Як розвиватиметься літній наступ Росії. Основні сценарії від аналітика RUSI Вотлінга
Джек Вотлінг, старший науковий співробітник Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень у Лондоні (Royal United Services Institute for Defence and Security Studies, RUSI), розмірковує про те, як може розвиватися російський наступ цього літа та восени. Texty.org.ua наводять переклад ключових фрагментів аналітики.
Росія не може підтримувати операції нескінченно довго, але наразі Москва вважає, що її важелі впливу на Україну зростатимуть з часом.
І оскільки Трамп чітко дав зрозуміти, що він вийде з переговорів, російські військові мають намір активізувати свої операції.
Темпи наступу Росії почали зростати восени 2024 року. Проте згодом просування зупинилося, оскільки Україна адаптувалася до тактики російських штурмів і створила 15-кілометрову смугу виснаження, яка не дозволила російським військам масово наблизитися до лінії зіткнення задля прориву.
Упродовж цього періоду Україна страждала від нестачі особового складу, адже темпи мобілізації залишалися нижчими за необхідний рівень.
У квітні та на початку травня 2025 року інтенсивність російських операцій знизилася — частково внаслідок показових «припинень вогню» на Великдень і День Перемоги, а також через перегрупування сил після прориву українських позицій у Курській області.
Росія готується до підвищення темпів і масштабів наступальних дій
Водночас мобілізаційні показники в Росії щомісяця перевищують планові цілі, встановлені Кремлем. Після ротацій у командному складі та накопичення резервів техніки Росія готується до підвищення темпів і масштабів наступальних дій.
Термін «наступ» зазвичай асоціюється зі швидкими маневрами великих механізованих підрозділів. Однак російські війська не мають достатньої якісної переваги для ведення бойових дій у такому форматі. Замість цього літній наступ, ймовірно, розпочнеться «м’яко» — з поступового збільшення кількості та масштабів штурмів на ширшому фронті навколо основного напрямку. Ба більше, є ознаки того, що цей процес уже розпочався.
Росія активно шукає нові способи подолання багаторівневої дронової оборони України
Протягом певного часу Росія імітувала загрозу наступу на Харків і промацувала українську оборону в Сумській та Запорізькій областях. Ці атаки мали на меті або відволікти українські сили від Донбасу, або запобігти новим українським рейдам на територію Росії.
Основним напрямом російських дій улітку знову стануть ключові міста Костянтинівка та Покровськ. Російські війська продовжують готуватися до реалізації наказу — завершити окупацію Донецької області.
Паралельно з посиленням наступальних дій Росія почала впроваджувати нові підходи для послаблення української протидронової оборони. Україна вже деякий час ефективно застосовує власні дрони-перехоплювачі для знищення російських розвідувальних безпілотників, що «засліплює» ворожі підрозділи, які мали б наводити планерні бомби та балістичні ракети на цілі в тилу. Однак українські перехоплювачі керуються невеликими радарами, і Росія зараз систематично працює над тим, щоб знаходити та націлюватися на ці радіолокаційні станції.
Ще одним важливим напрямком зусиль для росіян є атаки на українських пілотів БПЛА. Тут методологія полягає у використанні пеленгації, радіорозвідки та розвідки для визначення місцезнаходження пілотів, а потім націлювання на них за допомогою дронів на оптоволокні та планерних бомб. Це стало ефективнішим, оскільки Росія збільшила швидкість передачі інформації між своїми підрозділами.
Окремо від російських атак на фронті буде продовження високого темпу глибоких ударів по українських містах, критичній інфраструктурі та базах. Росіяни розуміють, що це впливає на цивільне населення України та міжнародну спільноту. Кремль захоче натякнути на погіршення ситуації під час продовження переговорів та сигналізувати Європі, що тил не безпечний, щоб відлякати європейців від розміщення військ в Україні.
