Як соціальні мережі стали новою загрозою для рідкісної дикої природи
Для вразливих видів і оселищ у всьому світі з'явилася нова загроза: соціальні мережі. Нове дослідження в журналі Science of The Total Environment висвітлює негативний вплив публікацій і фотографій в Інтернеті на біорізноманіття.
Про це пише The Guardian.
Роберт Девіс, старший викладач екології дикої природи в Університеті Едіт Коен у Західній Австралії та провідний автор дослідження, каже, що дослідження було «продиктоване колективним гнівом» від того, що відвідувачі негативно впливають на незаймані природні місця та вразливі види.
«Напевно, в історії людства ще ніколи не було такого часу, коли можна було б так швидко ділитися інформацією з такою кількістю людей, і це спричинило величезний тиск на системи», — каже він.
Привертаючи увагу до рідкісних видів флори й фауни — а в деяких випадках і до їхнього точного місцезнаходження — ентузіасти природи, які публікують повідомлення про знахідки, можуть спонукати інших людей з'їжджатися в те саме місце. Нерідко вони застосовують шкідливі тактики (наприклад, відтворюють пташині крики або використовують приманки), щоб забезпечити собі місце для спостережень.
Вважається, що популяції синьошийок, які перебувають під загрозою зникнення і мешкають на невеликій території провінції Цзянсі в Китаї, змінили свої звички гніздування у відповідь на «серйозне» втручання фотографів дикої природи.
У 2022 році на Шетландських островах з'явилися натовпи фотографів, які прагнули побачити невловного ланцетника, що створило ризик того, що птах покине цю територію. У серпні цього року фотографа оштрафували на понад 1600 фунтів стерлінгів за те, що він потурбував гніздування європейського канюка в Уельсі.
У Перті, де Девіс живе зі своєю дружиною Беліндою, біологинею і співавторкою статті, увага в Інтернеті стала особливо проблематичною для ендемічних орхідей штату. «Ви можете відстежити це в соціальних мережах, де з'являється дедалі більше фотографій тієї самої рослини», — каже він.
За словами Девіса, іноді один допис про квітучу орхідею може призвести до того, що її прагнуть сотні охочих, а це ставить рослини під загрозу пошкодження або браконьєрства.
Східна орхідея цариці Савської, цвітіння якої може тривати 10 років і яка росте лише на невеликій території на південному заході Західної Австралії, є настільки бажаною знахідкою для мисливців за орхідеями, що рослини в дикій природі довелося взяти під охорону.
«Вони обгородили цю орхідею парканом, встановили на ній камери і приставили до неї охоронців», — розповідає Девіс.
Він визнає, що вплив на вразливі види є незначним порівняно з ширшими загрозами, які створюють втрата середовища існування та інвазивні види. Але соціальні медіа увічнюють проблему, каже Девіс. «Зрештою, вони підживлюють попит: чим рідкісніше щось, тим більше людей хочуть це побачити».
Це підкреслює зростаючий конфлікт між цілями охорони природи і тими, хто прагне побачити вид, поки не стало занадто пізно.
Джеймс Лоуен, письменник-природознавець з Норфолку, каже, що стандарти серед любителів природи знижуються через легкість фотографування та обміну фотографіями в Інтернеті.
Цій загрозі, серед незліченних інших, зараз доводиться активно протидіяти. Нещодавні знахідки норфолкської молі, яка вважалася вимерлою, та орхідеї-примари, яку не бачили з 2009 року, викликали великий ажіотаж серед ентузіастів, але їхні точні місця знаходження довелося приховати, щоб не зашкодити цим видам, каже Лоуен.
Проєкт Cairngorms Capercaillie Project торік запустив кампанію «Lek It Be», закликаючи людей не шукати глушця і не розміщувати фотографії в Інтернеті.
Кампанія вже мала позитивний ефект: цього сезону навколо місць проживання птаха спостерігали на 55% менше орнітологів, фотографів і туристичних груп.
