Україна виграє економічну війну проти Росії, — The Economist

Центральний банк України прогнозує зростання ВВП на 4% у 2024 році та 4,3% у 2025 році. Валюта стабільна, а відсоткові ставки на рівні 13,5% залишаються близькими до найнижчих за останні 30 місяців. На відміну від Росії, де ставки незабаром мають сягнути 23%, щоб зупинити падіння рубля, банки виглядають вразливими, а ВВП зросте лише на 0,5-1,5% у 2025 році. Але Україна стикається з потужними викликами: ескалація війни, виснаження внутрішніх ресурсів і Дональд Трамп. Як довго протримається її економіка?

Три етапи

Економічна історія України з 2022 року мала три етапи. На першому, в умовах запеклих бойових дій, країна намагалася загасити пожежі. Було введено воєнний стан, і 14 мільйонів людей покинули свої домівки. Росія заблокувала чорноморські порти, призупинивши український експорт. Дії центрального банку були підпорядковані військовим цілям. У першій половині 2022 року він профінансував половину державного дефіциту. Він запровадив суворий контроль за рухом капіталу та наповнив банки ліквідністю. Інфляція злетіла до небес, а ВВП скоротився на третину.

Другий етап розпочався після того, як Україна відбила наступ Росії на півдні країни, в середині 2022 року. Зі зростанням довіри ВВП стабілізувався. Угода, укладена за посередництва ООН, дозволила Україні знову експортувати зерно. Центральний банк повернувся до боротьби з інфляцією. На початку 2023 року Україна підписала пакет з МВФ; центральний банк припинив монетизацію дефіциту бюджету. З надходженням допомоги валютні резерви відновилися. Було послаблено контроль за рухом капіталу.

У безпечніших західних регіонах були побудовані індустріальні парки. Підприємства інвестували за кордон

Повернення макроекономічної стабільності дозволило уряду та компаніям пристосувати свою діяльність до війни. Одним із пріоритетів був захист виробничих активів від російських ракет. У безпечніших західних регіонах були побудовані індустріальні парки. Підприємства інвестували за кордон, щоб захистити свої доходи від війни. Експатріанти також отримували доходи з-за кордону: минулого року кожна десята нова фірма в Польщі була заснована українцем.

Іншим завданням було перерозподілити ресурси на потреби затяжного конфлікту. Державні витрати зросли більш ніж удвічі і зараз становлять дві третини ВВП порівняно з 41% у 2021 році; лише на оборону та безпеку припадає майже 30% ВВП. Деякі державні компанії провели капітальний ремонт. Нафтогаз, чемпіон країни з видобутку вуглеводнів, у 2023 році призначив наглядову раду, до якої увійшли незалежні директори з європейських «синіх фішок». У 2022 році компанія зазнала 79 млрд грн ($2,4 млрд) збитків, але в першій половині 2024 року отримала 24 млрд грн прибутку завдяки збільшенню видобутку газу та інвестиціям у «зелену» енергетику.

Приватні компанії також змінили свою позицію. Після того, як навесні 2022 року Маріуполь, ключовий порт на Азовському морі, був знищений, підприємець Віталій Лопушанський створив UADamage — компанію зі штучним інтелектом, яка аналізує супутникові знімки для створення інтерактивних карт, на яких позначені всі зруйновані будівлі, дороги та мости. Відтоді він наніс на карту понад 200 міст. Він також навчає безпілотники виявляти міни та керувати роботами на землі, щоб виводити їх з ладу.

Останньою ланкою було продовження надходження валюти. У липні 2023 року Росія відмовилася поновлювати зернову угоду. У відповідь Україна відкрила власний морський коридор, забезпечивши його безпеку завдяки вдалій кампанії морського стримування за допомогою безпілотників і ракет. Це дозволило їй відновити поставки не лише зерна, а й металів та мінералів, що є другою за величиною статтею її експорту.

Зараз починається третій етап, під час якого економіка країни стикається з найбільшими загрозами: гострою нестачею енергії, людей і грошей.

Ці заходи, разом із західною допомогою, не дозволили Росії позбавити Україну ресурсів і морального духу, необхідних їй для продовження боротьби. Зараз починається третій етап, під час якого економіка країни стикається з найбільшими загрозами: гострою нестачею енергії, людей і грошей.

У 2022 році і знову цієї весни та влітку Росія невпинно атакувала українську енергосистему. Попри постійні ремонти, країна може розраховувати на менш ніж половину з 36 ГВт генеруючих потужностей, які вона могла використовувати до війни. І нещодавно російська кампанія повітряного терору відновилася. 13 грудня вона відправила 93 ракети і майже 200 безпілотників на об'єкти електропередач і теплові електростанції. Дванадцять ракет влучили в об'єкти, спричинивши відключення електроенергії. 27-28 листопада, в ході безрозсудної ескалації, Росія вже завдала ударів по об'єктах електропередач поряд з атомними електростанціями. Це кинуло темну тінь на енергетичні потужності України в зимовий період, близько 70% яких забезпечуються за рахунок атомної енергетики.

