Всупереч Конституції. "Податковий" комітет підтримав розширення доступу Нацполіції до банківської таємниці
Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради рекомендував ухвалити у другому читанні законопроєкт №11043 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг".
Відповідне рішення члени Комітету підтримали на засіданні у понеділок, 16 вересня, повідомляє Цензор.Нет.
Серед іншого, законопроєктом пропонується розширити підстави для розкриття банківської таємниці. У тому числі пропонується зобов’язати банки та інші фінансові установи надавати інформацію за запитом Нацполіції, зокрема дані фінансових операцій та напрямки, куди кошти перераховувались.
"Це, зокрема створюється для боротьби з неналежними користувачами карток, так званими, "дроперами", які надають свої картки зловмисниками для перерахування вкрадених коштів", – зазначається у повідомленні.
Зауважимо, що правоохоронні органи вже мають право отримувати доступ до банківської таємниці, тепер пропонується додатково уточнити, що ця інформація надається органам Національної поліції "у випадках та в обсязі, визначених статтею 31 Закону України "Про платіжні послуги".
Водночас пропонується внести зміни і до статті 31 закону "Про платіжні послуги". Ними пропонується зобов'язати надавачів платіжних послуг у строк до 24 годин надавати на запит Нацполіції інформацію про:
- суму та валюту платіжної операції;
- дату проведення платіжної операції;
- тип платіжної операції;
- геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації (включаючи платіжний застосунок) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (за наявності), а в разі здійснення платіжної операції через касу – адресу каси (за наявності);
- ідентифікаційні дані отримувача: для фізичної особи – прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи – повне найменування, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПО;
- повне найменування надавача платіжних послуг отримувача;
- унікальний ідентифікатор отримувача та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку отримувача;
- найменування та код еквайра (за наявності);
- ідентифікатор платіжного пристрою (за наявності);
- код, що ідентифікує операцію в платіжній системі (за наявності);
- унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку платника.
Водночас Головне юридичне управління Верховної Ради у своєму висновку зауважує, що законопроєкт не обмежує підстав надсилання такого запиту Нацполіцією, також незрозуміло, яким чином надавач платіжних послуг визначатиме, чи містить операція ознаки кримінального правопорушення. Відтак, ці норми суперечать Конституції України.
"Такий законодавчий підхід не враховує вимог частини другої статті 32 Конституції України (щодо захисту конфіденційної інформації про особу) та не відповідає критерію якості закону в контексті вимог цієї ж статті Конституції України, оскільки воно суперечить таким елементам принципу верховенства права, як юридична визначеність і заборона свавілля, що може призвести до порушення конституційного права кожного на приватне життя, суперечить правовим позиціям Конституційного Суду України, не відповідає міжнародним актам, а також не враховує практику Європейського суду з прав людини", – вказують юристи Верховної Ради.
При цьому, текст поданого проєкту не містить правових норм, які б пов’язували запроваджувані законом обмеження охоронюваних Конституцією України прав громадян з інтересами національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, додає Головне юридичне управління ВР.
