В України є шанс замутити щось нетривіальне з Трампом, показавши йому зиски, — Клімкін

Про Дональда Трампа

Трамп – це такий геймченджер, зміна обставин для світу.

Трамп знає, чого він хоче. Не факт, що він знає, як він хоче цього досягти, але він хоче змінити стиль американської політики так, щоб люди вважали, що нова американська політика – це ера Трампа. І я тільки за, якщо він буде використовувати своє его і свою харизму заради досягнення наших цілей.

Трамп розуміє політику конкретно. Його заяви на нещодавній пресконференції про те, що непогано було б покласти лапу на Гренландію, чи про Панамський канал, чи про Канаду як 51-й штат – це тролінг. Але в кожному тролінгу, як і в кожному жарті, є лише частка жарту. Тому це дійсно нова реальність для світу, нова реальність для Штатів. І, як на мене, це ще навіть не початок. "Лебеді" – чорні, білі, зелені, різнокольорові ще будуть падати.

Але тролінг не обов'язково є безпечним. Це не просто черговий стендап Трампа, на якому він вийшов, взяв мікрофон, виступив на мітингу, зірвав оплески, зібрав лайки і на цьому все. Він реально вірить у те, що говорить.

Те, що він, наприклад, тиснутиме на канадійців, – це сто відсотків. Він вважає, що Сполучені Штати мають бути номер один. І його логіка в чомусь збігається з логікою Путіна. Путін хоче мати сферу впливу навколо російського режиму. Він вигадав новий термін – "країна-цивілізація", тобто він вважає, що Росія зараз – це не частина Європи, а окрема цивілізація, а російська агресія проти України – це відбиття "атаки на русский мир".

Трамп теж хоче побудувати свою сферу впливу. Тому цей тролінг – це абсолютно серйозна історія, його не потрібно недооцінювати.

Про можливість домовленості Трампа з Путіним

Станом на сьогодні – але це не означає, що завтра чи післязавтра буде так само, – я вважаю, що з 90% питань, з яких вони хочуть домовитись або захочуть домовитися в майбутньому, – у них є шанс домовитися. Це не значить, що ці домовленості з'являться дуже швидко чи що вони будуть ідеально дотримуватись. Але шанси на понятійну, я підкреслюю, понятійну домовленість, а не красиво розписану угоду, я вважаю достатньо високими.

Про реалістичність деескалації

Деескалація – реалістичний сценарій, але точно не єдиний. Путін виходить з того, що існування України є найбільшим викликом його режиму. Заради України він пожертвує все, що завгодно, включно з Сирією чи якимись геополітичними впливами. Путін не припинить спроб знищити Україну як таку й українську націю, оскільки він вважає, що саме існування терміну "український" є викликом "русскому миру".

Але в якийсь момент він, звичайно, може перейти на іншу стратегію, не військову. Це не значить, що пауза в бойових діях, певна деескалація призведе до того, що він припинить воювати проти нас. Ні, ця війна стане іншою за змістом, іншою за формою.

Своєю чергою Трамп вважає, що сама логіка НАТО і сильних гарантій безпеки для України дратує Путіна. З цього питання вони можуть тимчасово домовитись. Путін, звичайно, хотітиме більше, але певні компроміси тут можливі.

Ключовими питаннями будуть питання нашого суверенітету. Не незалежності як такої, оскільки Лукашенко теж формально незалежний. Саме суверенітет, наша здатність приймати рішення щодо нашого майбутнього тут і нашого майбутнього як частини Європи й Заходу будуть темами найскладніших дискусій.

Про стратегію Путіна

Щойно з'явиться домовленість щодо паузи чи деескалації, називайте, як хочете, Путін переключиться на підготовлену стратегію руйнування України.

Росіяни хочуть зробити з нас певний буфер між Заходом і своїм світом, який вони тепер вважають неєвропейським. Щоб ми були країною, яка не відбулася, у якій тільки вони мають реальний вплив, як економічний, так і політичний.

Я думаю, що вони будуть бити на перезавантаження політичної моделі. Повернуться розмови про федералізацію, про зміну нашої політичної і суспільної моделі, намагання впливати на нашу реальність. Тому війна за Україну не закінчиться з якоюсь паузою, з припиненням вогню.

Про важелі впливу на Путіна

Головний аргумент – це скасування частини санкцій, повернення Путіна до нормального простору, не скажу цивілізованого спілкування, але якоїсь квазінормальної взаємодії.

Я вважаю, що це фундаментально помилкова логіка, але частина людей в оточенні Трампа вважають, що це важливо не тільки в контексті України, але й в геополітичному сенсі: мовляв, якщо не витягнути Росію з залежності від Китаю, не дати їй маневр, то китайці її "з'їдять".

Я думаю, що певний час у Трампа забере аналіз, які санкції проти Росії можна послабити, які скасувати, а які мають залишитись, бо скасувати всі санкції він не зможе: на нього тоді покажуть пальцями і скажуть "Дональд, ну ти і слабак".

