Вторгнення Росії має на меті стерти українську культурну ідентичність (ПОГЛЯД)

Захист української культури ніколи не був важливішим, ніж зараз, коли українці борються за виживання своєї країни під час поточного вторгнення Росії. Оскільки Росія відкрито прагне знищити українську державність і стерти українську ідентичність, збереження української культури має бути визнано національним пріоритетом.

Це можна висвітлити в Національному плані відновлення України як на національному, так і на місцевому рівнях, що відображає ключову роль, яку відіграла культурна ідентичність у підтримці країни під час перевершуючих уяву жахів вторгнення, розв’язаного майже два роки тому Володимиром Путіним.

Україна вже досягла того, що багато хто вважає вирішальною моральною перемогою у війні проти Росії. У той час як кремлівські пропагандисти заперечують право України на існування, а Путін наполягає на тому, що українці насправді росіяни («єдиний народ»), вилив української національної гордості з лютого 2022 року відіграв важливу роль у підживленні надзвичайної стійкості країни та духу опору.

Коли війна наближається до третього року, стає очевидним, що Путін та інші російські лідери серйозно недооцінили силу української національної ідентичності. Утім, є чимало доказів того, що викорінення всіх слідів української ідентичності залишається основною метою російської війни. У розмові з New York Times у грудні 2022 року доповідач ООН з культурних прав Александра Ксантакі пояснила, що Росія прагне не просто захопити українську територію, а досягти поступового знищення культурного життя України. «Одним із виправдань війни є те, що українці не мають чіткої культурної ідентичності», — зазначила вона.

Атаку Росії на українську культурну ідентичність можна побачити в усьому, від широкомасштабного пограбування національних надбань до цілеспрямованого знищення історичних місць, включаючи музеї, театри, бібліотеки та пам’ятники. Ці напади є свідченням навмисної кампанії Кремля знищення самобутньої культури та спадщини України.

Читайте також: Наслідки атаки "шахедів" на Львівщині: знищено музей Шухевича (ФОТО)

Серед основних цілей були музей, присвячений українській народній художниці Марії Примаченко на Київщині, Святогірський монастир на сході України в Донецькій області, Спасо-Преображенський собор в історичному центрі Одеси, що входить до списку ЮНЕСКО на півдні України, і Харківський музей, присвячений українському філософу ХVІІІ століття Григорію Сковороді. Усвідомлюючи зростаючу загрозу для культурної спадщини України, ЮНЕСКО внесло низку історичних пам’яток України до списку об’єктів, що перебувають під загрозою зникнення.

Вторгнення Росії не лише знищує фізичні прояви культурної спадщини України. Воно також забирає життя українців на передньому краї формування сучасного культурного ландшафту країни. Однією з відомих жертв стала Вікторія Амеліна, 37-річна письменниця та поетеса, яка була вбита російською ракетою в липні 2023 року під час обіду в ресторані на сході України.

Читайте також: Хто винен у загибелі 13 людей, серед яких письменниця Амеліна. Ґрунтовне розслідування атаки на Краматорськ і Біленьке 27 червня 2023-го

На момент смерті Амеліна намагалася зберегти твори інших українських художників і поетів, убитих або засланих під час вторгнення Росії. «Мій найгірший страх справджується: я в новому Розстріляному Відродженні. Як і в 1930-х роках, українських митців вбивають, їхні рукописи зникають, пам’ять про них стирається», – написала вона у передмові до опублікованого щоденника іншого автора, Володимира Вакуленка, який був убитий під час російської окупації Ізюма у 2022 році.

Читайте також: Вбивство письменника Володимира Вакуленка: ідентифіковано двох окупантів, причетних до розстрілу

Спроби режиму Путіна придушити українську національну культуру та ідентичність є частиною російської імперської традиції, яка сягає сотень років. Це найочевидніше в довгій історії обмежень на використання української мови. Російські спроби заборонити українську мову почалися на початку XVII століття і включають понад 100 окремих заходів, прийнятих послідовними імперськими адміністраціями протягом царської та радянської епохи. Жахливу кінцеву мету цього мовного імперіалізму можна побачити в царському указі середини XIX сторіччя, в якому сказано, що української мови «ніколи не було, не існує і не буде».

Поки що намагання режиму Путіна стерти культурну ідентичність України, здається, мають зворотний результат. Дійсно, серед загибелі та руйнувань повномасштабного вторгнення Росії, українці сприймають свою культуру, історію та ідентичність у безпрецедентний спосіб.

З лютого 2022 року мільйони українців взяли українську мову у своє повсякденне життя. Українські історичні наративи, які поколіннями придушувалися силами російського імперіалізму, тепер відкриваються заново та змінюють уявлення про те, що означає бути українцем. Від поезії до попмузики сучасна українська культура переживає золотий вік.

Вкрай важливо, щоб ця консолідація української ідентичності була включена в порядок денний відновлення країни як на міністерському рівні, так і через Національну раду відновлення України. Попри те, що зараз реалізуються численні подібні ініціативи зі збереження спадщини, має сенс віддати пріоритет захисту культурної ідентичності в рамках ширших зусиль національного відновлення.

Підтримка окремих осіб та інституцій, які продовжують працювати над суттю «бути українцем», є життєво важливою для майбутнього країни. Це також ідеальна відповідь на мрії Росії повністю стерти Україну з карти світу.

Переклад: Павло Космачевський

ідентичність воєнні злочини рф українська культура геноцид