F-16 для України: можливості, виклики, обмеження та найкращі застосування літака (ВІДЕО)
"За останні кілька днів активізувалися розмови про надання F-16 для України. Схоже, що це стане реальністю", – зазначає у треді письменниця, аналітикиня і колишня льотчиця Військово-морських сил США Brynn Tannehill. Вона аналізує можливості, виклики, обмеження та найкращі потенційні застосування цього літака. Далі пряма мова авіаційної експертки.
У наведеній нижче темі міститься досить багато технічної інформації про цей літак. Але якщо коротко, то близько 60 колишніх натівських літаків F-16A/B MLU перебувають на зберіганні й наразі є найдоступнішими.
Важливим для подальшого обговорення є те, що вони здатні працювати з AIM-120 (всепогодна керована ракета класу «повітря — повітря» середньої дальності, – ред.), JASSM (високоточна крилата ракета класу «повітря — поверхня», – ред.) і LINK-16 (система, яка підтримує обмін даних між тактичним командуванням, літаками та наземними підрозділами, – ред.).
Вони також використовують радар, наближений до застарілого (імпульсно-доплерівський, а не фазовану антенну решітку, як у сучасних радарах).
Отже, деякі речі, які становлять виклики для України щодо використання F-16, були описані Дослідницькою службою Конгресу США (CRS) у звіті за березень 2023 року. Варто прочитати його повністю, але я підсумую тут.
Адаптація оборонної структури: коли почалася війна, Україна все ще перебувала в процесі переходу від радянської військової доктрини до чогось ближчого до НАТО. Це стосується і військово-повітряних сил. Це може вплинути на ефективне використання літаків НАТО.
Підготовка пілотів: на цій проблемі зазвичай акцентуються, але вона є однією з тих, які найпростіше розв'язати. Навчання українських пілотів, яке їм необхідне, займає близько чотирьох місяців, і багато країн зголошуються долучитися до цього процесу на волонтерських засадах.
Фото: The Drive
Обслуговування та підтримка літаків: щоб повністю підтримувати літак в робочому стані, потрібен час і купа деталей. Технічний персонал також потребує часу на навчання. Цю проблему можна було б частково розв'язати з допомогою контрактних техніків, а також спираючись на підтримку Польщі та Румунії.
Однак я хотіла б застерегти, що електронні деталі для старих літаків, таких як F-16 MLU, важко знайти, оскільки вони не виробляються вже понад десять років. Якщо вони зламаються, і у вас закінчаться запчастини, вам доведеться виготовляти їх у майстерні.
Боєприпаси: хто і що забезпечить? Ракети AIM-120 коштують 1,2 млн доларів за штуку. У бюджеті NDAA на 2023 рік на HARM (американська високошвидкісна протирадіолокаційна ракета, з дальністю понад 100 км і до 300 км залежно від модифікацій та умов застосування – ред.) не виділено жодної копійки. Чи готові США надати ранню модель високоточних крилатих ракет JASSM? На щастя, F-16 Block 20 не потребує модифікацій для їх застосування, але це виклик.
Фінансування: звідки візьмуться гроші на експлуатацію та утримання літаків? Експлуатація цих літаків, ймовірно, буде дорожчою, ніж старіших МіГ-29, Су-24 і Су-27, що є в українському арсеналі. Це має бути передбачено в бюджеті, з юридичними рамками. Це можна вирішити, але треба враховувати.
Інша складова цього питання, – це більш технічні міркування. Простіше кажучи, ні Україна, ні Росія не хочуть заходити в повітряний простір одне одного, тому що протиповітряна оборона є дуже смертоносною. Україна вже знищила чимало цілей за допомогою ЗРК Patriot і С-300. У Росії є багато ще страшніших речей.
Російська наземна протиповітряна оборона є достатньо вбивчою, тому ідея польотів старих F-16 в її межах є самогубством. Протидіяти їй застарілими літаками, не оптимізованими для місії SEAD (придушення протиповітряної оборони противника) з HARM, буде довго, жорстоко і з великою ймовірністю невдачі.
Ось чому ми бачимо, як українські літаки летять на гранично малій висоті, скидають боєприпаси і маневрують, ніколи не перетинаючи лінію фронту. Вони використовують рельєф місцевості, щоб замаскуватися від протиповітряної оборони.
Іншою потужною загрозою є російські МіГ-31 і Су-35, які використовують ракети великої дальності Р-37. Такі ракети особливо смертоносні проти українських МіГ-29 і Су-27. Ці російські літаки можуть бачити далі та обстрілювати з більшої відстані, ніж F-16 MLU.
