Трамп вийшов з гри. Україна і Європа тепер самі по собі, — Bloomberg
Президент США мав можливість тиснути на Путіна щодо України, але не зробив цього. Тепер настав час Старого Світу робити вибір.
Про це пише оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Texty.org.ua наводять скорочений переклад колонки.
"Це була європейська ситуація, і вона повинна була залишитися європейською", — заявив Трамп у понеділок. Отже, з цим розібралися, що тепер?
Якщо Конгрес не змусить Трампа діяти, він може залишити довгу й невдячну справу посередництва у врегулюванні миру Папі Римському, президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану або будь-кому іншому, хто захоче нею зайнятися. Тим часом він може зосередитися на зароблянні грошей.
З погляду Москви, усе могло б навряд чи закінчитися краще. Путін зробив розпливчасту нову пропозицію щодо початку прямих переговорів з Україною і виклав свої вимоги в меморандумі. Ми можемо досить точно здогадатися, що в ньому буде, адже Кремль неодноразово повторював свої умови для миру. Тепер, коли Трамп вийшов з гри, у Путіна менше стимулів їх пом’якшувати: він вимагає від України передати не лише окуповані, а й неокуповані території, які Росія формально анексувала, відмовитися від будь-яких зв’язків з НАТО і розпустити більшу частину своїх збройних сил.
Читайте також: Мирний план Трампа заснований на трьох ілюзіях, — WP
Ось чому в українців немає іншого вибору, окрім як боротися далі. Без майбутньої здатності захищатися Україна не зможе існувати як суверенна держава.
Чи зможуть українці й надалі утримувати хоча б нинішній рівень оборони — чи ж зазнають катастрофічного прориву через брак зброї та боєприпасів — тепер залежить від Європи.
Українці знають, яка доля чекає на них у разі капітуляції — тортури, страти, переписані шкільні програми та викрадення й зомбування дітей
Чи матиме цей заможний, але роз’єднаний континент політичну волю та промисловий потенціал для постачання всього необхідного Силам оборони України? Українці добре знають, яка доля чекає на них у разі капітуляції — це вже показали події на окупованих Росією територіях: тортури, страти, показові суди, переписані шкільні програми та викрадення й зомбування дітей. Італійці й іспанці не відчувають цієї екзистенційної загрози.
Лідери Європи знали ще з моменту обрання Трампа, що ймовірний відхід США — це лише питання часу. Вони говорили правильні речі, але — за винятком прифронтових країн, таких як Польща та невеликі балтійські держави — їхні дії значно відставали від слів.
Те, що буде далі — це питання вибору. Українські сили, без сумніву, перебувають у складному становищі, але вони продовжать боротися, бо інакше не можуть. І Велика Британія, Франція, Німеччина, а також більшість країн Північної та Східної Європи розуміють, що оборона України в багатьох сенсах є і їхньою власною обороною.
Ці країни мають фінансові ресурси. Але їм бракує промислового потенціалу, щоб заповнити вакуум, який залишить по собі відхід США, а також колективного відчуття терміновості, щоб зробити все необхідне для виправлення ситуації. Досить поглянути на нову угоду між Великою Британією та ЄС щодо політики безпеки й оборони: заходи, які вважалися життєво важливими, виявилися прив’язаними до суперечок щодо сторонніх питань і зрештою все звелося до порожніх балачок.
Україна має потужності для виробництва військової продукції на суму близько 35 мільярдів доларів
Європі доведеться копати глибоко, але вона не зобов'язана забезпечувати все самотужки. До повномасштабного російського вторгнення у 2022 році Україна виробляла військового обладнання на близько 750 мільйонів доларів на рік. Цього року вона має потужності, хоча й не завжди фінансування, для виробництва продукції на суму близько 35 мільярдів доларів, включаючи провідну у світі галузь з виробництва безпілотників. Президент Володимир Зеленський заявив, що нині 40% зброї, яка використовується на фронті, виготовляється всередині країни, і ця частка постійно зростає.
Програма під керівництвом Данії з фінансування незадіяних потужностей українського ВПК уже існує — і її можна масштабувати. Тим часом європейські уряди та виробники зброї можуть зосередитися на забезпеченні критичних позицій — літаків, ракет, систем ППО та іншого озброєння, яке Україна поки що не здатна виробляти самостійно. Це складно, але не утопічно. Компанії на кшталт Rheinmetall AG, KNDS Group та BAE Systems Plc вже відкрили представництва в Україні, розуміючи потенціал для досліджень і дешевшого виробництва.
У Трампа були всі ресурси, щоб змусити Путіна до справжніх мирних переговорів, але він вирішив не скористатися ними
Оборона України може і має розглядатися як каталізатор для прискорення європейської безпеки, а не як перепона. Потрібно бути оптимістом, щоб вірити, що лідери континенту зможуть піднятися над внутрішніми чварами заради цього — але не більше, ніж потрібно було, щоб повірити, що Україна зможе зупинити російський наступ на Київ у лютому 2022 року.
Підкорення України Росією — це не неминучість. У Трампа були всі ресурси, щоб посилити фінансовий і військовий тиск на Путіна й змусити його до справжніх мирних переговорів, але він просто вирішив не скористатися ними. Тепер вибір стоїть перед Європою.
