Курська операція є серйозним прорахунком вищого керівництва, — аналітик Tatarigami
Tatarigami, військовий оглядач, OSINT- і GEOINT-аналітик, засновник Frontelligence Insight у світлі наступу росіян на сумському напрямку аналізує на своїй сторінці в X наслідки Курської операції. Texty.org.ua наводять переклад треду.
Можливо, це важко прийняти, але коли я вперше висловив занепокоєння щодо наступальних операцій України в Курській області, я правильно передбачив, що це зрештою може призвести до того, що російські війська знову захоплять Курськ, а потім поступово просуватимуться в Сумську область і зрештою — у напрямку Дніпра.
Озираючись назад, можна сказати, що наступ виявився значно затратнішим, ніж обмежене вторгнення або стратегічна оборона. Короткострокова операція тривалістю від двох до чотирьох тижнів, спрямована на створення помірної буферної зони на території Курської області, могла б зберегти ресурси. Натомість кампанія призвела до значно більших втрат як у живій силі, так і в техніці.
Станом на травень 2025 року Україна втратила 994 підтверджені одиниці техніки в Курській області, тоді як російська сторона — 791. Для порівняння, на напрямку Авдіївка – Покровськ втрати України становили 679 одиниць техніки проти 2 352 у Росії.
Масштаб втрат у Курській області є серйозним оперативно-стратегічним прорахунком вищого керівництва
На тлі скорочення західної військової допомоги — зокрема, зменшення підтримки з боку США з політичних причин та неспроможності Європи забезпечити належне матеріально-технічне постачання, а також труднощів України з поповненням особового складу — масштаб втрат у Курській області є серйозним оперативно-стратегічним прорахунком вищого керівництва.
Як я зазначав із самого початку, Росії зрештою вдалося зосередити достатні сили для повторного захоплення Курська без суттєвого послаблення своїх позицій у Покровську. З російського боку в напрямку Покровська було перекинуто лише обмежену кількість підрозділів, тоді як Україна перекинула десятки тисяч військових, що залишило цей фронт недостатньо укомплектованим і сприяло подальшому просуванню Росії.
Якщо співвідношення втрат не зміниться рішуче на користь України, російські війська, ймовірно, продовжать наступ як у Сумську область, так і поступово — у напрямку Дніпра. Водночас, здається, що українське військове й політичне керівництво іноді більше зосереджене на демонстративних медійних кроках, ніж на формуванні довгострокового стратегічного бачення ситуації на полі бою, яке виходило б за межі кількох місяців.
Читайте також: Чому Україна втрачає позиції? Глибокий аналіз воєнних проблем у 2025 році
Від Texty.org.ua: Наші аналітики, які зараз перебувають у війську, погоджуються з оцінкою Tatarigami. На їхню думку, після перших двох успішних тижнів Курської операції Силам оборони України варто було вийти з території РФ, попередньо забравши полонених, і підірвати всю логістику — мости, залізниці та підстанції. Тоді б ця операція була дуже успішною, натомість її затягування призвело до того, що зараз терміново треба розв'язувати проблеми всюди — як на Сумщині, так і під Покровськом.
Водночас головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розставляє лояльних виконавців його наказів всюди, де можна і, як кажуть військові на умовах анонімності, розсилає накази в сталінському дусі з вимогами тримати посадки за будь-яку ціну, що значно погіршує ситуацію, адже це призводить до великих втрат і підрозділи стають небоєздатними. За описану ситуацію на Курщині і за дії Сирського несе моральну і політичну відповідальність персонально Володимир Зеленський, адже у ЗСУ вже сформувалася ціла когорта вищих офіцерів, котрі уміють воювати по-іншому з меншими втратами, проте президент не поспішає давати їм всю повноту влади у Генштабі.
Читайте також: Не можна тримати лісосмугу до останнього діловода бригади, — комбриг 93 ОМБр Крутков
