Як Європа відновлює свою військову міць і скільки витрачає на оборону: динаміка по країнах – The Economist
Вторгнення Росії в Україну спричинило колективний шок у Європі. У НАТО з'явилась нова енергія і мета. По всьому континенту оборонні бюджети починають зростати. Але випробуванням буде те, наскільки довго збережеться відчуття нагальності й готовність щось робити. Про це пише The Economist. Наводимо переклад тексту.
За даними аналітичного центру SIPRI, європейські витрати на оборону торік зросли на вражаючих 13%. Але близько двох третин цього показника з'їла інфляція, і він також включає Росію й Україну.
Витрати на оборону в Європі
Німеччина
Канцлер ФРН Олаф Шольц пообіцяв Zeitenwende, "поворотний момент", через три дні після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Його головним заходом було створення спеціального фонду для модернізації збройних сил країни у розмірі 100 млрд євро. Але поки що цей фонд майже недоторканий. Частково це пов'язано з тим, що міністр оборони Крістін Ламбрехт більшу частину цього часу була не в курсі справи. Її наступник, Борис Пісторіус, який обійняв цю посаду в січні, привніс у роботу новий динамізм. Але хоча 30 мільярдів євро було виділено на такі дорогі придбання, як 35 винищувачів F-35, більшість з яких будуть поставлені лише наприкінці десятиліття, дуже мало грошей поки що потрапило в реальні контракти.
Ще однією проблемою є громіздкий процес закупівель у Німеччині. До кінця минулого року лише підготовка контрактів для бюджетного комітету парламенту, який має затверджувати будь-яку закупівлю на суму понад 25 млн євро, зайняла цілий рік. Досягти консенсусу в коаліційному уряді щодо того, як витрачати ці гроші, дуже непросто.
Викликає занепокоєння і той факт, що фонд буде використаний для того, щоб допомогти замороженому оборонному бюджету Німеччини в розмірі 50 млрд євро наблизитися до мети НАТО, згідно з якою кожна країна-член має витрачати на оборону щонайменше 2% свого валового внутрішнього продукту – показник, якого не буде досягнуто до 2024 року, тобто через десять років після того, як Ангела Меркель взяла на себе зобов'язання після анексії Криму. Після цього бюджет може знову скоротитися.
Що ще гірше, як зазначає Бастіан Гігеріх з Міжнародного інституту стратегічних досліджень, чим більше фонд буде заповнений, тим менше він зможе купувати. Чим довше гроші лежать без діла, тим більше їх розмиває інфляція. Рафаель Лосс, аналітик Європейської ради з міжнародних відносин, вважає, що якщо врахувати ще й ПДВ, то сума, яку залишиться витратити на обладнання, може становити лише 50-70 млрд євро. Пан Гігеріх вважає, що до 20 млрд євро з цієї суми, можливо, доведеться витратити на доведення німецьких запасів боєприпасів до рівня, очікуваного НАТО. Наразі Бундесверу може вистачити лише на два дні війни високої інтенсивності.
Велика Британія
Згідно з результатами моделювання військових навчань, проведених у 2021 році, Британія мала запасів приблизно на вісім днів – краще, але не набагато. І відтоді запаси були ще більше виснажені військовою підтримкою у розмірі 2,3 млрд фунтів стерлінгів, яку вона надала Україні (найщедріша в Європі). Але проблеми збройних сил країни з другим за величиною оборонним бюджетом в НАТО (близько 50 млрд фунтів стерлінгів на рік) набагато глибші та ширші. Десятиліття скорочень армії поставили під сумнів її здатність виставити навіть одну важку дивізію (близько 30 000 солдатів з танками, артилерією і гелікоптерами) в конфлікті за участю НАТО.
Нараховуючи лише 76 000 військовослужбовців, і з урахуванням подальших скорочень, військо є найменшим з часів епохи Наполеона. Армія також змушена обходитися застарілою бронетехнікою і не отримає нової роками через чергові проблеми із закупівлями, які коштують мільярди. Міністр оборони Бен Воллес, колишній армійський офіцер, описує свої сили як "порожні".
Відсутність кігтів у армії є відображенням того, як британський оборонний бюджет був перекошений від непередбачуваних ситуацій європейської сухопутної війни на користь експедиційних операцій "за межами регіону". Два великих авіаносці нещодавно стали на озброєння, і вони потребують як супроводу, так і версії F-35 для польотів з них.
Іншим великим витоком коштів з британського бюджету є модернізація засобів ядерного стримування. Чотири нові підводні човни з балістичними ракетами Dreadnought будуються на заміну застарілим Vanguards вартістю щонайменше 31 мільярд фунтів стерлінгів. Велика Британія також розширює свій арсенал ракетних боєголовок Trident. Він має перевищити цільовий показник витрат НАТО, але зобов'язання незабаром досягти 2,5% було послаблене.
Франція
Ця країна також інвестує значні кошти у свої сили ядерного стримування, але навряд чи почне заміну своїх чотирьох підводних човнів типу Triomphant до 2030-х років. У січні президент Еммануель Макрон пообіцяв збільшити витрати протягом семи років з 2024 року до 413 млрд євро, що на 40% більше, ніж за останній бюджетний цикл, який розпочався в 2019 році, і має перевищити цільовий показник НАТО.
Однак, хоча Макрон назвав агресію Росії в Україні головною причиною того, що "мирних дивідендів більше немає", і заохотив французькі оборонні фірми перейти на "економіку війни", експерт Гігеріх каже, що Україна не визначатиме тип інвестицій, які Франція, ймовірно, зробить: "Вона все ще дивиться на середовище загроз більше з точки зору південного флангу і так званої "дуги нестабільності", ніж з точки зору східного флангу і Росії".
За нового правого уряду Джорджи Мелоні в Італії не передбачається збільшення видатків. Попри попередні обіцянки досягти 2% ВВП до 2028 року, за словами Франческо Віньярки, аналітика з питань військового бюджету, цього року Італія отримає трохи менш як 1,5%. Розумно припустити, що вона просто збереже витрати на нинішньому рівні, тим більше, що найбільшою проблемою безпеки Італії є нелегальна міграція і турбулентність в її близькому закордонні.
Польща
Контраст з Польщею не може бути більш разючим. Так само правий уряд Матеуша Моравецького має намір витратити 4% ВВП цього року. Жодна країна Європи, навіть три балтійські держави - Естонія, Латвія і Литва, які зобов'язалися збільшити свої військові витрати до 3% ВВП, не відчуває більшої загрози від агресії Путіна. Попри членство в НАТО, пересічні поляки вважають, що якщо він переможе в Україні, вони будуть наступними. Польські аналітики також побоюються, що Росія здатна відновити свої сухопутні війська всього за кілька років.
Тож список покупок Польщі величезний: 10 мільярдів доларів на 18 ракетних установок HIMARS; $4,6 млрд на літаки F-35, плюс 96 вертольотів Apache, 250 танків Abrams на $4,9 млрд, ще шість батарей ППО Patriot і багато іншого. Польща також планує подвоїти чисельність своєї армії до 300 000 осіб протягом наступних 12 років, щоб мати можливість розгорнути шість добре оснащених дивізій, що зробить її, ймовірно, найсильнішою сухопутною армією в Європі. Менш зрозуміло, як Польща платитиме за всю цю потугу. Нещодавній продаж державних облігацій довелося скасувати. Але Польща не має жодних сумнівів щодо того, що необхідно зробити, щоб убезпечити свій народ. Інші європейці, на думку поляків, лише повільно наздоганяють її.
