Через війну проти України в Росії різко зросли алкоголізм і злочинність
Війна Росії проти України призвела до різкого зростання споживання алкоголю в Росії, яке досягло 2,3 мільярда літрів у 2023 році та відображає тенденції радянських часів. Про це йдеться у статті аналітичного центру The Jamestown Foundation, переклад якої публікують Texty.org.ua.
Сплеск алкоголізму корелює зі зростанням насильницької злочинності по всій Росії: у 2023 році було скоєно понад 589 000 злочинів, що є найвищим показником з 2011 року.
Зростаючий алкоголізм і злочинність, викликані стресом, пов’язаним з війною, і поверненням помилуваних злочинців з України, сприяють стагнації, апатичності суспільства та створюють ризики для стабільності Росії.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну швидко наближається до своєї другої річниці. Для Москви прогнози про швидку і славну перемогу обернулися реальністю масового кровопролиття, міжнародної ізоляції та значних економічних втрат.
Етнічна напруженість, що знову виникла, набирає обертів у етнічно неросійських регіонах, що загрожує широкомасштабною дестабілізацією. З розгортанням війни два взаємопов’язані явища — зростання алкоголізму та насильницької злочинності в російському суспільстві — можуть мати згубні наслідки для Кремля.
Зростання алкоголізму стало серйозною проблемою для російського суспільства. У 2023 році росіяни купили 2,3 мільярда літрів міцного алкоголю, перевищивши встановлений раніше рекорд 2022 року в 2,2 мільярда. Алкоголізм в Росії історично пояснюється негативними внутрішніми соціально-економічними змінами і зростанням соціальної апатії.
Експерти Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування відзначили, що нинішні тенденції споживання алкоголю відображають тенденції Радянського Союзу «під час «втраченого десятиліття» з середини 1970-х до середини 1980-х років. Це може призвести до довгострокової деградації людського капіталу, швидше за все, починаючи з найбільш депресивних регіонів».
Тільки в 2022 році Росстат констатував стрімке зростання кількості хворих на «алкоголізм» і «алкогольний психоз». Це змінило тенденцію 2010–2021 років, коли хворих на подібні захворювання було вдвічі менше, ніж нині.
Зростання рівня алкоголізму в російському суспільстві не має доведеної кореляції з соціальним статусом або рівнем наявного доходу споживачів. Вадим Дробіз, директор Центру дослідження федерального і регіональних ринків алкогольної продукції, заявив, що в Росії алкоголь є одним з останніх товарів, які споживачі вилучають зі свого бюджету навіть в умовах погіршення економічної ситуації.
Як писала Meduza, після повномасштабного вторгнення Москви в Україну російські державні діячі стали вживати значно більше алкоголю. Як повідомляється, це почало впливати на людей із «найближчого оточення Путіна», що викликало його невдоволення.
Згідно з останніми статистичними даними, опублікованими офіційними російськими джерелами, найбільш постраждалими від споживання алкоголю регіонами у 2023 році були Бурятія (одне з основних джерел живої сили для війни Росії), Чукотський автономний округ, Курганська області, Сахалінська область та Республіка Алтай.
Зростання споживання алкоголю відбувалося паралельно зі збільшенням насильницьких злочинів. З 2021 по 2022 роки в Росії стався 4-відсотковий сплеск вбивств і замахів на вбивства. Так, у Нижньому Новгороді ветеран «спецоперації» в стані алкогольного сп’яніння зарізав дружину на очах у двох маленьких дітей. У Чувашії колишнього в'язня, завербованого групою Вагнера, забили до смерті під час розпивання алкоголю.
Деякі експерти встановлюють кореляцію між погіршенням психічного стану через участь у війні проти України, зростанням алкоголізму та зростанням рівня злочинності за останні два роки. У 2023 році в Росії було зареєстровано понад 589 тис. злочинів, багато з яких пов'язані з вживанням алкоголю. Це найбільша кількість зареєстрованих злочинів з 2011 року. Експерти повідомляють, що, згідно з офіційною російською статистикою, найбільш злочинними регіонами у 2023 році були Комі, Карелія та Республіка Алтай.
Війна в Україні зіграла значну роль у сплеску насильства та криміналізації в російському суспільстві, хоча й зовсім інакше, ніж це зображує Москва. Російські джерела визначають два основні аспекти війни, які сприяли стрімкому зростанню рівня злочинності. По-перше, поляризація думок «про війну в Україні» призвела до жорстоких бійок, які супроводжувалися збільшенням вживання алкоголю. По-друге, багато небезпечних злочинців, у тому числі вбивць, серійних вбивць і сексуальних насильників, яким президент Росії Володимир Путін дозволив взяти участь у війні, тепер повертаються додому і вчиняють більш жорстокі злочини.
Криміналізація російського суспільства, ймовірно, швидко зросте, оскільки все більше ветеранів повертатиметься з України. Безперечно, великий вплив на цей процес мав Євген Пригожин, покійний керівник «Групи Вагнера», який заклав тренд вербування в’язнів і злочинців для війни проти України. Його метод «вирішувати конфлікти» зі своїми опонентами та ймовірними «зрадниками» поширюється російським суспільством. Один із символів Пригожина та Вагнера, горезвісна кувалда, яка використовувалася для страт на камеру, зображує зростання насильницьких настроїв у російському суспільстві.
Ідея вирішення розбіжностей силовими методами не є новою для російського суспільства. Популярний російський кримінальний серіал «Слово пацана. Кров на асфальте» за мотивами роману «Слово пацана: Кримінальний Татарстан» 1970–2010-х років», сильно вплинула на російську ментальність. Серіал описує кримінальний світ Казані, що зароджувався в період застою Леоніда Брежнєва, прославляючи кримінальні уявлення (понятія) про низову «справедливість».
За словами Ольги Романової, російської правозахисниці та засновниці «Росії за ґратами», серіал підтверджує, що Росія є і завжди була «тюрмоцентричною країною», населення якої постійно демонструє прихильність до в’язничних цінностей і звичаїв. Світлана Стівенсон, професор соціології Лондонського університету Метрополітен, яка спеціалізується на джерелах російської організованої злочинності, стверджує, що серіал дає чітку відповідь на витоки нинішньої політичної архітектури Росії, яка була сформована кримінальним світом «золотої епохи» радянських часів.
Поєднання зростання алкоголізму та криміналізації російського суспільства навряд чи знищить режим Путіна. Ці дві взаємопов'язані тенденції, однак, демонструють поворот до посилення стагнації та зростання соціальної апатії в російському суспільстві. Якщо ці тенденції продовжуватимуть розвиватися паралельно з подальшою дестабілізацією етнічно неросійських регіонів, зростаючими військовими втратами та занепадом економіки, Росія може почати розпад у найближчому майбутньому.
Про автора: Доктор філософії Сергій Суханкін з Едмонтона (Канада) є старшим науковим співробітником The Jamestown Foundation і радником Gulf State Analytics. Він проводив консультації або інформував представників CSIS (Канада), DIA (США) та Європейського парламенту. Його проєкт про діяльність російських ПВК "Війна іншими засобами" був використаний для підготовки доповіді Генеральної Асамблеї ООН під назвою "Використання найманців як засіб порушення прав людини та перешкоджання здійсненню права народів на самовизначення".
Переклад: Павло Космачевський