Так занепадають цивілізації. Чому Європа стала посміховиськом усього світу, — The Telegraph

Путін — це дешевша копія Сталіна, якого можна було б легко перемогти, якби лише Захід мав волю. Але європейським лідерам бракує будь-якої віри в себе. Про це пише журналіст і публіцист Алістер Гіт у статті The Telegraph. Texty.org.ua наводять переклад колонки.

Фото: ОП
Фото: ОП

Європа — континент, що подарував світові демократію, Pax Romana, Ренесанс, добу великих географічних відкриттів, лібертаріанські ідеї шотландського Просвітництва, Промислову революцію та скасування рабства, — сьогодні став посміховиськом усього світу.

Наші лідери нагадують другорядних персонажів у грі, яка веде нас у спіраль небуття, безпорадно спостерігаючи, як ми мчимо до цивілізаційного самогубства. Сер Кір Стармер, Еммануель Макрон, Урсула фон дер Ляєн — усі вони політичні карлики, взаємозамінні у своїй некомпетентності, боягузтві та відсутності візії. Навіть Джорджія Мелоні, єдина більш-менш пристойна західноєвропейська лідерка, не змогла зупинити самогубний курс власної країни. Фрідріх Мерц, який аж ніяк не є німецькою версією Тетчер, не врятує Німеччину.

Колись великі нації дедалі швидше скочуються в нікчемність і безсилля

Їхні колись великі нації дедалі швидше скочуються в нікчемність і безсилля, провалюючись за всіма напрямами: економічним, військовим, моральним, демографічним, технологічним і геополітичним. Вони втратили повагу світу — залишаючись лише торговим майданчиком, парком розваг або інститутом шляхетних дівчат.

Патологій Західної Європи безліч, і вони неконтрольовано метастазують. Ми не здатні по-справжньому зростати економічно, частково тому, що вирішили регулювати й оподатковувати все, що рухається. Наша одержимість «нульовими викидами» підняла ціни, збанкрутувала промисловість і збіднила родини.

Європа більше не може конкурувати з американськими чи китайськими компаніями

Ми більше не можемо конкурувати з американськими чи китайськими компаніями, або виховувати світового рівня підприємців. Наші робочі місця ось-ось зітре штучний інтелект, перевантаживши й без того напівбанкрутські системи соціального забезпечення. Подекуди пенсіонерам платять більше, ніж тим, хто працює, а молодь ми інфантилізуємо, заганяючи в «табори з промивання мізків», які називаємо університетами, і позбавляємо економічної незалежності через зруйнований ринок житла та маніпуляції монетарною політикою. Народжуваність обвалилася. Наші системи охорони здоров’я нежиттєздатні. Ми вчимо суспільство ставити безпеку та комфорт вище ризику, а потім дивуємося, чому воно голосує проти скорочень.

Ми прийняли наївний антимілітаризм, відмовляючись визнавати, що «європейські канікули від історії» закінчилися. Попри ВВП, який у понад 10 разів перевищує російський, і населення, у 3,7 раза більше за російське, ми не здатні допомогти Києву перемогти Кремль. Ми знову і знову мусимо принижено благати Америку про допомогу, роблячи неправильні висновки з холодної війни. Ми не могли дочекатися, щоб капітулювати перед огидними, західоненависними антисемітськими вбивцями й ґвалтівниками з ХАМАСу, продемонструвавши кожному авантюристові-ізгою лицемірство нашої риторики про права людини.

Ми спотворили прекрасний космополітичний ідеал єдності людської душі, перетворивши його на зброю, щоб засуджувати кордони як расистські та глобалізувати соціальну державу. У поєднанні з соціалістичною економічною та освітньою політикою масова імміграція призвела до катастрофічних провалів інтеграції, підживлюючи сектантство, ісламізм, надмірну злочинність і кризу демократичної легітимності.

"Наші мізки затуманені марксистськими та постмодерністськими ідеологіями"

Наші мізки, затуманені марксистськими та постмодерністськими ідеологіями, наші серця, затемнені заздрістю та атавістичною ненавистю, наші душі, роз’їдені постхристиянським сумнівом — ми не прагнемо бути ані Афінами, ані Спартою, ані Єрусалимом, ані Римом, ані лібералами, ані консерваторами.

