Десятки САУ "Богдана" вже на фронті. Як Україна налагодила виробництво цих гаубиць під час війни

Для Збройних сил України вже зібрали близько 30 самохідних артилерійських установок “Богдана”. Зараз виробники випускають шість гаубиць на місяць. У планах – більше.

Українська САУ "Богдана" на фронті
Українська САУ "Богдана" на фронті

Про це повідомляє “Економічна правда” з посиланням на власні джерела у військах.

Також за їхніми даними, в Україні триває розробка причіпної версії цієї артилерійської системи калібру 155 мм.

У Краматорському заводі важкого верстатобудування (КЗВВ) розповіли, що в українській армії "Богдана" є однією з найбільш застосовуваних САУ 155-го калібру, а на фронті їх уже десятки.

Ствол, як і планувалося, виробляє КЗВВ. За словами розробників, загалом у виробництво "Богдани" залучено 25 підприємств та 400 людей. Деякі критичні компоненти виробляють на власних майданчиках за кордоном. Заводи планують повернути в Україну, щойно з'явиться така можливість. Частину процесів децентралізували, щоб убезпечитися від ракетних атак.

Прототип "Богдани" базувався на колісному шасі КрАЗ. Однак у 2021 році завод-виробник вантажівок оголосив про банкрутство і замороження виробництва. Тому для серійного випуску САУ довелося шукати інший варіант.

Тоді у проєкті з’явилася компанія “Українська бронетехніка”, яка отримала завдання розробити та почати виробництво броньованих кабін для нового шасі.

У пошуках колісного шасі вибір спочатку впав на білоруські вантажівки МАЗ. Українські компанії не купують ці машини з початку 2022 року, однак кілька одиниць були на складах. Тому “Богдани” на МАЗі були першими законтрактовані Міноборони. Це було одноразове рішення для пришвидшення постачання нових вітчизняних САУ в ЗСУ.

Згодом з’явилися "Богдани" на чеському шасі Tatra T815-7 з готовими бронекабінами від виробника. Міноборони виділило ці вантажівки з власних складів – вони купувалися задовго до великої війни.

Про броньовані "Татри" військові відгукувалися схвально, однак ці машини вдвічі дорожчі за білоруські й мають великий цикл виробництва – понад рік. Тому малоймовірно, що вони стануть основними для "Богдани".

За словами директора "Української бронетехніки" Владислава Бельбаса, концепція "Богдани" передбачає можливість встановлення гармати на різні шасі, щоб не втрачати темп випуску. Рішення для продовження серійного виробництва вже знайдене.

Також зберігається можливість повернення "Богдани" на КрАЗ. Завод здатен виробляти базове шасі для багатьох розробок українського ОПК, але для початку його потрібно відновити після банкрутства та ракетних обстрілів.

У КЗВВ розповіли ЕП, що всі САУ “Богдана” постачаються до війська вже з механічним досилачем боєприпасів, що частково спрощує роботу артилеристів. Розробники вважають, що відсутність складних автоматизованих систем робить установку більш придатною для швидкого ремонту.

Оператори "Богдани" розповідають, що серійна гаубиця має непоганий рівень автоматизації, високу прохідність і точність стрільби: "Ми надзвичайно задоволені цією установкою. Якщо не вдається вразити ціль з першого снаряда, то з другого "Богдана" обов’язково досягає мети".

"Богдана" здатна вражати ціль на відстані 42 км, а у своїй довершеній версії зможе стріляти до семи разів на хвилину.

Як розповіли ЕП розробники, жодна "Богдана" не була знищена, кілька пошкоджених ремонтують. Перша гаубиця на КрАЗі теж жива і досі працює на фронті.

Довга історія з щасливим фіналом

ЕП нагадує, що створення "Богдани" тривало сім років. Її конструкторів переслідували бюрократія, суди з Міноборони, банкрутства підрядників, а з 2022 року додалася війна. Значна частина потужностей розробника, КЗВВ, була знищена внаслідок ракетних ударів. у 2022 році Генштаб наказав знищити єдиний дослідний зразок на базі зберігання в Краматорську, щоб він не дістався ворогу.

Проте САУ встигли вивезти частинами подалі від фронту. У тилу її заново зібрали та віддали Першій окремій бригаді спеціального призначення імені Івана Богуна. Остаточні налаштування та випробування відбулися на полі бою.

Врешті "Богдану" поставили на озброєння ЗСУ за скороченою процедурою. "На момент початку розробки діяли ГОСТи 1964 року та інші радянські процедури. Вони вимагають років наукової роботи й тонни "макулатури". Путін "допоміг" спростити та прискорити всі процеси", – зазначив один з розробників.

Найвідоміший бій "Богдани" – битва за острів Зміїний, де розробка кілька днів працювала пліч-о-пліч з французькою гаубицею Caesar.

Перспектива отримати власну САУ, яка добре показала себе в бою, зацікавила Збройні сили України. Міноборони вирішило замовити ці гаубиці. Вибити довгострокове замовлення на початку 2022 року – це успіх. У той період відомство неохоче укладало довгострокові угоди з українськими виробниками та робило ставку на купівлю того, що можна віддати армії якомога швидше.

"Богдана" стала одним з винятків. Завдяки вчасно зробленому замовленню виробництво встигло масштабуватися. Зараз робота йде за кількома контрактами Міноборони, а випуск досяг шести одиниць на місяць. Для порівняння: у такому ж темпі французька компанія Nexter випускає гаубиці Caesar.

артилерія 155 виробництво зброї сау богдана артилерія зсу українські розробки

Знак гривні
Знак гривні