Рада ухвалила закон про відмову від ртуті: що змінюється

Про це повідомили у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України.

У відомстві зазначили, що законопроєкт подав до парламенту президент Володимир Зеленський.

"Значення цього документа важко переоцінити і в геополітичній, і в економічній та довкіллєвій сферах. Це той міжнародний документ, до якого долучилася 141 держава світу, і який так ігнорує Росія. Ми сьогодні встановлюємо у своїй країні міжнародно визнані правила поводження з цим рідким отруйним металом”, – сказав міністр захисту довкілля Руслан Стрілець.  

За його словами, долучення України до Мінаматської конвенції про ртуть дозволить надалі унеможливити такі ситуації, як із заводом “Радикал”, коли сотні тонн ртуті опинилися просто неба в українській столиці. Крім того, Україна зможе за допомогою міжнародних партнерів вирішити це питання. Аналогічно, як і розв’язати проблеми зі всією “радянською спадщиною” – залишками ртуті на недіючих пострадянських підприємствах, що використовували застарілі технології. 

Як сторона Конвенції, Україна матиме доступ до цільових ресурсів Глобального екологічного фонду, а також зможе отримати технічну та експертну допомогу.

Що змінюється

Конвенція передбачає поетапну відмову від використання ртуті:

• забороняється її подальший видобуток, 
• встановлюється заборона на виробництво, експорт та імпорт багатьох продуктів, що містять ртуть (термометрів та приладів для вимірювання тиску, певних видів батарейок та люмінесцентних ламп, барометрів, вимикачів, реле, і навіть косметики).

Що таке Мінаматська конвенція про ртуть

Конвенція, прийнята у 2013 році, названа на честь міста Мінамата у Японії, де наприкінці 1950 років ртуттю з промислових стічних вод отруїлися майже 2 тисячі людей.

Отруєння викликало хворобу Мінамати – синдром послаблення зору та слуху, а у важких випадках – параліч та порушення свідомості, причиною якого є отруєння органічними сполуками ртуті.

довкілля ртуть євроінтеграція закон