Далекобійні можливості ЗСУ: як "НЛО" наробили "бавовни" по всій Росії

Бєлгород

З Бєлгородом ситуація зрозуміліша, бо дистанція до цього міста від кордону з Україною – близько 40 км, і технічно в ЗСУ є засоби, які дозволяють вести вогневе ураження на цю глибину.

За спостереженням Defense Express, у Бєлгороді 28 лютого “засвітилися” одразу три дрони-камікадзе. Вони, “на жаль, не досягли своєї мети та лише пошкодили декілька автівок та будинків. Але створили “інформаційну хвилю” завдяки тому, що їхні фото та навіть відео польоту були активно тиражовані в Росії”, – пише видання.

Це також справляє ефект впливу на росіян у тилу, для яких війна має стати такою ж близькою, як і для українців. І це насправді є стратегічно важливою метою дистанційної війни, про які ще минулої осені писав головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний.

Ударні дрони, що впали в Бєлгороді. Колаж: Defense Express

Такі БПЛА вже “світилися” на фото та, ймовірно, були перероблені з розвідувальних на дрони-камікадзе.

“З огляду на фото, бойова частина дрона складається з пластиду PE8 L23A1 британського виробництва, а уламковий ефект посилений саморобними елементами з використанням кульок від підшипників”, – пише Defense Express.

Туапсе, Краснодарський край

Місто Туапсе Краснодарського краю РФ “по прямій” розташоване на дальності 430-450 км від найближчих позицій ЗСУ в Україні. Але вночі 28 лютого тут пролунали вибухи та спалахнула пожежа на великій нафтобазі поряд із нафтопереробним заводом.

Надвечір місцеві телеграм-канали оприлюднили фото наслідків вибуху на нафтобазі “Роснєфті” – уже після пожежі.

Руйнування на нафтобазі в Туапсе. Фото: соцмережі

На фото видно, що деякі будівлі та трубопроводи зазнали серйозних пошкоджень. Але не зафіксовано пошкоджених резервуарів.

Причиною вибухів у місцевих ЗМІ одразу назвали дрони, хоча державні ЗМІ писали лише про “хлопки”, пожежу в побутовому приміщенні та намагалися стримати паніку.

Щоб дістатися Туапсе, ударним дронам потрібно було пролетіти через позиції фронтової російської протиповітряної оборони, окуповані території, поряд одразу з трьома діючими авіабазами ЗС РФ у Єйську, Приморсько-Ахтарську та Краснодарі, а також висоти Кавказького хребта.

За однією з версій, дрон міг залетіти також із напрямку Одеси, але тоді він мав подолати близько 800 км.

Який саме безпілотник ударив по Туапсе, невідомо.

Селище Нове, Адигея

Приблизно в цей самий час поряд із селищем Нове в Гіагінському районі Адигеї впав чималий невстановлений літальний апарат, який зафіксували на відео. Імовірно, це конвертований в ерзац-крилату ракету старий радянський розвідувальний БПЛА Ту-141 “Стриж”.

Про ймовірну роль “Стрижів” говорили, коли Україна дістала до військових аеродромів в Енгельсі Саратовської області та Дягілево під Рязанню 5 грудня 2022 року.

Читайте також: Чим українська армія могла вразити російські аеродроми дальньої авіації

За однією з версій, цей літальний апарат був у групі з іншими, які атакували нафтосховище у Туапсе. Але тоді його маршрут виглядав би наступним чином:

Не виключено, що ціллю цього дрона був інший об’єкт. Але в будь-якому випадку, такі далекобійні удари з доволі несподіваними курсами є більш ніж активною демонстрацією можливостей дистанційної війни, пише DE.

Село Губастово, Підмосков’я

Ще один БПЛА впав поблизу села Губастово в Коломенському районі Московської області, від якого до Кремля лише 90 км, а від кордону з Україною – 460 км.

У цьому дроні експерти впізнали український UJ-22 Airborne, який має дальність автономного польоту до 1600 км. З огляду на його технічні характеристики, “привіт” можливо передати не те що Москві, а всім рашистам до Уралу і до Архангельська, зазначають аналітики.

Цього разу дрон був знайдений поряд із газорозподільною станцією “Газпрому”.

UJ-22 Airborne був уперше продемонстрований компанією “УкрДжет” на виставці “Зброя та безпека” у 2021 році.
Цей дрон тоді демонстрували з корисним навантаженням у вигляді мінометних мін. Загальна вага корисного навантаження становить до 20 кг. Але впевнено сказати, що під Москвою дрон був із цим навантаженням, неможливо з огляду на низькоякісне фото.

