Україна не працює з волонтерами та місцевими громадами в Європі: чому це проблема (ПОГЛЯД)
Українська влада сконцентрувалася на комунікації з топполітиками, ігноруючи європейських волонтерів і громадянське суспільство. Ця стратегія є ризикованою, адже підтримка України може зникнути, якщо до влади прийдуть контрсистемні сили.
Про це пише головний редактор Texty.org.ua Роман Кульчинський. Далі його пряма мова.
20% європейців волонтерять. Це стиль життя. Хтось учить дітей на канікулах кататися на лижах, хтось організовує майстер-класи з музики, хтось допомагає інтегруватися мігрантам, хтось волонтерить в організації, яка допомагає їжею та одягом, тим, хто за європейськими мірками вважається бідним.
Волонтерських активностей безліч, зазвичай це дуже локальний рівень, ними пронизана вся суспільна тканина європейських країн. Коли почалася війна в Україні, величезна кількість цих волонтерів включилася в допомогу українським біженцям і Україні. Природно, що коли наші там обжилися, волонтери з часом здебільшого вернулися до своїх звичних справ. Але потенційно вони і зараз готові допомагати Україні. Проблема в тому, що ними ніхто не працює з нашого боку, ніхто про допомогу і не просить.
Влада сконцентрувалася на топполітиках, ну іноді ще організовують мистецькі заходи для витонченої богемної публіки у столицях.
З розгалуженим, активним і багатим громадянським суспільством у Європі з боку України ніхто не працює
А з розгалуженим, активним і багатим громадянським суспільством (у нас воно живе на гранти, а там люди самі роблять грошові внески на свою громадську роботу) ніхто не працює. Від слова вза-га-лі. Політично активних українців за кордоном мало, їхня активність концентрується на земляках, до того ж переважно соцмережах. Вискочити за межі своїх рамок важко, потрібно добре знати мову і мати напористий характер.
Тим часом у Європі набувають ваги нові політичні тренди, і політики, з якими так любить говорити президент Володимир Зеленський і голова МЗС Андрій Сибіга, можуть втрати владу. Є великий шанс, що в багатьох дуже важливих для України країнах рани чи пізно до влади прийдуть контрсистемні сили — ті, яких називають консерваторами. І для того, щоб вони не міняли курс на підтримку України, їхні виборці мають знати про нас багато і нас підтримувати. Для цього потрібно мати міцні позиції серед тамтешнього громадянського суспільства, яке охоплює дуже широкі кола людей.
Зараз склалася така ситуація, що підтримка України іде в пакеті з лібералізмом і мейнстримовими ЗМІ. І ті, хто проти лібералів, можуть відмовитися автоматично підтримувати Україну не тому, що вони проти нас чи за Росію, а тому, що ми в "ліберальному пакеті". Щоб не потрапити в цю пастку, треба широко працювати з впливовими громадськими організаціями: як національними, так і локальними.
Працювати — це означає їздити до них, запрошувати їх до нас, реалізувати навчальні чи гуманітарні проєкти, чи просто показувати одне одному, як живуть тут і там, корисна будь-яка активність. Дуже важливо працювати з місцевим самоврядуванням, там уже багато консерваторів. Хоча їх турбують місцеві, а не геополітичні проблеми, вони, як християни, дійсно чуйні до чужої біди і готові допомагати в міру своїх сил і міських бюджетів. З ними могли б створювати партнерства і просто спілкуватися представники українського самоврядування. Я знаю, що прецеденти вже були і це працює.
Вертикаль Зеленського мала б зайнятися такою роботою вже зараз, щоб потім не гасити терміново пожежі по всій Європі. Або хоча б сказати місцевим громадам: шукайте партнерів у Європі і їдьте до них.
