Як закінчити війну Росії проти України без фальшивого миру

"Не можна допустити, щоб спроба Росії знищити Україну як незалежну державу була успішною. І справа не лише в інтересах України. На карту поставлено майбутнє глобальної безпеки та збереження основних принципів міжнародних відносин, які втілює Організація Об'єднаних Націй", — пише у вступі до звіту директор програми «Росія та Євразія» Chatham House Джеймс Ніксі.

Автори звіту переконані, що пошук легких рішень у питанні закінчення війни, які часто пропонують так звані реалісти, був би катастрофічним. Експерти визначили цілі, які необхідно виконати, щоб Україна була цілісною і незалежною, і щоб російська держава більше не становила загрози для будь-якої іншої країни. Вони також наголошують, що, всупереч твердженням "реалістів", окреслені цілі можна реалізувати, якщо Захід зробить правильні кроки.

Фото ілюстративне. Джерело: Генштаб ЗСУ

Пріоритети першого порядку:

• Виведення російських військ з окупованих територій; реінтеграція цих територій до складу України; і, відповідно, скасування будь-яких територіальних "сірих зон".
• Посилення захисту всього євроатлантичного простору від військових і невійськових загроз з боку Росії, включаючи захист економік і торговельних шляхів. Не в останню чергу це означає забезпечення безпеки сусідів Росії — незалежно від того, чи є вони членами НАТО, чи ні.

Середньо- та довгострокові пріоритети:

• Забезпечення того, щоб досвід війни та її результати змусили Росію змінити свою зовнішню політику та політику безпеки і стати менш агресивною та самовпевненою. Ідеальна кінцева мета — щоб Росія працювала в рамках міжнародного порядку, заснованого на правилах, а не намагалася зруйнувати цю систему.
• Національне визнання в Росії того, що Україна є суверенною незалежною державою, а РФ не має права на імперію. Це вимагає докорінних змін у політичній та суспільній культурі Росії.
• Визнання Росією того, що були скоєні неприйнятні злочини, а також визнання в Москві того, що Росія повинна виплатити репарації Україні.

Пристосування до путінської Росії є глухим кутом як для України, так і для її західних союзників, наголошують експерти Chatham House.

У звіті розглядаються варіанти політики, які широко пропагуються для припинення війни, і пояснюється, чому вони не забезпечать тривалої безпеки.

"Тоді як Україна продовжує боротися за звільнення своїх окупованих територій і вигнання російських загарбників, її західні прихильники обговорюють ймовірний фінал війни та її наслідки. Міжнародна реакція на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, хоча і вражає в багатьох аспектах, залишається неадекватною завданням і небезпечно хиткою. Ширша загроза Росії міжнародному порядку, заснованому на правилах, також недостатньо усвідомлена.

На сьогодні вже є багато пропозицій щодо того, як можна або потрібно завершити конфлікт. Деякі з них, хоча й мають добрі наміри, передбачають поступки, які фактично заспокоюють Росію, зраджують Україну і ставлять під загрозу Європу. Наполегливі заклики до припинення вогню або "врегулювання шляхом переговорів" задля припинення бойових дій без усунення їхньої першопричини — прагнення Росії знищити Україну такою, якою ми її знаємо — призведуть не більше, ніж до винагороди агресора і покарання жертви", — йдеться у звіті.

"Консеквенціалістський аргумент — по суті, "пожертвувавши Україною, врятуємо світ від ширшого конфлікту" — інтерпретує безпеку як уникнення повномасштабної війни між Росією і Заходом, замість того, щоб зрозуміти, що життєздатність міжнародного порядку, заснованого на правилах, нерозривно пов'язане з перемогою України", — пишуть автори звіту.

Дев'ять типових помилок в обговореннях припинення війни:

• Помилка 1: «Вирішуйте питання зараз: усі війни закінчуються за столом переговорів»
• Помилка 2: «Україна має поступитися територією в обмін на мир»
• Помилка 3: «Україна має прийняти нейтралітет»
• Помилка 4: «Треба поважати питання безпеки Росії»
• Помилка 5: «Поразка Росії небезпечніша за перемогу Росії»
• Помилка 6: «Поразка Росії в Україні призведе до посилення нестабільності в Росії»
• Помилка 7: «Це занадто дорого коштує, і Заходу потрібно відновити економічні зв’язки з Росією»
• Помилка 8: «Прагнення України до справедливості заважає миру»
• Помилка 9: «Ця війна — не наша боротьба, і є більш важливі глобальні проблеми»

Висновки експертів

Необхідно вжити низку негайних заходів, щоб забезпечити довгострокові рішення і закінчити війну на умовах України, а не Росії.

