Чому рішення Києва зупинити транзит нафти "Лукойла" нелогічне: пояснює словацький експерт
Уряди Словаччини та Угорщини звинуватили Україну у підриві їхньої енергетичної безпеки через зупинку транзиту нафти компанії "Лукойл".
Словацький експерт Карел Хірман – міністр економіки у попередньому, проукраїнському уряді та у минулому радник українського прем’єра – в коментарі для ЄП називає позицію Братислави і Будапешта "істерикою" і пояснює, чому реальної загрози немає. Водночас він наголошує, що рішення України також суперечить логіці та підриває довіру до Києва навіть з боку друзів.
Він наголошує, що постачання нафти південною гілкою нафтопроводу "Дружба", що йде через Україну на Словаччину, Угорщину і Чехію, йде постійно і після лютого 2022 року практично не зупинялося.
За словами експерта, ЄС зробив виняток з нафтових санкцій для НПЗ цих трьох країн через брак інших джерел нафти, дефіцит дизеля на регіональному ринку, а також потребу модернізувати НПЗ під нафту неросійського походження.
Словаччина, Угорщина і Чехія мали право продавати у нашому регіоні нафтопродукти, зроблені з російської нафти, а також постачати ці нафтопродукти Україні.
Але цей виняток був схвалений як тимчасовий, до кінця 2024 року.
Хірман пояснює, що 1 січня нафтопровід "Дружба" все одно мав або повністю зупинитися, або, у разі досягнення якихось нових домовленостей, все одно скоротив би прокачку.
Чехія вже заявила, що повністю зупинить споживання російської нафти. Схожа картина склалася у Словаччині та Угорщині.
Проте після рішення України словацький та угорські уряди поставили питання в Брюсселі і хочуть задіяти механізми ЄС проти України.
"Але у їхній позиції забагато істерики. Твердження урядів Словаччини і Угорщини про нібито створену Україною загрозу для роботи НПЗ цих країн є неправдивими. Цифри це спростовують!
Понад те, досі не зрозуміло, чи відбулося скорочення взагалі.
Вже є заяви "Нафтогазу" про те, що не було зменшення навіть на 25 відсотків. З них виходить, що нафту "Лукойлу" замінили нафтою інших компаній", зазначає словацький експерт.
Однак, додає він, якщо це правда, то виникає ще більше запитань до українського уряду.
"Навіщо тоді це все? Який сенс цих санкцій для української безпеки? Суто для того, щоб витиснути "Лукойл" з якихось бізнес-ланцюжків?
Чому український уряд, зупинивши постачання "Лукойлу", взагалі не став обмежувати "Роснефть" і "Татнефть"? Чому обмежили тільки приватну компанію? Звісно, вона також перебуває під впливом Кремля, але у, по суті, державній компанії "Роснефть" вплив Кремля є значно більшим, і так само в "Татнефть".
Єдиний варіант, який виникає – це бізнес-розборки та приватні інтереси. Але чому тоді в цій грі бере участь уряд України?", – йдеться в коментарі Хірмана.
Між тим, продовжує експерт, Київ міг би обмежити постачання загалом.
"У вас склалася надзвичайна ситуація через масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України. А електропостачання потрібне, щоби працювали насоси на нафтопроводі "Дружба".
Україна могла б використати це пояснення, і воно було б сприйняте ЄС загалом нормально. Достатньо було просто повідомлення від диспетчера "Укртранснафти" до колег у Словаччині та Угорщині про те, що через цей форс-мажор за кілька годин зупиняється прокачка.
Дії Києва викликають купу питань у друзів України – у мене, у колег у Брюсселі – про реальне підґрунтя дій України. А довіра – це цінна річ, нею не варто нехтувати.
Бо є очевидним, що зараз відбувається якась гра, театр чи навіть цирк, а насправді позаду стоять фінансові інтереси та потоки, які йдуть повз бюджети наших країн", – підсумовує Хірман.
