Підкуп і безлад. Як Росія переманює православну церкву Африки, — The Economist
Британський тижневик The Economist проаналізував спроби впливу Росії на православну церкву в Африці. Чи настільки вони масштабні?
На схилі пагорбів міста Кісій, на заході Кенії, громада церкви Святого Петра зібралася на спеціальну месу 7 січня. «За російським календарем… сьогодні Різдво», — каже священик Хезекія Джонсон Отара.
Щоб відзначити цю подію, пан Отара вибрав чотирьох дівчат із 70 з гаком віруючих і пообіцяв заплатити їм за навчання на наступний рік.
Пан Отара є одним із багатьох африканських священників, які перейшли до російської гілки православ’я. Він приєднався до Патріаршого екзархату Африки, який претендує на юрисдикцію над понад 200 парафіями в 25 африканських країнах і планує будувати школи, лікарні та собори, включаючи величезний «духовний центр» навпроти президентського палацу в Уганді.
Однією з можливих причин “африканської авантюри” Росії є ліквідація Олександрійського патріархату, гілки Грецької православної церкви. Російська православна церква до сих пір вважає підпорядкованими всі українські православні церкви.
Але в 2019 році греко-православні патріархи Константинополя, а потім Олександрії визнали незалежність новоствореної Православної церкви України. Предстоятель Російської церкви патріарх Кирило розірвав відносини з Олександрією та Константинополем, засуджуючи їхню підтримку українських «розкольників».
Щоб помститися, росіяни зараз накидаються на Грецьку православну церкву, яка претендує на виключну юрисдикцію над Африкою та звинувачує Російську церкву в спробах виманити своїх священників грошима.
«Вони хочуть принизити нас через наш зв’язок з Україною», – каже архієпископ Найробійський Макаріос.
Вони хочуть принизити нас через наш зв'язок з Україною
Більшість священиків російської церкви в Африці, включаючи пана Отару, є грецькими священнослужителями, які перейшли на російську сторону.
Лише в Кенії принаймні 90 священників зрадили Грецьку православну церкву— це майже половина загальної кількості африканських священників, чиєю лояльністю зараз керує російська церква.
Гроші в обмін на лояльність
На запитання, чому він приєднався до росіян, пан Отара посилається на «розкол» в Україні.
Однак він не заперечує, що цей перехід також приніс певні світські вигоди: росіяни збільшили його зарплату вдвічі, заплатили за навчання сина в Москві, а також пожертвували гроші в дитячий будинок, яким він опікується.
Росіяни збільшили його зарплату вдвічі, заплатили за навчання сина в Москві
Можливо, Росія має на меті не лише церковні цілі. «Покарання Олександрійського патріархату було лише приводом», — каже український теолог Кирило Говорун. Він вважає, що російська церква пробралася в Африку, щоб поширювати пропаганду та розпалювати ворожнечу до Заходу.
Улюблена тема російської церкви — «традиційні цінності» та те, як "загниваючий Захід" хоче їх спотворити — узгоджується з консервативними релігійними поглядами в Африці, де священнослужителі, як правило, виступають проти гомосексуалізму.
Економія
Проте російське церковне вторгнення виглядає нерішучим і до того ж погано фінансується. Більшість церков — це халупи, як, наприклад, у парафії пана Отара. Здається, ні шкіл, ні лікарень там не будували. Навіть доказів добре організованої пропагандистської кампанії майже немає.
Росіяни можуть платити більше, але багато священиків все ще надто зайняті, щоб зводити кінці з кінцями, аби виступати проти Заходу.
«Зазвичай я маю додатковий підробіток», — пояснює один із церковних священиків у західній Кенії, який у вільний час тримає магазин. - «Щоб прогодувати себе й дітей».
Єпископ — адепт Пригожина
У багатьох проблемах російської церкви можна звинуватити непостійне керівництво. Керувати африканським форпостом спочатку призначили Леоніда Горбачова, колишнього єпископа Клинського. Пан Говорун, який знав його як студента в Афінах на початку 2000-х, каже, що його завжди більше цікавили «російські [військові] події, ніж канони церкви». Пізніше пан Горбачов став активним прихильником Євгена Пригожина. Його звільнили незабаром після невдалого заколоту власника ПВК "Вагнер" минулого літа.
Перекидання з рук в руки привело російську африканську церкву до безладу. ЇЇ священники заявляють про загрозу скорочення фінансування, а проєкти призупинено. Пан Говорун вважає, що підприємство згортається. Навіть якщо це видавання бажаного за дійсне, свята авантюра Росії виглядає радше донкіхотською, ніж загрозливою.
