«Тиловик» отримує лише 20 тис. грн без вихідних. Це критично впливає на мотивацію долучатися до ЗСУ, — командир 1-го штурмового полку

— Як би ви визначили місце, роль, завдання штурмових підрозділів у загальній структурі Збройних Сил у сучасній війні? 

— Переоцінити важливість штурмових формувань у сучасній війні точно не можна. Чому? Тому що, як і в будь-якому зіткненні, навіть якщо ми беремо спортивне змагання, наприклад, бокс, скільки ти не будеш перебувати в обороні, ти не виграєш, ти не переможеш, поки не почнеш атакувати противника. Обороною війну не виграти.

Агресивний стиль ведення бойових дій означає, що ми завжди націлені на знищення противника. Це основна мета. Наш підрозділ навіть короткий період часу не перебував на тих ділянках, де не було постійних якихось зіткнень. Тому в наших традиціях взагалі немає такого уявлення, як просто зайняти оборону і чекати.

Якщо противник слабкий, ми його точно будемо продавлювати. Якщо противник сильний, то ми будемо його виснажувати, діяти маневром і знищувати якомога більшу кількість ворогів, щоб отримати змогу просуватися вперед.

У сучасних умовах війни такі штурмові підрозділи дуже важливі. Чому? Тому що з цілком об’єктивних причин всі не можуть набути таких спроможностей, як штурмовики. Для цього потрібен певний досвід, який є доволі тяжким і не кожній людині він насправді під силу. 

Треба ставитися до себе із суттєвими претензіями — ти повинен постійно вдосконалюватися, повинен постійно шукати рішення. Ти повинен дотримуватися суворих правил дисципліни, повинен мати сильний авторитет у колективі.

Солдати мають бачити в тобі не просто командира, а лідера, за яким хочеться йти

Командири повинні вміти вести бойові дії в складних умовах. Їх не може підготувати тільки академія, бо академічних знань недостатньо — потрібно набути реального бойового досвіду.

Солдати мають бачити в тобі не просто командира, а лідера, за яким хочеться йти. Тому таких командирів для такої великої армії насправді набрати дуже складно, їх треба поступово виховувати. 

У нас це вийшло, мабуть, завдяки тому, що сам характер підрозділу такий — сюди йшли ті люди, які хотіли боротися за свою країну, за свою державу. Завдяки цьому ми зуміли це закласти в фундамент формування нашого полку.

— Наскільки вдається в нинішніх умовах організовувати відпочинок особового складу, забезпечити ротацію, виводити бійців на перепочинок і відновлення? Чи реально це в нинішніх умовах?

— Наразі дуже складно забезпечити достатній обсяг відпочинку особовому складу. Ми намагаємося максимально приділяти увагу тому, щоб люди, які вийшли зі штурмових дій, могли повністю відновитися.

Треба розуміти, що штурмові дії — це не просто посидіти в посадці. Це фізичне, емоційне, психоемоційне перенавантаження. Хлопці проводять тиждень — десять днів у штурмових діях. Тепер немає такого, щоб відштурмувати добу і повернутися потім за тиждень, як це було у 2022 році. Штурми йдуть більш запеклі, бійці вимушені в цьому процесі перебувати тиждень — десять днів, інколи два тижні. 

Люди виходять зневоднені, бо попри те, що їм дають воду, їжу, вони все одно не можуть через свій психоемоційний стан нормально відновлюватися. Організм втомлюється, виснажується, зневоднюється.

Коли хлопці виходять, їм недостатньо відпочити три дні. Для того, щоб вони могли ефективно виконувати завдання, в ідеалі їм потрібно після тижня активних штурмових дій давати до двох тижнів відпочинку. Тому що вони після тижня штурмів перших три доби лише сплять і п’ють воду.

Звісно, з досвідом люди звикають до цього, але це дуже суворе ставлення до власного організму. Тому, на жаль, забезпечувати достатній відпочинок складно, але ми намагаємося, щоб хлопці максимально відновлювалися, щоб вони могли ефективно виконувати завдання.

Тривалість відпустки має зрости до 60 діб на рік

З приводу відпусток, ми зараз намагаємося донести керівництву держави, старшим командирам про важливість відпусток. Тривалість відпустки має зрости до 60 діб на рік. За два місяці людина зможе поїхати до родини, побачити дітей, дружину, батьків.

