Шаурма розбрату. Як Німеччина та Туреччина борються за донер-кебаб

Берлін оскаржує спробу Анкари надати страві донер-кебаб такий самий захищений статус в ЄС, як іспанська шинка "серано" та неаполітанська піца.

Донер-кебаб популярний у Берліні. Фото: Сьюзен Шидлофскі
Донер-кебаб популярний у Берліні. Фото: Сьюзен Шидлофскі

Про це пише The Guardian.

Боротьба за цю популярну вуличну їжу розпочалася у квітні, коли Туреччина подала заявку на реєстрацію назви "донер" як "гарантованої традиційної страви" по всій Європі. Це означає, що це маркування можуть використовувати лише ті, хто дотримується визначених методів виробництва і специфікацій м'яса, що міститься всередині.

Німеччина стверджує, що це створить великі бюрократичні перепони й призведе до зростання цін на найпопулярнішу закуску в країні. Стрімке зростання цін на донер-кебаб вже стало проблемою для німецької влади напередодні виборів у вересні. Зокрема, воно призвело до того, що в Німеччині дедалі частіше лунають заклики до запровадження урядової програми субсидування, яка б дозволила зробити донер-кебаб доступним за ціною.

Якщо заявка Анкари буде задоволена, то як м'ясо для донерів можна буде продавати лише яловичину і баранину, "горизонтально нарізану на шматки завтовшки 3-5 мм", а фарш буде повністю заборонений.

Вік тварин, з яких виготовляється кебаб, і ніж для нарізання також мають відповідати певним специфікаціям, так само як і спеції для маринування м'яса, згідно із заявкою, поданою Міжнародною федерацією донерів у Стамбулі, яка стверджує, що ця страва є невіддільною частиною "кулінарної спадщини" Туреччини.

Guardian зазначає, що ставки високі, адже продажі кебабів у Німеччині становлять близько 7 мільярдів євро на рік. За оцінками, кожен третій німець з'їдає щонайменше один донер на місяць, але це стає дедалі відчутнішим для їхніх гаманців.

І Туреччина, і Німеччина з її 2,7-мільйонною турецькою діаспорою претендують на те, що саме вони є батьківщиною донер-кебабу в тому вигляді, в якому він зараз широко розповсюджений. Страву із тонко нарізаного м'яса, смаженого на вертикальному вертелі, завезли до Німеччини турецькі мігранти.

Якщо Туреччина досягне успіху у своїй спробі реєстрації, нові правила матимуть "катастрофічні наслідки для гастрономічного бізнесу, а також для споживачів", — заявила голова Німецької асоціації готелів і ресторанів Інгрід Хартгес.

Вона сказала, що нема потреби втручання ЄС у питання донер-кебабів, які вже підпадають під "чіткі та детальні" національні стандарти, встановлені в 1992 році.

Тепер у двох країн є шість місяців, щоб знайти компроміс, інакше Європейська комісія буде змушена винести рішення у цій суперечці. Хоча Туреччина не належить до Європейського Союзу, треті країни можуть реєструвати продукти для захисту в цьому блоці.

їжа туреччина традиції німеччина

Знак гривні
Знак гривні