби "пакували" їхнього".
"Мені писали люди, яких знаю особисто, і намагалися довести, що "не все так однозначно". Ці люди живуть поруч, можливо, сусіди, знайомі, колеги, хтось не наважується говорити дуже прямо, але вважає це убивство українського військового "нормальним".
Тому коли я читаю, що комусь "сумно, що свої вбивають своїх", то я не згодна. Це не свої", зазначила Трощинська.
Вона припускає, що соціологія фіксує соціально прийнятні відповіді, а не те, що якась частина людей думає насправді, тому все в Україні і виглядає згуртованим і консолідованим. Але в реальності, додає журналістка, є нюанси.
Трощинська пише, що бачила думки людей, що, мовляв, "це зробила Росія, накрутивши людей проти ТЦК" або думки про те, що "це зробила влада". Однак, наголошує вона, це зробила конкретна людина, чия провина має бути визначена і має бути покарання.
"А тепер про владу. Без сумніву, у політичної влади є величезна відповідальність за НЕ-зроблене. За нерозставлені пріоритети, за відсутність чесної розмови з країною про загрози, за інфантилізацію і популізм, за несправедливе ставлення до військових, за повільні і неякісні реформи в армії, за неповагу в діях (бо, наприклад, грошове забезпечення — це також про повагу чи неповагу).
У влади є відповідальність вчасно помітити і викрити ухилянські мережі, які тут Росія запускає і розвиває роками.
І це принесло б в рази більше користі єдності українського суспільства, ніж єдиний телемарафон чи, господипрости, мін'єд", — пише Тетяна Трощинська.
Медіаекспертка вважає, що перша адекватна реакція влади на агресивні прояви проти військових ТЦК мала бути ще у 2023 році, коли у Космачі група жінок напала на працівників ТЦК, які приїхали вручати повістки.
"Але цього не було. Ні тоді, ні зараз. Політична влада зробила вибір не бачити військових, не говорити з ними, з їхніми родинами. І це має наслідки.
І логіка тут в тому, що тому Росії і вдалося це посилювати і роздмухувати, бо знеціненню сил оборони на рівні офіційних політичних комунікацій нічого не було протиставлено", — зауважує журналістка.
Говорячи про реакцію медіа на інцидент, Трощинська нагадала про відповідальність перед аудиторією.
"Відповідальність медіа — це говорити аудиторії, що з точки зору виживання спільноти мобілізація — суспільно корисна поведінкова модель.
Немобілізація — корисною не є. Тому говорити про проблеми з мобілізацією, — це одне, а розганяти істерики, наче ти ворожий тік-ток якийсь — дещо інше.
Українську державу рятують сили оборони. Українська держава = безпека українських громадян.
Підтримка індивідуальних страхів — не завдання журналістики і шкода громадянам. Це не пропаганда, не варто боятись цих слів. Це очевидна логіка виживання", — підкреслює Тетяна Трощинська.
