Угода про спільний інвестфонд не передає США українські надра. Звідки візьмуться гроші?
Угода про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови не передає США українські надра.
Про це пише в аналітичній статті головний редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко.
Журналіст наголошує, що такого варіанта не було у жодному з варіантів договору. Він додає, що на певних етапах переговорів США дійсно наполягали на тому, щоб мати вирішальний голос у рішеннях щодо управління, як-от щодо видачі ліцензій на видобуток; та у підписаному документі цього немає.
"Водночас доходи бюджету від розробки частини українських копалин дійсно підуть на те, щоби втілити цю угоду в життя.
Причому не всіх копалин. Угода визначає перелік з 57 найменувань, де є природний газ, нафта, рідкісноземельні матеріали, цінні та так звані кольорові метали. Залізна руда, вугілля, граніт, копалини локальної важливості (як-от пісок, щебінь тощо) під дію цієї угоди не підпадають. Звісно, якщо Україна та США у якийсь момент не захочуть змінити список (самостійно США не зможуть цього зробити)", — йдеться у статті.
Читайте також: 57 мінералів і військова допомога США. Про що йдеться в угоді про надра (ТЕКСТ)
Сидоренко зазначає, що "двигуном" угоди має стати фонд, який створять Україна та США.
Надалі Україна буде перераховувати на його рахунок 50% усіх рентних платежів, ліцензійних платежів та сум, що надходять до бюджету за угодами про розподіл продукції.
Йдеться про доходи тільки від нових родовищ, розробку яких Україна почне після набуття угодою чинності
Утім, йдеться про доходи тільки від нових родовищ, розробку яких Україна почне після набуття угодою чинності.
"Будь-які доходи від родовищ, які вже ліцензовані державою і вже розробляються, не є предметом цієї угоди. Це важливо, бо зараз платежі за розробку надр становлять значну частину українського бюджету, і якщо викреслити половину цих надходжень – це створить бюджетну діру.
Це, втім, означає, що найближчим часом доходи фонду з цього джерела будуть нульовими (нових ліцензій немає). Тому угода передбачає право і України, і США робити до фонду внески живими грошима. Виникає питання: а з якої радості Україна, попри серйозний бюджетний дефіцит, може раптом забажати витрачати бюджетні гроші на фінансування якогось фонду?
Угода містить серйозний стимул для такого внеску, який запрацює, якщо цього захочуть США", — пояснює автор.
Він зауважує, що зараз президент Трамп відмовляється виділяти Україні нову безпекову допомогу (хоча постачання тих елементів озброєння, які Джо Байден погодив та замовив у минулі роки, досі тривають). Тим часом в угоді про надра прямо прописана можливість виділення нових пакетів озброєння.
"Якщо США надаватимуть уряду України нову військову допомогу в будь-якій формі (включаючи передачу систем озброєнь, боєприпасів, технологій або навчання), капітальний внесок Партнера від США вважатиметься збільшеним на оціночну вартість такої військової допомоги", – йдеться у документі.
Якщо США передадуть Україні ракети для Patriot вартістю 100 млн доларів, то це створить для України зобов’язання перерахувати 100 млн доларів на рахунок фонду
Умовно кажучи, пояснює журналіст, якщо США передадуть Україні ракети для Patriot вартістю 100 млн доларів, то це створить для України зобов’язання перерахувати 100 млн доларів на рахунок фонду. А оскільки доходів від надр поки не буде – то немає іншого варіанта, аніж щоб Україна заплатила грошима (чи то своїми, чи то наданими європейськими донорами). Така собі "гібридна купівля", за якої Трамп зможе публічно говорити, що передає зброю ЗСУ не безплатно, але бюджет США не отримуватиме за неї кошти.
Це водночас дасть кошти для запуску фонду та інвестицій з нього, зазначає Сидоренко.
"Утім, ця схема створює певні ризики. Договір лишає без чіткої відповіді питання про те, чи поширюються ці умови на "допомогу Байдена", яка продовжує надходити до ЗСУ. Дуже імовірно, що за продовження "постачань від Байдена" дійсно доведеться платити.
А от на самостійну закупівлю Україною американської зброї та боєприпасів, яка зараз відновлюється, цей договір не впливатиме, оскільки у такому разі йдеться про надходження зброї не від уряду США, а від комерційних виробників", — резюмує аналітик.
