Чим модель української освіти відрізняється від закордонної і чого не вчать українських дітей

Співзасновниця громадської організації “Смарт Освіта” Іванна Коберник пише про те, що результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 засвідчують не неуспішність українських дітей, а досі совкову модель освіти в Україні, де теорія превалює над практикою. Texty.org.ua публікують точку зору експертки у вигляді прямої мови.

У день, коли шкільне життя дітей в Україні переривалося п'ятьма повітряними тривогами, саме час поглянути на результати PISA. Мене дуже дивували дві полярності в заголовках і повідомленнях — "українські діти не вміють (розучилися, стали гірше) читати" І "українські діти не винні, і взагалі молодці, ви самі спробуйте тест під час тривог написати".

Почнемо з останнього. Тест PISA взагалі не має жодних претензій і питань до українських дітей. Бо він перевіряє освітню систему, чому вона вчить і чому вона не вчить. Дітей, які беруть участь в тестуванні, дослідники PISA вважають героями — бо вони потратили свій час і зусилля на складну роботу протягом кількох годин, щоб виконати складні завдання, не на оцінку, не за семестровий бал і взагалі з результатом, який вони навіть не дізналися. Їхні школи — також.

Читайте також: Освіта в Україні: який рівень освітніх втрат виявило міжнародне дослідження PISA

Результати PISA — не для дітей і їхніх шкіл. А для освітніх управлінців і насамперед — для МОН, яке має встановлювати освітню політику, затверджувати програми та підручники. Тому — жодних питань і претензій до дітей.

Нагадаю, національний звіт PISA — це 400 сторінок ретельного аналізу, з розбором типів завдань тесту і порівняння — чи є подібні в українських підручниках і програмах. Автори звіту — реномовані педагоги й науковці — констатують: майже нема, особливо з читання.

Тут потрібне ще одне нагадування — завдання в PISA не привʼязані до освітніх програм окремих держав, але ці завдання взяті з дуже життєвих, дуже прикладних ситуацій: розставити меблі в кафе на певній площі та обґрунтувати скільки стільців-столів поміститься. Пояснити, прочитавши наукові тексти, чи матиме рентген шкідливий вплив на вагітну жінку. Прочитавши таблицю перетворення газів, пояснити, яким чином каталізатор в авто впливає на довкілля. Пояснити, чому хірурги в операційній стерилізують інструменти.

Що ж нам показала PISA? Українські діти добре вміють відтворювати завчений матеріал. Прочитав в підручнику — переказав. Але їм важко вдається застосовувати ці знання на практиці — використовувати в нових видозмінених ситуаціях.

І через це, коли українські діти бачили в PISA завдання "прочитай і обери аргументи до тої чи іншої позиції (наприклад, корисне чи шкідливе коровʼяче молоко) і обґрунтуй, чому ти обрав ті чи інші аргументи, діти... робили копіпаст. Тобто брали шматок тексту завдання, копіювали й вставляли у віконечко відповіді. Без коментарів і обґрунтування або з мінімальним висновком. Українські діти роблять так значно частіше, ніж їхні закордонні підлітки. Бо це те, що наші діти навчені робити — копіпастити, відтворюючи чиюсь думку, а не формувати свою власну. І це біда, яку треба виправляти — змінюючи програми, підручники та методики навчання.

Прочитати та вивчити — цього було достатньо в 20-му столітті. В 21-му столітті читання передбачає розуміти різні типи текстів, в тому числі таблиці й інфографіки, відділяти факти від суджень, ставити під сумнів ті чи інші твердження, обґрунтовувати свій сумнів і вміти ставити багато запитань.

Директор PISA Андреас Шляйхер був минулого тижня в Києві. Чи не найчастіше його запитували, а в чому секрет країн-лідерів. Він дуже коректно і толерантно відповідав, що в кожної країни є свої особливості, але є дещо спільне: країни-лідери постійно трансформують свою систему освіти. Вони не бояться змін.

Також PISA наочно показує — фінансування освіти важливе, але це не єдина умова високих результатів. На фото ви можете бачити графік витрат по горизонталі й результатів PISA-2022 по вертикалі. Зверніть увагу на праву частину — Сингапур і Катар витрачають на освіту приблизно однаково, а освітні результати — мають драматично різні.

навчання діти освіта реформа

Знак гривні
Знак гривні