Чому перша доба контрнаступу стане вирішальною для України – Foreign Policy
Франц-Стефан Гаді – старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень з кіберпотужності та майбутніх конфліктів – пояснює на сторінках видання Foreign Policy, чому перші 24 години очікуваного контрнаступу України будуть вирішальними. Далі дещо скорочений переклад статті експерта.
Перші 24 години довгоочікуваного контрнаступу України можуть стати найдовшим днем для Збройних сил України. Досвід попередніх воєн свідчить, що початкова фаза атаки часто формує характер подальшого бою і визначає стратегічний вплив наступу.
Навряд чи хтось за межами українського вищого командування знає, чи має Україна зараз вирішальну перевагу у вогневій потужності, боєприпасах, чисельності військ і логістиці на полі бою. Що ми точно знаємо, так це те, що в останні місяці війна все більше визначається виснаженням – жодна зі сторін не має вирішальної переваги, і кожна з них намагається виснажити іншу. Що б не сталося в день "Д" для України, українським військам буде нелегко уникнути характеру війни на виснаження, навіть якщо вони є численними, добре підготовленими й оснащеними.
Для України є, мабуть, лише один спосіб уникнути виснаження в перші години майбутнього наступу: спровокувати параліч російського військового керівництва і паніку серед російських рядових і сержантів. Найбільший шанс на успіх Україна матиме, якщо російські солдати втечуть від наступаючих українських військ без особливого бою. Навіть якби співвідношення сил було вигідним для України, одного цього було б недостатньо для досягнення такого ефекту.
Читайте також: Успіхи на фронті гальмує радянщина в ЗСУ. Що побачив західний військовий експерт, побувавши на передовій
Найпевніше, нематеріальні фактори, такі як тактична несподіванка, лідерство на полі бою і бойовий дух, будуть вирішальними в перші 24 години після нападу. Саме вони, а не лише зброя, допоможуть визначити, чи вдасться українцям нагнати паніку на росіян, паралізувати російське військове керівництво і спричинити тимчасовий збій у системі командування і контролю. У цьому сценарії українські бронетанкові колони проривають ешелоновану російську оборону, швидко просуваються в російський тил і загрожують військовим штабам і центрам постачання, посилюючи паніку і параліч.
Саме такий зрив з російського боку стався під час блискавичного контрнаступу України у вересні 2022 року на Харківщині. Перші 24 години цього наступу були вирішальними, оскільки початковий український наступ і використання прориву в лінії фронту спровокували хаос і паніку з-поміж російських загарбників. У майбутньому весняному наступі Україна, ймовірно, спробує повторити блискавичний характер Харківської наступальної операції.
Досягнення тактичної несподіванки в перші години наступу матиме вирішальне значення, оскільки це збільшує шанси на локальну вогневу перевагу і вигідне співвідношення сил, принаймні на короткий період часу. Для цього не потрібно, щоб стягування українських військ залишалося в таємниці – в будь-якому випадку, це малоймовірно, враховуючи супутникові знімки, а також поширені на полі бою безпілотники. Але щоб розтягнути російські сили й не допустити їхньої концентрації, Україні потрібно буде залишити Росію в невіданні щодо того, де і коли стягнені війська завдадуть удару. Водночас Україна має переконатися, що місце, обране для спроби прориву, може бути швидко розширене, щоб забезпечити глибоке проникнення – наприклад, шляхом швидкого захоплення важливих доріг, перехресть або залізничних вузлів.
Українським військам буде дуже важко досягти достатньої вогневої переваги, щоб швидко знищити багаторівневу оборону росіян, як і сконцентрувати достатню кількість військ для швидкого захоплення російських позицій. Набирати обертів під шквальним російським вогнем буде особливо тяжко, враховуючи необхідність подолання замінованих зон, ровів і "зубів дракона" – все це вимагає спеціалізованого обладнання і навичок.
Читайте також: У тіні танків. Яка "непомітна" техніка може стати визначальною для майбутнього наступу
Найімовірніший шлях до успіху для українців – змусити росіян залишити свої оборонні позиції без бою – можливо, спровокувавши паніку, що їхні позиції обійшли з флангу і тепер їм загрожує небезпека бути відрізаними й оточеними. Цього можна досягти, знайшовши слабкі місця в російській обороні, значно відволікаючи російські сили з локальною і тимчасовою вогневою перевагою, і просуваючись у тил окупантів. Це може бути єдиним реалістичним варіантом для українців досягти швидкого і глибокого стратегічного прориву.
На цьому початковому етапі тактичне лідерство матиме вирішальне значення, особливо здатність приймати й виконувати рішення на нижчих командних рівнях для використання різних можливостей на полі бою. Кожна військова операція – це, так чи інакше, організований хаос. Це ще більш справедливо для тих, хто наступає: підрозділи можуть звернути не туди, координація може бути ускладнена через глушіння ворогом зв'язку, і навіть точно визначити місцезнаходження ворога набагато важче під час руху. Ефективне тактичне керівництво має вирішальне значення для подолання цих проблем.
Лідерство на полі бою також має вирішальне значення, оскільки воно безпосередньо впливає на бойовий дух. Той, хто має перевагу в тактичному керівництві й моральному дусі на початку атаки, буде менш схильний до паніки і, найпевніше, матиме тактичну перевагу, що триватиме довше, ніж перші 24 години.
Окрім тактичної несподіванки, лідерства і морального духу, є ще один фактор, який визначатиме успіх контрнаступу: якою мірою російська сторона зможе швидко мобілізувати свій оперативний резерв? Це теж значною мірою буде визначено в перші 24 години. Якщо загальна паніка заблокує дороги відступаючими російськими військами, мобільним резервам, що перебувають у тилу, буде важко дістатися до лінії фронту в точці прориву – якщо вони взагалі будуть доступні.
Перші 24 години майбутнього весняного наступу дійсно можуть стати найдовшим днем для України. У довгостроковій перспективі українським збройним силам буде нелегко уникнути виснаження в цій сухопутній війні, в якій основна увага приділяється артилерії. Українці можуть досягти тактичного успіху, якщо їм вдасться викликати параліч російського військового керівництва і паніку серед військ, спровокувавши розгром на початковій фазі контрнаступу. Чи буде цього достатньо для досягнення Україною довгострокових стратегічних переваг – не кажучи вже про перемогу у війні – це вже інше питання.