А для Росії час теж спливає. Російська економіка зараз не рухається вперед. Росія не може видобувати власні нафту і газ ефективно, за допомогою технологій, які є у тих же американців.

До того ж всі прекрасно розуміють, що "зелена революція" станеться. Тобто Путін також прекрасно розуміє, що епоха нафти і газу в якийсь момент закінчиться. А де тоді взяти гроші для функціонування режиму?

Так що стимули для Путіна є. У мене є враження, що йому критично потрібна домовленість з Трампом, і він намагатиметься її досягти. Але це, підкреслюю, станом на сьогодні, оскільки завтра ситуація може змінитися.

Але це в будь-якому разі не означає, що Путін припинить спроби зруйнувати українську реальність як таку.

І це буде з максимальним драйвом з їхнього боку, по повній. Вони прекрасно розуміють, що зараз у нас є допомога. Як тільки вогонь припиниться, вся динаміка допомоги посиплеться. На Заході буде складно підтримувати настрій і драйв щодо надання нам необхідної військової і фінансової допомоги. Я вважаю, що це буде близько до неможливого. І він також це прекрасно розуміє.

Тому він навіть може погодитися на якусь присутність європейських військ, але декларативну і без будь-яких функцій. Але його домовленості з Трампом не передбачатимуть ніякого НАТО, ніяких гарантій безпеки, ніяких елементів натівської підтримки.

В якийсь момент Трамп може відчути, що його “кидають”, а він цього не вибачає.

Про план Трампа

Його логіка дуже проста – давайте зупинимось, і всі кредити від цієї зупинки мають бути моїми. А європейці мають забезпечити сталість цієї зупинки. Тобто я домовляюся про deal, а європейці платять і, відповідно, присутні "на землі", оскільки Україна – це Європа, і вони мають про це турбуватися. При цьому гарантій безпеки, пов'язаних з НАТО не буде, але Україна має існувати як незалежна держава.

Це певна "недофінляндизація". Фінляндія в якийсь момент стала членом Європейського Союзу, але після Другої світової війни вона багато чим пожертвувала. Радянський Союз її тиснув дуже жорстко, і всі фінські президенти були змушені "петляти", намагаючись підтримувати зв'язки з Радянським Союзом.

Але ця історія розвивалася багато років, і Радянський Союз не намагався дестабілізувати і знищити Фінляндію. Він змирився з фактом її існування.

Якщо сьогоднішній чи якийсь наступний російський режим буде готовий змиритися з фактом нашого існування, тоді це буде абсолютно інша історія. Як на мене, взагалі будь-яке перезавантаження розуміння світу Росією можливе тільки з фактом визнання існування України. Поки що цього не відбулося, і я не очікую цього ані від Путіна, ані від багатьох людей в його оточенні, ані сьогодні, ані завтра-післязавтра.

Чим вигідна Україна США

Перш за все, це стримування тих, хто не належить до Європи на Сході. Не стільки Росії, а взагалі всієї цієї азійської реальності, включно з Китаєм.

Україна – це країна, де люди готові йти на ризики. Де люди можуть допомагати американським цілям, в тому числі й військовим, де можуть дуже швидко розвивати оборонний, мілітарний потенціал. У нас зараз цикл впровадження інновацій іноді складає 6-8-12 тижнів, і для багатьох американських компаній це просто розрив мозку.

Це наше розташування, локація близько до Чорного моря і з проєкцією на Близький Схід.

Це, звичайно, наша роль в Європі, оскільки Трамп не хоче вкладатися в Європу.

Тому, як на мене, зиски є, але Трампу їх потрібно пояснити на пальцях.

Нам потрібно сказати: так, ми завжди будемо форпостом західного світу, але в цей форпост потрібно вкластися. Не буває форпостів, в які ти не вкладаєшся. Але з цього ви отримаєте: один, два, три. В першу чергу, це геополітика і люди. Саме такі аргументи там можуть сприйняти, і, як на мене, сприймають.

Трамп, як кажуть його бізнес-партнери, готовий міняти бізнес-плани, він в цьому сенсі дуже гнучкий. Чи буде він гнучкий в сенсі України? А чому ні? Тому я і кажу, що у нас є шанс замутити щось нетривіальне, креативне з Трампом, показавши йому, що у нього можуть бути якісь зиски. Якщо Трамп зрозуміє свої зиски, він почне діяти в цій логіці.

Про домовленості України з Путіним

Путін взагалі не вважає нас співрозмовником. Він буде розмовляти з Трампом, з американцями, з європейцями, з китайцями. Він буде готовий закріплювати якимось шляхом понятійні домовленості. Але він не збирається ні про що домовлятися з нами. Він буде домовлятися через нашу голову і за нашою спиною.

Можливо, в Москві є якісь люди, які підступно і таємно поважають Україну і вважають нас суб'єктом. Але в російському керівництві їх точно немає.

Вони вважають нас частиною себе, тільки поганою частиною. Вони будуть з нами домовлятися? Ні. Вони будуть домовлятися з американцями.

Вони взагалі не збираються з нами вести ніяких переговорів.

клімкін мирні переговори трамп дипломатія гарантії безпеки путін