Ще один важіль впливу, який Росія намагатиметься використати, – це напруженість між США та їхніми союзниками по НАТО і потенціал виведення американських військ з Європи після перегляду структури сил цього літа. Посилення атак на Україну до і під час саміту в Гаазі, ймовірно, буде використано для того, щоб зірвати саміт НАТО, який мав би зосередитись на фінансуванні для забезпечення регіональних планів Альянсу, і замість цього сконцентрувати його на Україні, де є розбіжність пріоритетів між Вашингтоном і столицями союзників.
Вирішального значення набуває ефективність використання дронів і артилерії, здатність українських командирів зберігати особовий склад
Отже, перед українськими Збройними силами — складні чотири місяці, з огляду на вичерпання матеріально-технічної підтримки з боку США. В цих умовах вирішального значення набуває ефективність використання дронів і артилерії, здатність українських командирів зберігати особовий склад, а також стабільність постачання від міжнародних партнерів України.
Багато надій покладалося на можливість того, що президент Трамп втратить терпіння через непоступливість Росії і що Сполучені Штати почнуть тиснути на Москву. Проте Трамп фактично відкинув цю перспективу під час телефонної розмови з президентом Путіним у понеділок, де чітко дав зрозуміти, що США залишать переговорний процес на розсуд Росії, дозволяючи їй зволікати, натомість обіцяючи перспективу торговельного співробітництва, а отже — й послаблення санкцій.
Залишається сподіватися, що це не супроводжуватиметься активним перешкоджанням європейським зусиллям підтримати військові дії Києва, наприклад, запобіганням купівлі американського озброєння для передачі Україні. Доки США дозволяють реекспорт, Європа повинна бути здатна задовольнити більшість потреб України. Нестача перехоплювачів ППО та керованих реактивних снарядів становитиме тактичні проблеми, але вплив можна пом'якшити.
Якщо США або Європа почнуть розширювати санкції проти Росії, це буде своєчасно. Російські запаси застарілого радянського обладнання, від танків і БМП до артилерійських знарядь, вичерпаються до середини осені, тож здатність Росії компенсувати втрати буде повністю залежати від того, що вона зможе виготовити з нуля.
Водночас, хоча Росія здатна воювати ще два сезони кампанії, подальші наступальні операції у 2026 році, ймовірно, вимагатимуть додаткової примусової мобілізації, що є як політично, так і економічно складним.
Економічні перспективи Росії також погіршуються з наближенням 2026 року. Обвал цін на нафту, спричинений тарифною політикою Дональда Трампа, серйозно обмежить надходження до бюджету Росії, тоді як її резерви поступово вичерпуються. Посилення контролю за «тіньовим флотом» РФ та продовження кампанії глибоких ударів з боку України можуть зменшити ліквідний капітал, який досі дозволяв Росії нарощувати оборонне виробництво і виплачувати великі бонуси добровольцям, що вступають до війська.
Наприкінці року Москва постане перед складними рішеннями щодо того, яку ціну вона готова платити за продовження війни
Якщо Україна зможе не допустити виходу Росії до адміністративних кордонів Донецької області до Різдва, а міжнародні партнери Києва наполегливо працюватимуть над ослабленням російської економіки, Москва постане перед складними рішеннями щодо того, яку ціну вона готова платити за продовження війни. За таких умов Росія може перейти від «потьомкінських» переговорів до реального діалогу.
Втім, існує й похмуріший сценарій: якщо літній наступ прорве українську оборону і дозволить РФ захопити ключові міста на Донбасі, восени Росія може переорієнтуватися на Харків. Одночасно вона може знову вдатися до глибоких ударів по українській енергетиці перед зимовим періодом. За таких обставин Москва сподівається, що поступово зможе переконати Європу тиснути на Київ, щоб той погодився на мир — навіть на неприйнятних умовах. Саме віра у можливість такого сценарію й утримує Кремль у стані готовності продовжувати війну, попри хронічну неефективність власної військової машини. Україна та її партнери мають позбавити Кремль цих ілюзій.