Дальність його польоту може бути обмежена у випадку бойового навантаження, хоча в цьому випадку навіть її скорочення вдвічі все одно є вагомим показником, зазначає DE.

“Водночас той факт, що невстановлені БПЛА можуть заходити у повітряний простір РФ на сотні кілометрів, є вкрай важливим доказом реальної ефективності російської ППО, що відкриває певні можливості для “генерації бавовни”, а головне – фізичне перенесення бойових дій на територію противника шляхом дистанційної війни”, – пише видання.

Санкт-Петербург і Москва

Крім того, 28 лютого в Росії сталася екстраординарна подія із закриттям повітряного простору над Санкт-Петербургом та аеропорту “Пулково”.

Близько 11-ї ранку за місцевим часом (близько 10-ї за Києвом), на відстані 160-200 км від рідного міста Путіна був помічений невстановлений повітряний об’єкт. Для його перехоплення були підняті винищувачі та задіяно так званий “план “Ковьор”. Місцеві ЗМІ виклали фото винищувача МіГ-31 із бойовим навантаженням у вигляді чотирьох ракет “повітря-повітря”.

Така ситуація тривала близько години. Російські джерела писали про “НЛО” без офіційних пояснень.

Деякі рейси були скасовані, а принаймні два літаки за маршрутами “Москва-Петербург” та “Москва-Калінінград” повернулися в аеропорт вильоту.

У цей самий час у повітрі поблизу Москви перебував Іл-96-300ПУ (RA-96016) – один із “бортів №1” у РФ, який є “президентським літаком” і повітряним командним пунктом у спеціальному льотному загоні “Росія”.

Згодом з’явилася офіційна версія від міноборони РФ. Нібито “силами Західної зони відповідальності ППО проведено тренування щодо взаємодії з цивільними органами управління повітряним рухом”, під час яких “були відпрацьовані питання виявлення, перехоплення та ідентифікації умовного порушника” із залученням винищувальної авіації.

Таке пояснення погано корелюється з “дроно-атакою” на інших територіях Росії цього ж дня.

Не виключено, “НЛО” під Петербургом міг бути хибним об’єктом на екранах РЛС, створеним невідомим комплексом РЕБ поруч із кордонами Росії.

Єйськ, Краснодарський край

На завершення 28 лютого на військовому аеродромі в місті Єйськ Краснодарського краю РФ також пролунали вибухи.

Місцеві пабліки розповідають, що пізно ввечері в місті було чути два сильні вибухи в районі аеродрому. Після цього там здійнявся стовп диму та спалахнула пожежа.

Відомо, що на західному краю міста Єйськ – за 150 км від лінії бойового зіткнення – розташований великий аеродром спільного використання. На цьому летовищі базується 859-й центр бойового застосування льотного складу морської авіації та 190-й навчальний змішаний авіаційний полк ВМС Росії. Також летовище використовують для виконання бойових завдань у ході війни проти України підрозділи тактичної авіації 4-ї армії ВПС РФ. Авіація саме з цього аеродрому бомбила Маріуполь.

Імовірно, єйська авіабаза також була уражена дронами.

“Щоб палало весною, вкладатися треба з осені”, – прокоментував у твіттері директор фонду “Повернись живим” Тарас Чмут.

Експерт військового порталу Defense Express Іван Киричевський вважає, що атаки 28 лютого засвідчують: цілями майбутніх атак ударних дронів України може бути енергетична інфраструктура на значній глибині території РФ.

“Судячи з усього, таким чином відбувається апробація далекобійних можливостей, про передачу яких нам говорили британці. І це було таке польове випробування декількох типів далекобійних безпілотників, які з часом можуть бути використані з нашої сторони для більш масованих ударів по території РФ”, – сказав Киричевський в коментарі каналу "Еспресо".

“Якщо вже західні аналітики після досвіду з іранськими “Шахед-136” говорять, що це щось принципово нове і його можна називати, приміром, “крилата ракета з поршневим двигуном”, то нашому військово-промисловому комплексу варто рухатися в цьому напрямку. Що, власне, наша “оборонка” зараз і робить – на прикладі “бавовни” в Російській Федерації”, – зазначив Киричевський.

вибухи в рф ударні дрони бавовна