У грудні Україна збільшила свої потужності з імпорту електроенергії з ЄС майже на чверть, до 2,1 ГВт

З більш позитивного боку, країна стала краще підготовленою до усунення таких потрясінь. У грудні вона збільшила свої потужності з імпорту електроенергії з ЄС майже на чверть, до 2,1 ГВт. Багато виробників харчових продуктів ферментують відходи своїх виробництв у біогаз, який вони використовують на місці. Багато фермерів також мають дизельні генератори. Середні фірми часто мають установки, що працюють на природному газі, які вони іноді поєднують з вітровою та сонячною енергією. Промислові компанії використовують все це разом з імпортом, щоб уникнути катастрофічних відключень.

За словами Андрія Пишного, голови Національного банку України, середній дефіцит електроенергії в країні знизиться до 6% від загального попиту у 2025 році та до 3% у 2026 році, завдяки стратегіям виживання та постійним ремонтам. Великі споживачі скаржаться на багаторазове зростання цін на електроенергію з початку війни, навіть коли дефіциту немає. Тимофій Милованов з Київської школи економіки вважає, що проблеми з електроенергією можуть скоротити зростання ВВП наступного року на один відсотковий пункт.

Найболючіша проблема України — нестача робочої сили

Друга проблема — і найболючіша — нестача робочої сили. З 2022 року мобілізація, міграція та війна призвели до скорочення робочої сили більш ніж на п'яту частину — до 13 млн осіб. Попит на робочу силу високий: кількість вакансій сягнула 65 000 на тиждень, порівняно з 7 000 у перші тижні війни, але в середньому на одну вакансію подається лише 1,3 заявки порівняно з двома у 2021 році. Зарплати зростають. Між міністерствами економіки та оборони триває боротьба за людей: де знайти правильний баланс заради майбутнього країни. Цивільне керівництво України досі відхиляло максималістські вимоги військових лідерів на шкоду лінії фронту.

Тут немає простих рішень. Зараз навіть галузі, які вважаються критично важливими, можуть захистити лише половину своїх працівників від мобілізації. Найняти набагато більше жінок складно: тих, хто емігрував за кордон, майже стільки ж, скільки чоловіків, які перебувають на фронті або повернулися з нього непрацездатними, каже Гліб Вишлінський з Центру економічної стратегії.

Дефіцит грошей не допомагає — третя проблема. Невеликі фермерські господарства та фірми намагаються отримати достатню кількість позик для фінансування своєї діяльності. Фінансування довгострокових капітальних витрат є практично неможливим. Стрімке зростання витрат на ведення бізнесу вдарило по прибутках. Компанії, що працюють з внутрішніми клієнтами, також несуть частину витрат, що призводить до зростання інфляції. Експортери, які конкурують на світових ринках, не мають такої можливості. Мауро Лонгобардо, який керує місцевою філією ArcelorMittal, каже, що з початку війни він витратив $1 млрд лише для того, щоб підтримувати свої потужності. Половина його металургійних заводів не працює.

Уряд також витрачає набагато більше грошей, ніж може покласти в скарбницю. За прогнозами, у 2025 році дефіцит його бюджету становитиме близько 20% ВВП. В принципі, майже весь дефіцит — $38 млрд — буде профінансовано із зовнішніх джерел. У червні «Велика сімка» погодила борговий пакет для України на суму $50 млрд, який буде погашатися коштом відсотків, отриманих від суверенних активів Росії на суму €260 млрд, заморожених на Заході. Прихильність Америки до цієї угоди не можна сприймати як належне.

За прогнозами, до кінця 2024 року валютні резерви України зростуть до $43 млрд

Україна, ймовірно, зможе вижити без американських коштів у 2025 році. Разом із траншем у розмірі 18 млрд євро, який ЄС погодився надати в рамках попередньої програми, внески інших членів «Великої сімки» заповнять прогалину, залишену США, каже Дімітар Богов з Європейського банку реконструкції та розвитку. Україна також має значні валютні резерви. За прогнозами, до кінця 2024 року вони зростуть до $43 млрд — п'яти місяців імпорту. Однак, якщо Америка вийде з програми, Україна може опинитися в безвихідному становищі у 2026 році. Уряди країн ЄС, які відчувають нестачу коштів і є політично слабкими, можуть постати перед труднощами, щоб оплатити ще один великий рахунок. А можливості України збирати більше податків всередині країни обмежені: пропозиція підвищити податки на 4-5% ВВП була відкликана влітку цього року після різкого спротиву.

Військові події можуть спричинити кризу до 2026 року. Проте бізнес налаштований стримано оптимістично.

стійкість фінанси війна економіка енергетична криза допомога заходу