«Конфліктів, подібних до війни в Україні, більшатиме», — військовий аналітик Франц-Штефан Гаді

Про автора

Франц-Штефан Гаді — незалежний аналітик і військовий консультант. Він також є старшим науковим співробітником Інституту міжнародних досліджень у Лондоні та провідним старшим науковим співробітником Центру нової американської безпеки у Вашингтоні, округ Колумбія.

Він консультує уряди та збройні сили Європи й США з питань структурних реформ і майбутнього війни. Польові дослідження та консультації неодноразово приводили його до України, Афганістану та Іраку, де він супроводжував Збройні сили України, афганську армію, війська НАТО та курдських ополченців в багатьох їх цільових бойових завданнях. Він також є офіцером запасу. У жовтні вийшла друком його книжка "Повернення війни".

Переклад: Дмитро Івахненко

tagesschau.de: Ви щойно повернулися з України. Яке враження на Вас справила військова ситуація в країні?

Франц-Штефан Гаді: Ситуація на полі бою дуже динамічна. З військового погляду, вона не є катастрофічною по всьому фронту. Але є багато явно негативних тенденцій, які вказують на те, що найближчим часом Україні доведеться прийняти додаткові територіальні втрати на сході.

tagesschau.de: Чому так?

Гаді: Найбільшою проблемою є нестача особового складу, особливо піхоти. Україна досі не розв'язала цю проблему задовільним чином. Попри хвилю мобілізації, на фронт прибуває занадто мало особового складу, і бригади не можуть проходити ротацію.

Наразі формується оперативний резерв з частини особового складу, мобілізованого з середини травня, і питання полягає в тому, чи є в цьому сенс, коли російські війська наступають на п'яти основних напрямках, а в найближчому майбутньому може з'явитися ще й шостий напрямок — під Запоріжжям. Пріоритетом тут має бути стабілізація фронту за допомогою додаткового особового складу.

"Чи переживе Україна ще одну зиму?"

tagesschau.de: Чи можливий подальший прорив російських збройних сил у цій ситуації?

Гаді: Я не очікую, що російські збройні сили здійснять значні оперативні прориви прямо зараз. Однак ЗС РФ неодноразово вдавалося досягти прориву через брак живої сили в українців. Хоча вони не змогли використати це в ширших масштабах, наприклад, для оточення українських підрозділів. Це також пов'язано з тим, що втрати з російського боку величезні.

Якість особового складу знижується, а нестача техніки також стає все більш помітною. А на матеріальному рівні нестачу особового складу Україна може замінити безпілотниками, особливо імпровізованими дронами-камікадзе, та артилерією.

Це все ще війна, в якій домінує артилерія, і тут ситуація в Україні набагато краща порівняно з літом. Що стосується надання допомоги, то наразі ми рухаємося в правильному напрямку, хоча Захід загалом мав би надавати допомогу швидше, енергійніше тощо. Але якщо росіяни не атакуватимуть значно більшими формуваннями, ніж взимку 2023/2024 року, в рамках своєї стратегічної повітряної кампанії, Україна може пережити цю зиму. Тоді постане питання: Чи переживе Україна ще одну зиму?

"Окремі країни повинні продемонструвати лідерство"

tagesschau.de: Але за обраного президента Дональда Трампа цього може не статися, адже він неодноразово заявляв, що хоче значно скоротити, якщо не припинити підтримку США.

Гаді: Ми маємо усвідомлювати, що Європа може лише частково компенсувати брак американської військової допомоги. Без США буде майже неможливо підтримувати нинішній рівень військової підтримки з нинішніми ресурсами.

Європі дійсно потрібно діяти енергійно, окремі країни, такі як Німеччина, повинні зараз проявити лідерство і вийти з-під впливу США. Ми можемо це зробити. Ми можемо надати Україні кращу підтримку в середньостроковій і довгостроковій перспективі.

"Перемир'я без держави-гаранта призводить до наступної війни"

tagesschau.de: Ходять чутки, що Трамп і Путін вже розмовляли один з одним, а також говорили про передачу територій в Україні. Кремль це заперечує, оточення Трампа тримається стримано. Наскільки такий сценарій реалістичний?

Гаді: Ми знаємо про ідею новообраного віцепрезидента Дж. Д. Венса, який хоче надати Україні нейтральний статус і водночас заморозити конфлікт у межах нинішніх кордонів. Тут є дві проблеми.

По-перше, у 2014 році, коли почався російський напад, Україна де-факто дотримувалася нейтралітету. Це не захистило її від російської військової агресії. По-друге, нейтральний статус вимагає гарантій. Однак я не вірю, що Сполучені Штати будуть готові виступити в ролі держави-гаранта для забезпечення нейтралітету України, моніторингу лінії припинення вогню і, в разі потреби, прямого військового втручання в конфлікт на боці України.

