Зеленський таки підписав закон про посилення відповідальності для військових: чому це хибне рішення
Президент Володимир Зеленський підписав закон щодо посилення відповідальності для військовослужбовців за самовільне залишення поля бою, військової частини чи іншого місця служби, невиконання наказів та інші порушення військової дисципліни.
Про це йдеться у карті законопроєкту на сайті парламенту, інформує Цензор.НЕТ.
У картці документа сказано, що закон надійшов до Верховної Ради за підписом президента. Таким чином, дія закону офіційно набула чинності.
Документ передбачає внесення відповідних змін у Кримінальний кодекс, Кодекс про адміністративні правопорушення та інші законодавчі акти нашої держави.
За цим законом, зокрема, судам заборонять пом'якшувати покарання чи давати умовні терміни для військових, засуджених за окремі види злочинів:
- непокора (ст. 402)
невиконання наказу (ст.403)
погрози або насильство щодо начальника (ст.405)
самовільне залишення військової частини (ст.407)
дезертирство (ст.408)
самовільне залишення поля бою (ст. 429)
Також зростають терміни покарання за військові злочини та адміністративні правопорушення.
Фото ілюстративне. Джерело: Генштаб ЗСУ
Чому підписання закону – хибний крок?
Після ухвалення Верховною Радою законопроєкт 8271 викликав широкий і переважно негативний резонанс у суспільстві, особливо серед військових і волонтерів, які знають армійську "кухню" зсередини. ТЕКСТИ уважно стежили за дискусіями довкола закону про посилення відповідальності в армії, публікуючи позиції різних сторін.
Низка громадських діячів, військових, волонтерів публічно критикували законопроєкт і закликали Зеленського ветувати його. Також з'явилася петиція з проханням до президента ветувати закон №8271, яка набрала майже 35 тис. голосів.
Натомість головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний попросив президента підписати закон про посилення відповідальності в армії, аргументувавши це потребою у дисципліні у війську (позиція Залужного тут).
Народна депутатка, секретар Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Соломія Бобровська заявила, що деякі норми цього законопроєкту – надмірні та шкідливі і розповіла, що його нашвидкуруч протягнули через правоохоронний комітет.
"Наш комітет щодо нього ще не засідав, зауваження наші ніхто не вислухав, і з порушенням регламенту проголосували в цілому – і одразу направили на терміновий підпис Президенту. Авторами проекту закону не зазначено та не наведено жодних переконливих обґрунтувань наявності суспільно небезпечних наслідків від скоєння визначених злочинів, щоб «обтяжувати» і так немалі санкції", – зауважила вона (докладніше тут).
Водночас активістка, письменниця, бойова медикиня і розвідниця ЗСУ Ярина Чорногуз назвала законопроєкт "ганебним" і "каральним". "Коли законопроєкт #8271 стане законом, командування отримує безпрецедентні важелі шантажу та карання військових тюрмою практично за будь-яку критику їхніх рішень, навіть якщо рішення некомпетентні та спираються на невдалий бойовий менеджмент (а таке трапляється нерідко)" – сказала вона.
Читайте також: У чому перегини законопроєкту про посилення відповідальності за військові злочини
Екскерівник управління зі спецрозслідувань та справ Майдану, військовий, кандидат на директора НАБУ Сергій Горбатюк заявив, що, ухваливши законопроєкт щодо покарання для військових, ВР порушила Конституцію.
"Чисто юридична оцінка – цим законопроєктом Верховна Рада України вирішила грубо порушити Конституцію, щоб більш жорстко карати лише певну категорію людей. Військовослужбовців"."Бо для вбивць, ґвалтівників, крадіїв, наприклад, заборони карати позбавленням волі нижче нижньої межі не встановлюється. І їх можна достроково звільнити від покарання. Натомість Верховна Рада всупереч Конституції грубо порушує права виключно військовослужбовців, тобто за ознакою місця роботи та форми. А це є злочин", – пояснив Горбатюк (докладніше тут).
Позицію волонтерів вичерпно висвітлила представниця цієї спільноти Галина Однорог.
"Ми, військові волонтери, дуже довго мовчали, бо "не на часі", ми самотужки намагалися боротися з такими командирами, як Філін, для якого життя солдата нічого не вартує, бо кар'єра "наше фсе". І на жаль, таких командирів багато – молодих, амбітних, які не виїжджають у "жопу мира", а віддають накази далеко від лінії фронту.
У мене просте питання: а чому в цьому наказі немає пункту, що командири, які віддають безглузді накази, самі не повинні знаходитися там разом с солдатами?
Нам ще дуже далеко до міжнародних стандартів в армії, в нас ще багато "совкового" у війську, ми тільки будуємо армію по стандартах НАТО, і цим наказом перекреслюється все те нове, що могло б бути, коли військові самі на позиції могли б приймати рішення, бо ситуація може змінюватися кожної хвилини й чекати наказ зверху може означати великі втрати особового складу.
Це крок назад і неможливість врятувати своє життя солдату, бо саме від них – від тих, хто риє окопи, залежить наша Перемога!" – написала волонтерка.
Найвичерпніше усі ризики та негативні впливи законопроєкту № 8271 описав громадський активіст, політичний і військовий аналітик, екскомандир взводу батальйону “Айдар”, директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий. Назвавши документ "кувалдою" в руках генералів (за аналогією до пригожинської кувалди, якою нібито публічно стратили вагнерівця, який здався у полон), Дикий докладно пояснив, чому закон є неприйнятним (читайте тут).