Том Купер: назріває небезпечна ситуація для гарнізону ЗСУ в Авдіївці
Військовий експерт Том Купер у свіжому звіті зазначає, що стан справ довкола Авдіївки видається йому загрозливішим, ніж у Бахмуті.
БИТВА ЗА ДОНБАС
То що ж там зі справді важливих речей, через які ви читаєте всю мою балаканину?
Якщо ви, бува, не військовий на передовій, то новин для вас наразі небагато.
Бахмут: по суті, зберігаються ті ж лінії зіткнень, що й кілька днів тому.
Тобто: росіяни трохи просунулися вздовж траси M03, за 10 км на північний захід від Бахмута, але всі їхні атаки в напрямку доріг 0504 і 0506 були негайно зупинені. Вчора в ЗСУ повідомили про знищення цілої штурмової групи ПВК "Вагнер". Це була найбільша новина приблизно за 2–3 дні.
Фото ілюстративне. Джерело: Генштаб ЗСУ
У мене викликає занепокоєння ситуація в районі Авдіївки — і тут я наведу ще один приклад, як соцмережі спотворюють наші враження про війну.
Останніми днями українці оприлюднили кілька відео, де показано знищення артилерією різних російських наземних систем протиповітряної оборони (на заході їх скорочено прозвали GBAD).
Люди в коментарях, здавалось би, з повним правом радіють, адже завжди «приємно» подивитись, як підривається яка-небудь система ЗРК Tor/SA-15 або S-300/SA-10/12.
Але дотепер я не побачив жодної публікації/постера у соціальних мережах, де б обговорювалося значення даної ситуації. Який сенс росіянам підсувати свою протиповітряну оборону настільки близько до лінії фронту, що вона потрапляє під удар української артилерії?
У відповідь тиша.
Ніхто цим не займається.
А тепер дозвольте мені «повторно використати» два кадри з відео, опублікованого 1 березня, де показано результати одного з російських авіаударів по Авдіївці з відстані приблизно 2000 метрів (чи більше). Стверджувалось, що це застосування керованої бомби калібру 1500 кг.
Я завжди скептично ставлюся до російських повідомлень про використання якоїсь «супер-турбо-точної» зброї: «система Путіна», до якої належать також і генерали з командування ВКС, встигла прибрати до кишень стільки мільярдів, що на фінансування розробки чи купівлі «розумного» озброєння» для ВПС грошей майже не лишилося.
Тим не менш, для мене, це означає, що варто бути напоготові. Тим паче, що російські джерела підтверджують бомбардування позицій ЗСУ в районі Авдіївки не лише високоточними боєприпасами (або PGM англійською) типу «Гром» або УПАБ-1500 з відстаней за межами досяжності української ППО, але і середніми бомбардувальниками Ту-22М-3 з вільнопадаючими (і 70-річними) бомбами ФАБ-3000М-54 калібру 3000 кг. А іноді і за допомогою Су-34 з «легшими», десь 500-кілограмовими бомбами. Так було і з Маріуполем рік тому.
Якщо це правда, то це означає, що ВКС — принаймні тимчасово, але знову і знову — здатні блокувати роботу української важкої ППО (див.: Бук/SA-17 і тому подібне) засобами радіоелектронної боротьби. І таким чином змушують засоби ППО відійти або навіть знищують їх.
….є й інша причина: під час польоту на надзвуковій швидкості екіпажі бомбардувальника Ту-22М-3 не дуже охоче скидають бомби типу ФАБ-3000, адже це легко може спровокувати пошкодження дверного механізму. Тому вони збираються використовувати такі боєприпаси під час польотів на відносно «повільній» високій дозвуковій швидкості. Однак, росіяни, вірогідно, скидатимуть бомби з висоти 12 000-15 000 метрів, «підкинувши» ФАБ в напрямку цілі з відстані 15-20 км. За таких умов влучання буде не дуже акуратним, але, не сумнівайтеся, 3000-кілограмова бомба не потребує великої точності.
Це означає, що ВКС вважає повітряний простір над Авдіївкою «достатньо безпечним» для бомбардування своїми Ту-22М-3 з великої висоти. Під час таких атак росіяни на 1000% впевнені, що поблизу немає такої української ППО, яка здатна знищити їхні повільні Ту-22М-3.
На мою думку, це не є хорошим знаком.
…і те, що ВКС «особливо активні» над цим районом, було підтверджено принаймні вчора, коли українська ППО (можливо, посилена у відповідь на описані вище події?) перетворила одного зі своїх пілотів на десантника…
Найголовніше — і це не дивно, враховуючи, що такі повідомлення ширяться вже більше тижня — росіяни, здається, не лише зміцнили свій контроль над Красногорівкою, а й — два дні тому — прорвали українську лінію фронту на захід від неї та атакували в напрямку с. Степове, перетинаючи при цьому колію місцевої залізниці.
Я не кажу, що є привід для паніки, але це все однозначно створює небезпечну ситуацію для гарнізону ЗСУ в Авдіївці. Більш ніж очевидно, що якщо українці не зможуть щонайменше зупинити подальше просування росіян в західному напрямку, або, ще краще, відкинути російські сили назад на східну сторону с. Красногорівка — ситуація для українських сил на південь від цього села (тобто всередині Авдіївки) буде критичною. Значно критичнішою, ніж у гарнізону ЗСУ в Бахмуті.
Оригінал тут, повний переклад на фейсбук-сторінці Ростислава Семківа.
