Як підвищити світовий IQ. The Economist про прямий зв'язок між харчуванням і пізнанням
Журнал The Economist у спеціальній темі описує прості способи, як зробити наступне покоління розумнішим. Texty.org.ua публікують незначно скорочений переклад статті.
Люди сьогодні набагато розумніші, ніж були в попередніх поколіннях. Дослідження, проведене в 72 країнах, показало, що середній рівень IQ зростав на 2,2 пункту за десятиліття між 1948 і 2020 роками. Ця приголомшлива зміна відома як "ефект Флінна" на честь Джеймса Флінна, вченого, який першим її помітив. Спочатку Флінн був спантеличений своїм відкриттям. Розвиток мозку тривав мільйони років. Як він міг так швидко вдосконалюватися всього за кілька десятиліть?
Відповідь здебільшого полягає в тому, що люди стали краще харчуватися і отримувати більше розумової стимуляції. Так само як м'язи потребують їжі та фізичних вправ, щоб рости сильними, так і мозок потребує правильних поживних речовин та активності, щоб розвиватися. Сьогодні діти набагато рідше недоїдають, ніж у минулі десятиліття, і з більшою ймовірністю ходять до школи. Проте самозаспокоюватися зарано.
Сьогодні діти набагато рідше недоїдають, ніж у минулі десятиліття
У багатих країнах ефект Флінна в основному вичерпав себе. А у країнах з низьким та середнім рівнем доходу багато дітей все ще занадто погано харчуються, щоб розкрити свій когнітивний потенціал.
У всьому світі 22% дітей у віці до п'яти років — близько 150 мільйонів дітей — недоїдають, що призводить до затримки росту. Це означає, що їхній мозок, швидше за все, також буде відставати у розвитку. Половина дітей у світі страждає від дефіциту мікроелементів, що також може перешкоджати розвитку мозку. Погане харчування і відсутність стимуляції можуть призвести до втрати до 15 пунктів IQ. Це має сумні наслідки: одне дослідження показало, що низькорослість призводить до зниження доходів на 25%. Пошкодження, завдані в "золоте вікно" перших 1000 днів після зачаття, можуть бути незворотними.
Світ вирощує достатньо їжі, але кілька перешкод заважають поживним речовинам потрапляти до молодих мізків. Одна з них — війна. Сім'ї, що ховаються від осколків, не можуть наважитися сіяти чи збирати врожай, а деякі уряди навмисно морять голодом бунтівні регіони, щоб змусити їх підкоритися. Інша — хвороби. Голодні діти хворіють частіше, а енергія, яку вони витрачають на боротьбу з комахами, не може бути спрямована на зростання сірої речовини.
Бідність є великою частиною проблеми. Але глобальні дані ЮНІСЕФ, агентства з надання допомоги, показують, що хоча половина дітей з дуже обмеженим раціоном (що включає не більше двох харчових груп) дійсно походять з бідних сімей, інша половина — ні. Винні й інші фактори, такі як погані харчові звички.
Багато батьків вважають, що достатньо напихати дитину вуглеводами, але нехтують білками та мікроелементами
Багато батьків, навіть у країнах із середнім рівнем доходу, вважають, що достатньо напихати дитину вуглеводами, але нехтують білками та мікроелементами. Сексизм також відіграє певну роль. У патріархальних суспільствах чоловіки часто їдять першими, поглинають смачний білок і залишають своїх вагітних дружин з дефіцитом заліза. У деяких культурах майбутнім матерям заборонено їсти певні високопоживні продукти — від яєць у деяких частинах Ефіопії до креветок у деяких частинах Індонезії.
Демографічна ситуація додає нагальності. Народжуваність є найвищою в країнах, де недоїдання є найбільш поширеним. Якщо харчування не покращиться, наступне покоління зіткнеться з більшими когнітивними проблемами, ніж нинішнє. Це був би жахливий результат, особливо тому, що його так легко уникнути. За оцінками Світового банку, масштабна боротьба з недоїданням коштувала б лише 12 мільярдів доларів на рік. Це трохи більше третини того, що Америка витрачає на сільськогосподарські субсидії.
Масштабна боротьба з недоїданням коштувала б лише 12 мільярдів доларів на рік
Тут може спрацювати кілька тактик. Найпростіша — збагатити основні харчові продукти, як-от борошно, мікроелементами, такими як залізо, цинк і фолієва кислота. Це дешево і може мати велике значення. Додавання йоду до солі зробило кретинізм (важка форма розумової відсталості) справою минулого в місцях, де він колись був поширений, від Китаю до Швейцарії. Майже три чверті країн вимагають, щоб принаймні деякі продукти масового виробництва були збагачені, але рис зазвичай не збагачується, що робить нещодавню заборону на Філіппінах на "золотий рис", генетично модифікований для отримання додаткового вітаміну А, особливо хибною.
Інший метод — роздавати невеликі суми грошей бідним сім'ям з немовлятами або вагітним матерям. Роздавати гроші краще, ніж роздавати харчі, адже їх можна витратити як на ліки, так і на їжу. Така роздача коштує дешевше, оскільки це можна робити в цифровому форматі. І її легше контролювати.
До того ж потрібні подальші дослідження. Вчені з Бангладеш виявили, що більшість жінок у місцевих нетрях мають запалення кишківника, що означає, що їм бракує кишкових бактерій для належного засвоєння поживних речовин, і випробовують дешеві способи сприяння розвитку корисних бактерій. Дослідники в Африці працюють над тим, як лікувати анемію (нестачу заліза), не заохочуючи при цьому малярію (оскільки паразити процвітають у багатій на залізо крові).
Дехто стверджує, що людський інтелект буде мати менше значення, коли люди передадуть своє мислення на аутсорсинг штучному інтелекту. Припускати це було б так само нерозумно, як 100 років тому посперечатися, що винайдення автомобіля зробить непотрібним ходіння пішки. На робочому місці людський інтелект і штучний інтелект, ймовірно, будуть доповнювати один одного. А мізки потрібні не лише для того, щоб мислити, а й для того, щоб заробляти гроші.
Стівен Пінкер з Гарвардського університету називає інтелект "попутним вітром у житті", який допомагає людям раціонально адаптуватися до нових викликів або мінливого середовища. За помірну ціну наступне покоління може мати сильніший попутний вітер. Було б не тільки неправильно відмовити їм. Це було б нерозумно.