Ми прийняли викривлену ідеологію, яка ставить рівність вище за заслуги, бюрократію — вище за демократію, радикальний екологізм — вище за економічне зростання, емоцію — вище за розум, а універсальне — вище за національне.

Ніколи не залишаючи слабкість без покарання, Дональд Трамп безжально висміював Британію та Європу в Організації Об’єднаних Націй, а нашим представникам доводилося слухати це в зніяковілому мовчанні. Багато з його шпильок влучили прямо в ціль.

Нездатність Західної Європи переосмислити й переозброїти себе після вторгнення Путіна є втіленням занепаду континенту

Нездатність Західної Європи переосмислити й переозброїти себе — економіку, армію, суспільство — після вторгнення Путіна є втіленням нашого занепаду. Минулого тижня російські МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії; раніше над Польщею було збито дрони. Москва активізує кібервійну.

Як ми відреагуємо, якщо Путін знову порушить повітряний простір НАТО — або зробить щось гірше? Трамп закликає збивати літаки, але як ми це зробимо? Ми зовсім не готові до ескалації; легше відволікати світ порожніми жестами — наприклад, винагороджуючи терористів.

Ми більше не здатні змінити передачу, не кажучи вже про те, щоб працювати на надзвуковій швидкості. Наші інституції склеротичні, політика — дисфункціональна. Так, Німеччина збирається витрачати більше, і військово-промислова потужність поступово зростає, але це надто мало і надто пізно. Росія розпочала своє огидне вторгнення у лютому 2022 року, ані Британія, ані жодна з країн Західної Європи досі не створили систему протиракетної оборони на кшталт «Залізного купола» (безглуздо, ми зрадили ізраїльських новаторів), і не здійснили належного військового розширення. У Великій Британії, за чутками, досі працює більше інспекторів з паркування, ніж професійних солдатів.

За оцінками, цього року Європа імпортує російської нафти на €4–5 млрд. Вартість імпорту скрапленого природного газу з Росії зросла на 27% у першому півріччі 2025 року, досягнувши €4,4 млрд — переважно через бельгійський порт Зебрюгге.

Європа досі не здатна відповісти на виклик, навіть попри те, що безумний план Путіна розвалюється

Європа досі не здатна відповісти на виклик, навіть попри те, що безумний план Путіна розвалюється — і саме це частково пояснює, чому Трамп, знову скориставшись слабкістю, нарешті виступив проти нього.

Гітлер розпочав операцію «Барбаросса» — вторгнення до Радянського Союзу — 22 червня 1941 року; через чотири роки, 2 травня 1945-го, радянські війська підняли серп і молот над Рейхстагом у Берліні.

Час для Путіна — дешевої копії Сталіна — спливає. Йому загрожує приниження у його божевільній спробі відновити московську сферу впливу. Він захопив Маріуполь і ще кілька менших українських міст, але це мізерний результат за понад три з половиною роки воєнних злочинів і руйнувань. У нього немає шансів перемогти Україну до січня 2026 року — за той самий час, за який Сталін узяв столицю Гітлера.

Путін — невдаха, якого підтримують Іран і Білорусь, а його країна — не більше ніж китайський протекторат

Трамп мав рацію, назвавши його «паперовим тигром» на Генасамблеї ООН. Він — невдаха, якого підтримують Іран і Білорусь, який залежить від торгівлі з Індією та Туреччиною, з імперськими претензіями, що виглядають як фарс, а його країна — не більше ніж китайський протекторат.

То чому ми досі не завдали удару? Європа, з її зміцненою економікою, вже мала б бути готовою надати Україні вирішальну підтримку. Натомість ми лише почали процес ремілітаризації, а Велика Британія та Франція балансують на межі фінансової кризи — і безсило спостерігають, як Москва дедалі більше провокує. Саме так і вмирають великі цивілізації.

агресія рф безпека європи деградація допомога Україні україна-європа

Знак гривні
Знак гривні