Але якщо Україна буде змушена підписати перемир'я без держави-гаранта і без чіткого визначення свого статусу через тісніші зв'язки із Заходом, членство в ЄС чи НАТО, то майже напевно буде наступна війна.

"Таких конфліктів буде ставати більше"

tagesschau.de: Тобто відхід США від ролі захисника може спровокувати нові конфлікти?

Гаді: Я вважаю, що ми перебуваємо в новій епосі війн за правонаступництво, які часто відбуваються в багатополярних системах — я також пишу про це у своїй новій книзі. Візьмемо, наприклад, цілу серію франко-прусських війн, з яких Перша і Друга світові війни також певною мірою були війнами за спадкоємність.

Такі конфлікти множитимуться, коли більше не буде такого глобального гегемона, що бажає підтримувати світовий порядок, як США, які натомість заклопотані своїми проблемами, і в якому немає консенсусу щодо власної ролі у світі. Чергова війна в Україні буде симптомом цього великого потрясіння.

"Німеччина та Австрія все ще у глибокому сні"

tagesschau.de: Ви сказали, що Європа може замінити частину допомоги, яку можуть втратити США. Однак ми бачимо, що ця допомога обговорюється в європейських суспільствах, а також у парламентах, дедалі суперечливіше. Як Ви це пояснюєте?

Гаді: Німеччина, а також Австрія все ще перебувають у глибокому сні, коли йдеться про політику безпеки. У німецькомовному світі ми не хотіли серйозно взаємодіяти з військовою силою з 1945 року. Це працювало протягом кількох десятиліть під час холодної війни у Західній Німеччині, тому що вона була під егідою Сполучених Штатів.

Було некомфортно мати справу з тим, що означає діяти самостійно у сфері політики безпеки. Західнонімецький Бундесвер був сильним і добре оснащеним, але стратегічне мислення було передано на аутсорсинг США і НАТО.

І я все ще бачу великий острах захищати свої національні інтереси або загальноєвропейські інтереси військовим шляхом, якщо це необхідно. Нам потрібно вести суспільний діалог і відповідати на складні питання.

З військового погляду, треба, щоб Німеччина збільшила потенціал своїх збройних сил, щоб запобігти майбутнім конфліктам, особливо на східному фланзі НАТО, шляхом стримування. Для розширення сухопутних військ потрібно до 300 000 резервістів. Однак цього можна досягти лише за допомогою нового виду обов'язкової служби.

"Подолання бюрократичного паралічу"

tagesschau.de: Чи бачите Ви ознаки того, що Німеччина готова до таких дебатів?

Гаді: Я дещо оптимістично на це дивлюсь. За останні роки вже відбулися великі зміни. Якби я сказав вам у 2020 році, що у 2023 році передовий загін країни, яку підтримує Захід, буде використовувати німецьку військову техніку в наступі на Росію, ви б, напевно, назвали мене божевільним. Тут багато чого змінилося.

Однак я дуже боюся, що це призведе Німеччину до зневіри або бюрократичного паралічу. Подолання останнього — у збройних силах і в політичному апараті — є найважливішим.

Ми повинні знову навчитися думати про збройні сили не з погляду миру і бюрократії, а насамперед з погляду війни та військової оперативної спроможності. Це велике переосмислення, яке має відбутися в політичному класі. І це також одна з головних причин, чому я написав свою останню книжку. У певному сенсі вона адресована німецькомовному політичному класу.

"Росія — не єдина проблема"

tagesschau.de: Але ми відчуваємо — і це відображено в результатах виборів — велику втому від війни, можливо, також від складності цього світу загалом, і бажання нарешті швидко досягти миру — і кращого порозуміння з Росією.

Гаді: Тут є провал на політичному та комунікаційному рівні. Не було чітко визначено, чому суверенітет України є невіддільною частиною архітектури європейської безпеки.

Ми повинні зупинити ізоляціоністське мислення, яке бачить Росію як єдину проблему. Ми говоримо про вісь — про Китай, Північну Корею, Іран та інші держави, які прихильно ставляться до Росії.

Потрясіння глобального ліберального світового порядку має безпосередній вплив на наше процвітання, і немає іншої альтернативи, окрім тіснішого об'єднання Заходу. Будь-що інше означатиме набагато більший вплив Росії та держав, ворожих до західних цінностей. Тут багато поставлено на карту.

Єдина причина, чому популістські партії зліва і справа можуть ловити виборців і відкрито діяти проти цього глобального ліберального порядку, полягає в тому, що цей ліберальний глобальний світовий порядок забезпечується військовою силою. У минулому саме США дозволяли їм вільно висловлювати тут свої думки так, як вони хотіли.

І я вважаю, що люди, які зараз мають проросійські чи антизахідні схильності, дуже швидко зрозуміють, що альтернативи нашій системі немає. І їм буде доволі некомфортно, якщо на зміну нинішній системі прийде інша.

Інтерв'ю провів Екарт Арец, tagesschau.de.

агресія рф гарантії безпеки російсько-українська війна глобальна безпека