Як дрони змінюють хід війни в Україні, розширюючи «кіл-зону», — The Economist
На передовій в Україні зона ураження стає глибшою. Дрони середньої дальності можуть розширити «кіл-зону» до десятків кілометрів углиб, пише The Economist.
Видання зазначає, що характер війни змінюється, і українські сили до цього готуються. Зростаюча глибина «кіл-зони», тобто зони ураження — території до 15 км по обидва боки від лінії фронту, де дрони роблять пересування надзвичайно небезпечним — дедалі більше ускладнює проведення операцій.
"Протягом наступного року масштабне застосування дронів середньої дальності створить другий рівень загрози. Це ставитиме під удар логістику, артилерію та скупчення військ на відстані 60 км і більше від фронту.
Дрони середньої дальності заповнять проміжок між далекобійними БпЛА (які Україна використовує для глибоких ударів, а Росія — для обстрілів українських міст) та короткодистанційними дронами, які застосовуються безпосередньо на лінії зіткнення", — йдеться у матеріалі.
The Economist пише, що на Запорізькому напрямку артилеристи ЗСУ зі 128-ї бригади вже керують вогнем з укриттів на відстані до 8 км. Їхній командир із позивним Картель зазначає, що тепер, коли ворог масово застосовує дрони, зона ураження розширилася, тож «ми йдемо під землю».
"Бути поміченим на відстані 2 км від фронту рівносильне смертному вироку. Ризик зменшується з відстанню: невеликі дрони-камікадзе мають обмежений час польоту, і чим далі вони летять, тим більша ймовірність, що їх зіб'ють або заглушать", — зазначається в публікації.
Читайте також: Уже скоро високоточні дрони контролюватимуть зону у 30–50 км, під загрозою багато міст. Як діяти на випередження, — Фірсов
The Economist описує, як українські військові випробовують нові дрони середньої дальності «Шершень», які несуть до 8 кг вибухівки і мають розмах крил 3,5 метра. Вартість одного — близько 7 тис. євро.
Боєць дронового підрозділу «Тайфун» із позивним Тофу каже, що це дрони для "великих, дуже важливих цілей". Один такий удар може зупинити потяг — не кажучи вже про танк. Зараз їх переважно використовують для знищення російської артилерії. Типові цілі — на відстані 50–60 км, хоча дрони здатні летіти й далі. Це означає, що оператори можуть діяти глибоко в тилу, у безпечній частині української території, а не біля самої лінії фронту.
«Шершень» летить високо, щоб уникнути систем радіоелектронної боротьби. Він стрімко падає на ціль замість поступового зниження, а система наведення не дозволяє його заглушити під час атаки. Але, як зазначає Тофу, у росіян є аналог — «Молнія». Вона летить дуже низько, має нижчу якість і точність, ніж «Шершень», але зате її в рази більше. На відміну від дешевих дронів-камікадзе ближнього радіуса, один «Шершень» коштує близько $8,000 — у сім разів дорожче за «Молнію».
"Обидві сторони змагаються у впровадженні просунутих систем штучного інтелекту для наведення своїх дронів середньої дальності. Протягом наступного року це може знову кардинально змінити поле бою", —підсумовує видання.
