Скандал у Білому домі. Наскільки катастрофічною є зірвана зустріч Зеленського й Трампа: думки аналітиків

Реакція в Україні

Максим Розумний, політолог і професор кафедри міжнародних відносин у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка наголошує, що оскільки зараз усі почнуть шукати винного, важливо зафіксувати фактичний бік справи.

Він нагадує, що конфлікт почався із зауваження журналіста про те, що, можливо, не варто довіряти Путіну.

На це спочатку відповів Трамп, він зробив це досить миролюбно, але зачепив Зеленського, говорячи, що ненависть останнього до Путіна є поганим фактором переговорного процесу.

Далі до дискусії підключився Венс, який розвинув тему атакою на попереднього президента США та висловив упевненість у силі дипломатії.

"Чи були ці висловлювання "нейтральними" щодо Зеленського? Враховуючи його досвід зустрічей з Путіним, домовленостей про встановлення миру, досягнутих в Нормандії, і наступний досвід 24 лютого 2022 року, емоційна реакція українського президента була передбачуваною. Але припустімо, що у нас на посаді президента "залізний" лідер і вишколений дипломат, то чи мало сенс у даному моменті йому стриматися?

Якби Зеленський у цьому моменті промовчав і не відреагував, то він би визнав, що а) даремно він особисто гнівається на Путіна, б) позиція Байдена була надто агресивною щодо Росії, в) Путіну можна довіряти, г) він, Зеленський, буде виконувати все, що вирішать на дипломатичному рівні Трамп і Путін", – пише експерт.

Розумний розмірковує про те, чи можна було висловити цю позицію в інший спосіб.

"Очевидно, що так. Можна було промовчати, а потім зробити офіційні заяви. Можна було б висловитися більш делікатно і не звертатися особисто до Венса, що було сприйнято як "атака" перед очима місцевих медіа. Але:
1) за підсумками пресконференції залишилося б враження, що Україна "проковтнула" усе, що висловили Трамп+Венс (а також підписала "колоніальну" угоду про власні надра);
2) ніякого практичного результату це б не дало – на укладення угоди між Трампом і Путіним і на готовність Трампа допомагати Україні "терпіння" України не впливає", – зазначає фахівець з міжнародних відносин.

Максим Розумний аналізує, у чому ж полягає "образа", якої завдав Зеленський Америці.

"Перше, він висловив сумнів у тому, що Путін буде виконувати потенційні домовленості з Трампом. Друге, він сказав, що під час нападу Росії Україна залишилася наодинці з агресором. Третє, він сказав, що Америку від біди відділяє океан, але в майбутньому ця біда може до неї дістатися.
Що у відповідь зауважили Трамп із Венсом?

Що Трамп дав Україні "Джавеліни" (тому, вочевидь, Україна була не сама). Що у Зеленського немає достатньо війська, він у поганому становищі і тому не має права нічого вимагати і навіть висловлювати свою точку зору (наприклад, про недоговороздатність Путіна).

Що Америка зараз вирішує проблеми України, тому Зеленському краще помовчати (це сказав Венс). Що Зеленський не має права висловлюватися про майбутнє Америки, а воно прекрасне і безхмарне. Що Україна в особі Зеленського є невдячною. І як підсумок – що Україна не готова до миру.
Наскільки усе це справедливо, кожен може вирішувати сам. Але практичний підсумок такий: оскільки Зеленський сумнівається в тому, що Путін буде виконувати угоду про припинення війни, то Трамп більше не буде домовлятися про припинення війни (або буде). І більше не буде допомагати Україні (або буде)", – зазначає політолог.

Він зауважує, що якщо порівняти це становище із тим, в якому перебувало питання врегулювання до спільної пресконференції, то стає помітно, що практично нічого не змінилося.

"Ну, єдине, що тепер Зеленський може передумати, сказати, що Путіну можна довіряти, і тоді знову приїхати у Вашингтон на підписання угоди про передачу українських корисних копалин", – підсумовує Розумний.

Водночас головний редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко вважає, що зірвана зустріч Зеленського й Трампа ще не стала катастрофою.

"Чи можна й тут говорити про "катастрофу"? Поки що – ні.

Після зірваних переговорів з Вашингтона виходить не лише демонстративне обурення, а й позитивні сигнали. У Білому домі не поспішають руйнувати мости.

