Чи можливе навчання в українських школах в умовах відключень світла

Про це йдеться у статті експертів “Нової української школи”.

У селищі Солоне на Дніпропетровщині є опорна школа-ліцей, яка має не лише генератори, а й сонячну електростанцію і системи накопичення електроенергії. Усі школи Солонянської громади мають генератори, забезпечені пальним і обладнанням для обслуговування. Ба більше, тут ще з 2022 року централізовано закуповували лампи на акумуляторах, як альтернативне освітлення для укриттів шкіл.

Ще до повномасштабного вторгнення місцева влада активно працювала над енергозбереженням – у всіх закладах освіти були встановлені теплозберігаючі вікна. У всіх навчальних класах лампи були замінені на енергоощадні. Це суттєво зменшило витрати електроенергію в школах.

“Коли у 2022-му почалися атаки на енергосистему, ми розробили чіткий список пріоритетів, що має бути заживлено насамперед, щоб школи могли продовжувати працювати, – розповідає Ірина Грекова, перша заступниця селищного голови Солоного. – Це укриття, котельня, їдальня, навчальні кабінети. Їдальня дуже важлива для нас, адже ми оптимізували мережу й до наших 13 шкіл дітей підвозять 17 шкільних автобусів. Тобто харчування в школі важливе, а кухні споживають багато електроенергії”.

Генератори шукали насамперед на котельні – потужністю від 5.5кВт до 7.5кВт. Наступні шість генераторів поставили для забезпечення кухонь і їдалень.

Грекова акцентує – з 20-ти наявних у школах громади генераторів лише один придбаний за бюджетні кошти. Усі інші надали донори, благодійні фонди. Або ж школи отримали їх як технічну допомогу. “Ми працюємо з усіма, хто готовий підтримувати Україну та освіту”, – додає заступниця селищного голови.

Така активність місцевої влади дає результати: минулого літа в опорній школі Солоного за кошти німецького уряду встановили сонячну електростанцію загальною потужністю 27,5кВт. На жаль, без акумуляторів згенеровану в сонячні місяці електроенергію треба було або використовувати, або безплатно віддавати в мережу. Однак, економію школа відчула одразу – з липня до жовтня заклад освіти спожив з енергомережі на 11 800 кВт/год менше, ніж за ті ж місяці минулого року. А це понад 100 тис. грн економії, згідно з актуальними цінами на електроенергію та її транспортування.

Солонянці також звернулися до різних донорів із проханням про потужні накопичувачі електроенергії – влітку вони б могли збирати зайву електроенергію сонця, а взимку – заряджатися від мережі й заживлювати школу під час відключень.

“Ми звернулися до ОВА, донорів та благодійників, докладно обгрунтувавши потребу. А коли стукаєш – тобі відчиняють, – усміхається перша заступниця селищного голови. – Спочатку відгукнулася програма міжнародної технічної допомоги EGAP, передавши 6 акумуляторів Deye. Згодом обласна військова адміністрація допомогла нам через благодійний фонд отримати ще 3 акумулятори Tesla. Тому наразі ми маємо накопичувачів електроенергії на 80кВт/год. Вони вже підключені й випробувані – у випадку відключень вмикаються автоматично і в школі продовжується навчання без обмежень”.

Енергетична автономність шкіл

На запит “Нової української школи” в МОН надали інформацію, згідно з якою 66 % шкіл оснащені генераторами, 3 % – системами накопичення енергії, а 12 % шкіл не надали інформацію. 69 % зі встановлених у школах генераторів бензинові, майже 29 % – дизельні, решта – газові чи газо-бензинові.

За даними відомства, середня потужність генераторів, наявних у школах, приблизно 14 кВт. Цієї потужності далеко не всюди вистачить, аби забезпечити безперебійність освітнього процесу. Адже, за словами директора Центру енергетичних досліджень Олександра Харченка, потужність споживання середньої школи (до 500 учнів) – 30–40 кВт, великої (до 2000 учнів) – 100–150 кВт. За відкритими даними, вартість генератора потужністю 30 кВт варіюється в діапазоні 8–10 тис. доларів.

“Найбільш енергоємні витрати шкіл – це кухонні прилади, без яких можливо обійтися для забезпечення сталості освітнього процесу. Тож альтернативні джерела на 30–50 кВт у середньому можуть покрити ці потреби в заживленні бомбосховищ та забезпеченні освітлення класів. Вартість акумуляторів співмірна з вартістю генераторів на одиницю потужності, але встановлення стаціонарних систем може вимагати додаткових витрат. Та на відміну від генераторів, які потребують постійного обслуговування і заміни палива та масла, з акумуляторами в процесі використання додаткових витрат не виникає”, – підкреслив експерт.

Небезпечні й неекологічні генератори – дешевше, але все-таки тимчасове рішення, переконаний Олександр Харченко. Для забезпечення стабільної енергетичної автономності шкіл у майбутньому варто звернути увагу на гібридні рішення, наприклад, встановлення дахових сонячних панелей з акумуляторами. “Економія для школи очевидна й доведена Солонянським ліцеєм: коли світить сонце, школа може не споживати з мережі, або споживати менше. А під час відключень заживлюватися з акумуляторів. Цій школі пощастило отримати від донорів дорогі акумулятори найвідоміших виробників, але це не єдині варіанти. Є значно дешевше обладнання, але не менш надійне”, – прокоментував експерт приклад із Дніпропетровщини.

Що потрібно для успішної реалізації енергетичних проєктів у школах:

1. Школам варто правильно визначити свої потреби та поінформувати про це місцеву владу. Для цього треба знати потужність свого приєднання до мережі й потужність, яку споживають електричні прилади в школі. Не зайвим буде застосування енергоефективних рішень, як заміна ламп розжарювання на більш економні LED-лампи.
2. Витрачаючи кошти та ресурси на генератори, треба пам’ятати, що це небезпечне й тимчасове рішення, яке потребує заходів пожежної безпеки, постійного обслуговування, ремонту й коштів на закупівлю палива. Більш безпечні й сталі рішення – “зелені” технології та акумулятори, які дадуть можливість школі не лише бути автономними, але й економити на споживанні електрики.
3. Комунікація зі школами, які вже встановили сонячні гібридні панелі, – це не лише обмін досвідом і його поширення, а й конкретні поради, які сприятимуть ефективності реалізації енергетичних проєктів у закладах освіти.

генератори енергетична безпека освіта школа