Більшість людей уявляють собі сучасний повітряний бій, як у фільмі "Топ Ґан". Насправді ж, це здебільшого боротьба за межами візуальної досяжності (BVR). Перемагає той, хто має потужніший радар і ракети з більшою дальністю польоту. Прямий повітряний бій є чимось другорядним, навіть під час тренувань.
Хоча ми заплатили ціну за таке мислення у В'єтнамі, радари й ракети (і ситуація) розвинулися таким чином, що в Україні боротьба "повітря-повітря" ведеться лише у форматі BVR, і росіяни постійно виграють бої з більшими кращими радарами та ракетами з більшою дальністю дії.
F-16 MLU не змінює цього рівняння. Маленький, застарілий радар цього літака не може бачити так далеко, як більші, сучасніші російські радари на МіГах і "Сушках". Ракета на цих літаках мають значно більшу дальність, ніж стандартні ракети, які запускаються з F-16. І це (потенційно) погіршує ситуацію.
Росія має літак дальнього радіолокаційного виявлення, наведення та керування А-50. Україна не має еквівалента. Якби вони були, це дало б змогу Україні вести вогонь ракетами з F-16 по цілях з прив'язкою до даних, не вмикаючи радари, що послабило б радіолокаційне контрвиявлення.
У відео нижче показано, як це може виглядати в змодельованому середовищі, навіть якщо припустити, що щось (наприклад, батарея Patriot) може забезпечити зв'язок по каналу передачі даних для F-16, оснащеного AIM-120, проти МіГ-31 з ракетами Р-37.
Зауважте, я думаю, що пілот F-16 зробив все, що міг. В іншій симуляції, яку зняв користувач Growling Sidewinder (який дуже вправний) його знову і знову розмазують, як Тома Круза у фільмі «На межі майбутнього».
У 2012-2015 роках я працювала у Військово-повітряних силах над їхніми симуляторами для підготовки пілотів F-16 до бою в повітрі. Ці відео (особливо перше), на мою думку, показово відображають виклики, з якими можуть стикнутися американські винищувачі в Україні.
Я не вважаю, що надання Україні F-16 є достатнім для досягнення навіть тимчасової, локальної переваги в повітрі за допомогою ударних операцій. Однак я бачу кілька потенційних тактичних переваг у порівнянні з нинішньою ситуацією. Вони не марні.
По-перше, поєднання сучасного радару Patriot з передачею даних про цілі підвищить живучість літаків F-16 і летальність проти таких цілей, як крилаті ракети, що покращить обороноздатність України від атак.
Дещо покращиться довгострокова стійкість. Хоч як важко отримати запчастини для F-16 і технічну експертизу від виробника, це все ж легше, ніж отримати їх для російських МіГ-29 і Су-27.
Це продовжує роботу з інтеграції українського обладнання, тактики, доктрини та обміну даними зі стандартними системами НАТО. Я вважаю, що для забезпечення довгострокової безпеки України членство в НАТО є обов'язковим. Однією з вимог для вступу є сумісність.
Найважливішим, на мою думку, є те, що це полегшує Україні отримання і використання високоточних крилатих ракет JASSM. Подібно до StormShadow, вони забезпечать додатковий потенціал для ураження складних цілей на великій відстані.
Це також полегшило б використання ракети LRASM, яка по суті є JASSM, але для протикорабельної боротьби. Навіть відносно невелика кількість будь-якої з них може кардинально змінити баланс сил в Чорному морі (особливо LRASM).
Отже, я не проти надання F-16 Україні. Я вважаю, що загалом це добре. Але я вважаю, що люди мають тверезо оцінювати можливості та обмеження цієї системи.
F-16 – це не вундерваффе.
Це 35-40-річний легкий багатоцільовий винищувач, модернізований в середині 90-х років для виконання певних завдань. Він здатний з'єднуватися з іншими стандартними системами НАТО і може нести сучасніше озброєння. Він не забезпечить перевагу в повітрі.
Україна не баражуватиме над полем бою, скидаючи JDAM, як це робили США в Афганістані та Іраку. Це може потенційно допомогти в місіях SEAD (придушення ворожої протиповітряної оборони), але це не знищить більшу частину російської ППО.
Читайте також: Том Купер: JDAMи є порівняно дешевими, надійними та дуже добре адаптуються до різних умов
Але в поєднанні з високоточними крилатими ракетами та керованими ракетами класу «повітря — повітря» середньої дальності літак F-16 може значно покращити позиції України загалом у критично важливих сферах (захист від крилатих ракет, далекобійні удари та контроль над морем).