Хай як дивно це звучить на тлі усіх емоційних заяв, але навіть зустріч президентів України та США ще не викреслена з порядку денного – хоча не схоже, що Зеленський готовий виконувати умови для її проведення.

Варто також наголосити, що жорсткість Зеленського у відстоюванні червоних ліній у цій суперечці матиме також позитивний ефект. Незалежно від того, куди поверне історія, світ – включно з Дональдом Трампом – переконався, що ці питання для України дійсно мають значення", – пише Сидоренко.

Натомість старший аналітик фонду "Повернись живим" Микола Бєлєсков вважає, що вчора був "найчорніший день у взаємних відносинах Україна-США на всі 33 роки їх існування".

"Відносини Україна-США містять багато прикладів із гірким присмаком. Були неодноразово моменти коли за публічними посмішками і зваженою риторикою із боку США, нам викручували руки і ставили в жосткі рамки. А результати були такі, які не так щоб сильно нас задовольняли. Це вам чесно можуть підтвердити і ті, хто ці відносини формував, і ті, хто досліджував.

Але те, що мало місце вчора в Овальному Кабінеті пішло далі цього всього. Україну в прямому сенсі не хочуть чути і враховувати хоча б трохи її інтереси. Всі ремарки Дональда Трампа і Ко свідчать про те, що Україну не чують щодо ключового – а саме того, що без гарантування безпеки і суверенітету України, будь-яке врегулювання не буде варте паперу, на якому його підпишуть. Бо немає безпеки/суверенітету - немає розвитку - немає майбутнього країни.

І так підтримка США та взаємовигідні відносини нам критично потрібні в тих обставинах, де ми є. Але як їх будувати і розвивати коли тебе не чують і не враховують твої інтереси, чесно, не знаю. Співчуваю тим, хто несе безпосередню відповідальність за відносини Україна-США зараз", – пише він.

Водночас експерт у сфері міжнародних відносин, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко вважає, що загострення між США та Україною було неминуче.

"Це все одно б трапилось. Не зараз, так за місяць чи два.

Пріоритетом Трампа є швидка угода, він поспішає. А швидка угода, коли одна зі сторін поспішає, а інша – ні, може бути тільки на умовах тієї сторони, що не поспішає. Тобто, Путіна.

За місяць чи два переговорники США та РФ могли б напрацювати угоду, яка базувалась би в основному на переговорних позиціях РФ, і була б по суті погіршеною версією Стамбульського документа березня 2022 року (який навіть тоді був неприйнятним). Таку угоду жоден український керівник навіть під загрозою втрати підтримки США не підпише", – підсумовує Сушко.

Від Texty.org.ua: Нижче відео про те, наскільки критична на нашому фронті американська зброя, що з неї важче, а що легше замінити? Випуск записаний на пару днів раніше, ніж відбулася зустріч Зеленського і Трампа, але зараз дуже актуальний.

Реакція в США

Кореспондент Голосу Америки Остап Яриш, який був серед журналістів під час публічної суперечки у Білому домі, написав на своїй сторінці у соцмережах, як у США реагують на цю подію.

"Зараз у США бачу дуже різні враження, але здебільшого їх можна розділити на три частини. Думки зіткані з ефірів американських медіа, коментарів законодавців, аналітиків, та інших заяв по різні сторони дискусії.

1) Зеленський виявив велику неповагу до Дональда Трампа та американського народу. Як мінімум, він повинен вибачитись, як максимум — піти у відставку. Український президент не в позиції щось предʼявляти американцям, і тим паче ставити свої умови. Дональд Трамп прагне якомога швидшого миру, а Зеленський не просто невдячний за це — він довів, що хоче продовження війни та смертей. Дональд Трамп захищає інтереси Америки і не мовчатиме, коли до нього звертаються таким тоном. Сьогодні він проявив справжнє лідерство, поставивши Зеленського на місце — на відміну від Джо Байдена та попередніх адміністрацій.

2) Адміністрація Трампа влаштувала заздалегідь сплановану провокацію і заманила президента України в пастку. Це — чорний день в історії американської дипломатії та Америки в цілому. Білий дім остаточно став майданчиком для поширення російської пропаганди. Президент США зрадив союзників і відкрито пристав на сторону Кремля. Натомість Зеленський проявив гідність і не побоявся дати публічну відсіч погрозам Трампа. Єдиний, хто поводився в Овальному кабінеті по-президентськи — це Володимир Зеленський.

