На цьому критичному етапі війни жодні компроміси з Путіним неприйнятні – Atlantic Council
Будь-які поступки Путіну лише посилять його імперські амбіції, – пише Atlantic Council. ТЕКСТИ наводять переклад статті.
Тоді як російське вторгнення в Україну триває уже десятий місяць, різні коментатори на Заході продовжують просувати ідею про те, що Україна повинна "обміняти територію на мир". Однак довга історія російської імперської експансії є наочним уроком для цих прихильників умиротворення.
Будь-який компроміс з Кремлем, який дозволив би Москві зберегти контроль над частинами України, не тільки не гарантує миру, а й відкриває перед Росією можливості для подальших актів міжнародної агресії, а також зміцнює віру Владіміра Путіна у фундаментальну слабкість Заходу.
Прихильники угоди "земля в обмін на мир" зазвичай зображують себе зовнішньополітичними реалістами, але політика, яку вони просувають, зводиться до нежиттєздатного поділу України, що майже напевно призведе до нової війни. Такі поступки також ризикують посилити бачення Путіна щодо повернення до дипломатії імперіалізму.
Короткого погляду на історію російської імперської експансії в Україні та інших сусідніх достатньо, щоб продемонструвати, що пропозиція Кремлю землі в обмін на мир навряд чи спрацює. Протягом сотень років Росія розширювала свою територію, ведучи війни на ослаблення, не обов'язково пригнічуючи або анексуючи своїх сусідів. Повільно, але впевнено, ці сусіди були б зведені до васального статусу або повністю інкорпоровані в імперію.
Поділ Польщі у XVIII столітті, зокрема, має зупинити тих, хто сьогодні виступає за поділ України у XXI столітті. Це поступове знищення польської держави було досягнуто у партнерстві з низкою провідних європейських держав і дозволило Росії значно розширити свою присутність в Європі.
Завоювання України Російською імперією відбувалося за аналогічною схемою. Території сучасної України були поступово відібрані у Польщі та Османської імперії протягом багатьох десятиліть. Основна частина українських земель була анексована між 1650-ми та 1790-ми роками, але лише у 1945 році вся територія сучасної України була включена до складу Радянського Союзу.
Фото: Gayatri Malhotra on Unsplash
Путін не приховує, що розглядає нинішнє вторгнення в Україну як сучасне продовження війн імперської експансії, які вели російські правителі Петро I та Катерина II сотні років тому. Понад те, схоже, що він насолоджується такими порівняннями. Кремль зробив цей зв'язок явним, воскресивши назву царської епохи "Новоросія" для територій України, які він прагне включити до складу Російської Федерації.
Розпочинаючи повномасштабне вторгнення в Україну на початку 2022 року, Путін мав на меті повернути всю Україну до російської сфери впливу. Однак це не означає, що щось менше буде вважатися поразкою. Справді, ті "мирні плани", які зараз пропонують ті, хто виступає за поступки Кремлю, будуть розцінені в Москві як будь-що, але не як поразка.
Якщо Росії буде дозволено легітимізувати свій контроль навіть над невеликою частиною суверенної території України, це буде інтерпретовано як велика перемога і розглядатиметься як зелене світло для подальшого просування вперед.
Компромісний мир, за яким Росія отримає бодай частину української території, виправдає політику імперської агресії Путіна в очах російської громадськості та міжнародної аудиторії. Це поставило б Росію в сильну позицію для планування наступного вторгнення, прирікаючи ціле покоління українців жити або під російською окупацією, або в тіні війни.
Інші країни також не будуть у безпеці.
Якщо Путін зможе досягти своїх імперських цілей в Україні, є всі підстави припустити, що він розпочне нові загарбницькі кампанії в інших місцях проти народів Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії, які раніше були частиною Російської та Радянської імперій. Мирна угода, яка дозволить Путіну позиціонувати себе як спадкоємця Петра I, безумовно, не відверне його від таких амбіцій.
Очевидно, що всі зусилля, спрямовані на припинення війни в Україні, вітаються. Однак розмови про компроміс з Кремлем є небезпечними, оскільки вони ризикують підтвердити імперські марення Путіна, одночасно заохочуючи Москву вважати, що рішучість Заходу може похитнутися.
На цьому критичному етапі війни міжнародні партнери України не повинні тиснути на країну, щоб вона прийняла мир на російських умовах. Замість цього вони мають продовжувати чітко давати зрозуміти, що рішення про початок переговорів може бути прийняте лише в Києві.
Читайте також: Війна Росії проти України може загрожувати виживанню нашого виду, – Ювал Ной Харарі
Замість того, щоб підживлювати спекуляції щодо можливих поступок, західним коментаторам та політикам слід зосередитися на забезпеченні України всім необхідним для захисту своєї території. Достатньо озброєна Україна за непохитної підтримки грізної міжнародної коаліції зможе вести переговори на своїх умовах з позиції сили.
Це єдиний шлях до врегулювання, яке буде дійсно стійким. Для того, щоб забезпечити мир в Європі, Путін повинен зазнати рішучої поразки. Без такої поразки багатовікова модель згубного російського імперського впливу продовжиться, а інші європейські країни зіткнуться з долею України.