"Хибна думка полягає в тому, що ставки не такі високі, як стверджують Україна та її прихильники, принаймні в тому сенсі, що міжнародна система, заснована на правилах, не перебуває під загрозою. Окрім сумнівного висновку, що Україною можна пожертвувати заради якогось більшого блага, і що всюди за межами України відтепер і назавжди буде безпечно, ця позиція ігнорує те, що Росія по всьому світу вдається не лише до звичайної агресії, а й до інших ворожих дій, таких як екстериторіальні вбивства і маніпуляції на виборах", — пишуть автори звіту.

Якщо Росія переможе, зникне не лише Україна, а й ніхто не буде в безпеці від Кремля, який стане сміливішим від свого успіху.

Затяжний або заморожений конфлікт вигідний Росії та шкодить Україні, так само як і припинення вогню або врегулювання шляхом переговорів на російських умовах. Якщо Україна хоче уникнути цих наслідків і перетворити наполегливу оборону і поступові успіхи на полі бою на повну перемогу, вона потребує набагато більш амбітної міжнародної військової допомоги, ніж та, яку вона отримувала донині.

Фото ілюстративне. Джерело: Генштаб ЗСУ

Потреба України є ще більш нагальною, оскільки Сполучені Штати — головний донор фінансової та військової допомоги Києву — вступають у виборчий цикл, який незабаром може зменшити зовнішньополітичну активність США або, зрештою, призвести до приходу до влади у Вашингтоні адміністрації, більш орієнтованої на внутрішню політику. Збільшення постачання Заходом зброї для України зараз, окрім допомоги у військових діях проти російських військ, забезпечить певну ізоляцію від будь-якого майбутнього послаблення солідарності з боку США.

Аргументи на користь військової та дипломатичної рішучості Заходу посилюються наслідками російської агресії за межами України. Не лише європейська безпека, а й життєздатність міжнародного порядку, заснованого на правилах, потенційно поставлена під загрозу. Своїм повномасштабним вторгненням Росія кинула прямий виклик домовленостям, які допомагали забезпечувати мир протягом понад 70 років. Світ буде безпечнішим, якщо Росія зазнає нищівної поразки на полі бою, аніж з неоднозначним результатом, який, наприклад, інституціоналізує територіальні втрати України.

Пошук миру таїть у собі багато підводних каменів. Будь-яке тимчасове рішення, яке збереже або частково збереже статус-кво на полі бою, дасть час російським військам перегрупуватися після нещодавніх важких втрат і підготуватися до наступного наступу, залишаючи при цьому Україну ослабленою і менш ніж повністю суверенною. Хоча дипломатичне рішення здається привабливим для багатьох на Заході і може призупинити бойові дії на певний час, воно лише відтермінує важливу розплату з Росією і не має сенсу без реалістичного довгострокового плану забезпечення безпеки України.

Будь-який такий план має визначати умови та шляхи досягнення довготривалого миру на умовах, прийнятних для України. У ньому має бути закріплений принцип поваги до суверенної незалежності країни та її територіальних кордонів, що існували до 2014 року. Він також має передбачати майбутні безпекові та політичні гарантії. Шанси на успіх плану будуть більшими, якщо він підтримуватиме прагнення України до членства в НАТО і ЄС. НАТО та інші міжнародні союзники України повинні розробити цей план спільно з українським урядом і залишатися відданими його виконанню.

Патова ситуація у війні або військові невдачі України посилять тиск, у тому числі потенційно з боку західних союзників, з метою досягнення компромісу.

Заклики до "прагматизму" — часто евфемізм для задоволення вимог Росії — поширюються вже зараз.

"Ми вважаємо, що такі ідеї, попри їхню популярність у політичній площині як серйозних варіантів припинення війни або уникнення ескалації, є хибними. Більшість нинішніх пропозицій щодо врегулювання, якщо вони будуть реалізовані, закріплять російські територіальні здобутки та заохочуватимуть подальшу агресію в майбутньому. Так само недоречною є стриманість у підтримці України через побоювання спровокувати російські репресії.

Ігноруючи справжню природу і порядок денний московського режиму та марність сподівань на добросовісне залучення Володимира Путіна до переговорів, більшість "реалістичних" аргументів на користь зменшення ризиків насправді є менш реалістичними, ніж це випливає з їхньої назви", — наголошують автори звіту.

Тому підтримка повної й однозначної перемоги України є важливою не лише з моральних, а й з практичних міркувань.

"Хоча нещодавнє збільшення західної військової допомоги можна тільки вітати, фундаментальне розв'язання багатьох проблем, порушених у цьому звіті, залишається незмінним: Україна все ще потребує масованого постачання зброї. Без цього Україна припинить своє існування як суверенна держава, а підбадьорена Росія продовжить свою імперіалістичну кампанію експансіонізму проти сусідів і агресію проти уявних супротивників, як демократичних, так і інших, у всьому світі. У довгостроковій перспективі підтримка України слугуватиме стримуванню інших агресорів, а також потенційно посіє насіння для позитивних політичних змін у Росії", — йдеться у звіті.

Усі розділи звіту можна прочитати за посиланням.

глобальна безпека закінчення війни перемога україни протидія рф допомога заходу