3) Зеленський зробив помилку, яка коштуватиме Україні дуже дорого. Йому забракло мудрості не встрягати в перепалку з Джей Ді Венсом та Дональдом Трампом перед камерами. Якщо ви - лідер країни, якій критично необхідна американська підтримка, влаштовувати публічну суперечку з президентом США в Овальному кабінеті (а особливо з Дональдом Трампом) — дуже погана ідея. Потрібно було зосередитись на підписанні угоди про надра. Ні США, ні Україна від цього не виграли. Єдиний, хто святкує, — це Владімір Путін", пише Яриш.

Суперечка у Білому домі спровокувала дискусії між американськими аналітиками, пише Голос Америки.

Американський історик з Єльського університету Тімоті Снайдер заявив, що “вся ідея досягнення миру була лише приводом для відновлення відносин з Росією”, коментуючи, як він стверджує, відсутність дій з боку команди президента Трампа “щоб спонукати Росію припинити війну”.

На думку Снайдера, Росія не хоче припиняти війну, і адміністрація Трампа “не продемонструвала здатності спонукати Росію припинити війну”.

“І тому, – пише Снайдер у мережі Х, – як можна очікувати, адміністрація Трампа звинувачує жертву, звинувачує Україну”.

Снайдер нагадує, що “проблема полягає в триваючому російському вторгненні”, а не у ймовірному припущенні, “ніби проблема в тому, що Україна протистоїть російському вторгненню”.

Відомий історик радить застосувати американську силу до агресора, якщо є намір зупинити війну.

“Жорстоке поводження з жертвою не закінчить загарбницьку війну”, – наголошує він.

“Сполучені Штати заспокоюють зло”, – застерігає американський політолог і філософ Френсіс Фукуяма, директор Центру сприяння розвитку демократії та верховенства права Стенфордського університету.

Після суперечки у Білому домі він поширив у мережі Х статтю Валерія Пекара, голови правління ГО «Деколонізація», ад’юнкт-професора Києво-Могилянської бізнес-школи та бізнес-школи Українського католицького університету.

Пекар вважає: “Для прихильників свободи та демократії в Америці зараз має прозвучати тривожний дзвінок. Як би не дивилися на Україну (наша країна дуже недосконала), об’єднання з міжнародним терористом, повторення його пропаганди, копіювання його поведінки та спільний наступ на цінності вільного світу та західної цивілізації означає, що друзі Америки на всіх континентах будуть надзвичайно здивовані та розчаровані”.

Тиждень тому Фукуяма опублікував власну статтю під назвою “Остаточна зрада”, де заявив: “Америка щойно змінила свою сторону у війні в Україні”.

“Ми перебуваємо в розпалі глобальної боротьби між західною ліберальною демократією та авторитарним урядом, і в цій боротьбі Сполучені Штати щойно перейшли на інший бік і приєдналися до авторитарного табору”, – вважає Фукуяма.

“Це не думка більшості американців, котрі належать до будь-якої політичної партії чи жодної з них”, – наголошує колишній радник Трампа з національної безпеки Джон Болтон після того, як він заявив, що вважає, ніби “Трамп і Венс оголосили, що вони на боці Росії в російсько-українській війні”.

“Це катастрофічна помилка для національної безпеки Америки”, – написав Болтон за підсумками зустрічі у Білому домі 28 лютого.

Болтону тим часом відповів сенатор-республіканець Майк Лі:

“Трамп і Венс [перебувають] на боці Росії” — це ледачий, дешевий і в кінцевому підсумку нечесний аргумент. Можна відкинути нахабство Зеленського — і особливо його нереалістичні вимоги до нас продовжувати фінансувати його війну без плану миру — не будучи з Путіним”.

Лі заявив за підсумком нинішньої зустрічі лідерів США та України: “Трамп і Венс стають на бік американців, а не на сторону когось із Росії”.

Девід Фрам, автор журналу The Atlantic і автор 10 книг, зокрема про політику Дональда Трампа, колишній спічрайтер президента Джорджа Буша аналізує емоційну зустріч у Білому домі:

“Принаймні зустріч… проходила перед камерами. Фальшива публічна приязність Трампа та Венса з подальшою залаштунковою зрадою була б набагато небезпечнішою для української справи”.

На думку Фрама, Трамп і Венс “показали американцям і союзникам Америки свою прихильність до Росії та свою ворожість до України загалом і її президента зокрема”.

гарантії безпеки допомога сша російсько-українська війна скандал трамп-зеленський україна-сша