Це допоможе не тільки в збереженні їхньої боєздатності, а й покращить їхній психоемоційний стан. У подальшому це допоможе також повернути цих людей до цивільного середовища. Їхня інтеграція буде більш природною.

— Яка нині ситуація із забезпеченням? Чи достатнім є забезпечення зброєю, боєприпасами? Що з речовим та продовольчим забезпеченням?

— Забезпечення боєприпасами є достатнім. Для ведення бойових дій у нас є все необхідне. Як зброя, так і боєприпаси. У нас в Україні зараз виробляється багато зразків військової техніки та озброєння.

Наприклад, ми застосовуємо БТР-4Е, які отримали в достатній кількості для того, щоб вести бойові дії. Я вважаю, що це один з найкращих зразків БТР у сучасних бойових умовах. Він має потужну автоматичну гармату, має кулемет, має протитанкові ракети. Тобто це достатньо озброєний БТР, який має гарний протимінний захист.

Також у нас є самохідні «Богдани», які ми теж отримали новенькими. Вони теж дуже-дуже добре себе зарекомендували в цій війні. Тому озброєння та військової техніки цілком достатньо для ведення бойових дій. Якоїсь критичної нестачі в цьому сенсі немає.

Щодо харчового забезпечення, теж жодних нарікань немає. Харчуються всі дуже добре — фрукти, м’ясо, риба. Вирішення цього питання здебільшого лежить на плечах командира підрозділу. Держава дала всі необхідні інструменти для того, щоб командир забезпечив підрозділ.

Кожен підрозділ укладає угоди з постачальниками, і командир може обирати постачальника, який його буде влаштовувати. Для нас не є проблемою, щоб у солдата періодично з’являлася червона риба, завжди було м’ясо, фрукти.

Базово бійці забезпечені добре, але є потенціал для покращення

Стосовно речового забезпечення, то на даний момент воно в цілому є достатнім. В цілому якісна форма, взуття, балістичний захист. Звісно, завжди є що покращити — в сучасних виробників з’явилося багато різних зразків легкого балістичного захисту, яких ще немає у Збройних Силах. 

Загалом стосовно речового забезпечення, є куди рухатись і необхідно рухатись. Базово бійці забезпечені добре, але є потенціал для покращення.

— Чи є достатнім грошове забезпечення бійців?

— Солдат-піхотинець, який перебуває на позиціях і виконує бойові завдання, отримує оклад від 20 до 27 тисяч грн залежно від посади. Додатково він отримує також 100 тисяч бойових і ще 70 тисяч додатково.

Також є додаткове преміювання за інтенсивність штурмових дій. Не завжди воно є, не кожного місяця, але в будь-якому випадку грошове забезпечення солдата, який бере участь у штурмових діях і залучений в першій лінії, доходить до 200 тисяч.

Особовий склад, який займається тиловим забезпеченням, отримує тільки 20 тисяч грн

Однак у той же час особовий склад, який займається тиловим забезпеченням, перебуваючи на пункті постійної дислокації (ППД), отримує тільки 20 тисяч грн. При цьому ці люди так само мають лише 30 діб на рік відпустки і не мають жодного вихідного.

Їхній робочий час обліковується зовсім не так, як у цивільних, які працюють з 8:00 до 17:00 з двома обов’язковими вихідними. Вони працюють від постановки завдання до його виконання. При чому в процесі можуть ще пару додаткових завдань отримати.

Тобто, якщо ми беремо ППД і людей, які займаються тиловим забезпеченням, то вони вимушені працювати за 20 тисяч без вихідних і мають ненормований робочий день. А вони можуть бути з тимчасово окупованих територій, їхня родина перебуває десь не у власному будинку, вимушена винаймати житло.

Працюючи на Збройні Сили в умовному тилу, солдат не зможе своїм грошовим забезпеченням закрити поточні потреби родини, не зможе бути підтримкою для своїх дітей, дружини, батьків.

Це критично впливає на мотивацію долучатися до Збройних Сил, коли чоловік розуміє, що краще буде працювати в Києві вантажником за 30 тис. на місяць, матиме восьмигодинний робочий день, два вихідні на тиждень і кожного дня бачитиме свою родину. Тому питання грошового забезпечення потребує вирішення.

командири мотивація військових штурмовики