Розв'язання проблеми "незаконних прибутків" постачальників Міноборони залежить від Держаудитслужби, яку очолює ставлениця Портнова, – ЗМІ
Історія з вимогою до постачальників Міноборони повернути "незаконні прибутки" зайшла в глухий кут, оскільки її вирішення тепер напряму залежить від Держаудитслужби, а її керівниця "зникла з радарів" Міністерства економіки.
Про це пише для Цензор.НЕТ членкиня Громадської антикорупційної ради при Міноборони журналістка Тетяна Ніколаєнко.
Вона нагадує, що державний аудит після перевірки контрактів Міноборони виявив там 2,5 млрд гривень "державних збитків". Держаудитслужба це зробила на основі постанови Кабміну № 335, яка дозволила Міноборони укладати з компаніями прямі контракти без проведення аукціонів та визначала калькуляцію, але в ній не згадувався прибуток, тож Держаудитслужба чомусь вирішила, що він не законний.
Ніколаєнко вказує, що Мінекономіки передала Держаудитслужбі роз’яснення щодо постанови Кабміну № 335. У цьому документі, зокрема, вказується, що ця постанова не стосувалась порядку формування прибутку, а тільки калькуляції та скорочення документообігу. Тоді як порядок отримання прибутку був прописаний іншою постановою – № 363.
Зокрема, нею встановлено, що "прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб'єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустаткування), робіт (послуг) в інших суб'єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори".
У разі ж здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб'єктів господарювання постачальницька винагорода становить 3 відсотки вартості товарів, робіт і послуг.
"Здавалось би, після цього питання мало б якось вирішитись. Або принаймні Держаудитслужба мала б хоч зробити якусь заяву. Але, наскільки відомо виданню, реакції ДАСУ на лист Мінекономіки немає і на контакти з міністерством керівниця Держаудитслужби Алла Басалаєва наразі не виходила", – пише Ніколаєнко.
Тим часом минулої п'ятниці керівники кількох підприємств вийшли на пресконференцію і назвали історію з держаудитом диверсією проти ВПК та взагалі закликали ліквідувати Держаудитслужбу як таку.
Зокрема, директор приватного КВП "Українська бронетехніка" Владислав Бельбас, коментуючи скандальний аудит, розповів, що на його основі ДБР відкрило провадження проти компанії, що може призвести "до зупинки виробництва мінометів та броньованих автомобілів, а також постачання критично важливих 120 мм мін та 122 мм снарядів, а відтак збільшення втрат на полі бою" (докладніше про це тут).
Власник підприємства "Текстиль-контакт" Олександр Соколовський на тій же пресконференції заявив, що постачальники Міноборони, найпевніше, виграють справи в Держаудитслужби в суді. "Але навіщо це? Ми маємо витрачати час на створення нової продукції, на розширення виробництва, щоб людям піднімати зарплати. А ми витрачатимемо гроші на війну з власною державою", – зауважив він.
Підприємець вважає, що Держаудитслужба має бути ліквідована, оскільки не виконує ефективно своїх функцій.
У вівторок вже ДП "ДержККБ "ЛУЧ" офіційними листами звернулося до прем'єр-міністра Шмигаля, секретаря РНБО України Данілова, Міністра з питань стратегічних галузей промисловості Камишіна та Генерального директора АТ "Українська оборонна промисловість" Сметаніна з проханням врегулювання відповідності висновків Держаудитслужби законодавству (докладніше про це тут).
За цей час Держаудитслужба не оприлюднювала будь-як своєї позиції щодо ситуації з постановою, зазначає Ніколаєнко.
Журналістка вказує, що очільниця Держаудитслужби Алла Басалаєва до призначення на цю посаду у листопаді 2022 року була членом ЦВК, куди потрапила у 2018 році за квотою партії "Відродження".
"На цю посаду, за інформацією ЗМІ, її пропонував близький соратник Андрія Портнова Валерій Писаренко.
У ЦВК Басалаєва, до слова, працювала з 2005 року. Займалась представництвом комісії в судах. Із 2008 по 2012 рік Алла Басалаєва працювала завідувачем відділу представництва інтересів Комісії в судах юридичного управління Секретаріату ЦВК. У 2012 була призначена указом Віктора Януковича суддею Дарницького суду. Кажуть, на цю посаду її просунув сам Портнов.
Ще у 2019 Басалаєву бачили за одним столом з друзями Портнова. А вже у 2021 вона була радницею Голови СБУ Івана Баканова, який загадково зник у перші дні повномасштабного вторгнення", – йдеться у статті.
Ніколаєнко цитує слова про Басалаєву співрозмовника Цензор.НЕТ у колах влади: "Їй довіряє президент і це не вона віддає наказ, за ким бігти. Втім, думаю, вона могла б пояснити і БЕБ, і ДБР, чому через 335 постанову переслідувати підприємства не варто. Щодо самої постанови, то думаю, що ситуацію все ж варто було б врегулювати Кабміну, врегулювавши положення 335 щодо договорів, які були укладені раніше".
Журналістка зазначає, що наразі питання 335 постанови не вирішене ні Держаудитслужбою, ні Кабміном.
"І це створює реальні проблеми для підприємств, і дійсно підриває обороноздатність країни.
Водночас, якщо ДБР через це рішення Держаудиту приходить лише до певних підприємств, то це створює привід говорити про переслідування певних постачальників МО. Не виключено, що для того, щоб комусь прибрати невигідних конкурентів", – пише Ніколаєнко.
Згодом журналістка повідомила, що очільницю Держаудитслужби Аллу Басалаєву внесли до бази "Миротворець" за підрив обороноздатності України.
"Попри офіційні роз'яснення Міністерства економіки, що оборонні підприємства працювали в межах правового поля і прибуток у калькуляції законний, ДАСУ вимагає у виробників повернути понад 2,5 млрд гривень. Постачальників Міноборони – в тому числі українських виробників критично важливої для фронту зброї – ставлять на межу банкрутства.
За словами волонтерки, членкині Громадської антикорупційної ради при Міноборони Дани Ярової, поки виробники та громадськість б'ють на сполох, сама Басалаєва перестала виходити на зв'язок", – зазначила Ніколаєнко.
