Печера в Городку – одна з найбільших у долині Смотрича (ФОТОрепортаж)
Коли стрічка новин є суцільним жахом, хочеться її хоч трішки «розбавити» чимось невоєнним і позитивним. Як антистресову інформаційну пігулку ТЕКСТИ пропонують фотоекскурсію до дуже симпатичної й абсолютно невідомої широкому загалу туристичної родзинки Поділля – печери, яку можна побачити в історичному центрі містечка Городок на Хмельниччині.
Печера, що міститься в основі Замкової гори, розмірами не вражає. Її довжина усього близько 16 метрів. У порівнянні з надзбручанською «Атлантидою» (майже 7,5 км) – досить блякло, але для долини Смотрича – нівроку. Висота теж не дуже – ходити по ній можна лише напівзігнутим, а наприкінці – взагалі навкарачки.
Вхід до печери ховається серед дерев та чагарників, тому про неї мало хто й знає
Попри сказане вище, це третя за розмірами «смотрицька» печера. Найбільшою ж вважається Нігинська-1, що міститься на схилі долини Смотричу, між селами Залуччя та Нігин Кам’янець-Подільського району. Довжина її ходів становить понад 100 м. Поруч з нею є ще одна, трішки менша, завдовжки – 60 м. Печера невідома не лише пересічному туристові. Навіть у самому Городку про її існування мало хто знає.
Археологічні дослідження на майданчику перед печерою
Влітку 2021 року майданчик перед Городоцькою печерою на замовлення Городоцької територіальної громади та при активному сприянні відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради дослідили археологи на чолі з кандидатом історичних наук Павлом Нечитайлом. Враховуючи її специфічне розташування (східний схил та ще й поруч з річкою), науковці сподівалися знайти свідчення проживання людей кам’яної доби, але виявили лише фрагменти кераміки, що датувалися від початку XIV до XVII століття (це теж нівроку). Однак на думку археологів, ці артефакти навряд чи пов’язані з самою печерою – найімовірніше, разом з ґрунтом, що осипався, вони потрапили на майданчик перед нею з верхньої частини Замкової гори, де колись стояло укріплення.
Археологи біля печери
Якби покопали глибше, може б знайшли й щось цікаве, але дослідники вирішили зупинити розкопки. Як пояснив тоді керівник експедиції Павло Нечитайло: «Чи знайдемо ми там щось вартісне, жодної гарантії немає. Зате стовідсотково гарантовано, що печера, як туристичний об’єкт буде зіпсована».
На момент зупинення розкопок майданчик перед печерою опинився на одному рівні з входом. У разі ж продовження він міг опуститися на кілька метрів нижче і, знову ж таки, без щонайменшого результату.
З печерою не поталанило, зате за якийсь десяток метрів від неї археологи знайшли мури давно забутого замку
Утім, не обійшлося без відкриття. Зокрема, у лівій частині майданчика було знайдено прохід до ще однієї печери, але його розчищати не стали – то не є завданням археології. Можливо, згодом спелеологи цим зацікавляться, і не виключено, що ця печера виявиться набагато більшою не лише за сусідку, а й за «старших братів» з Нігина/Залуччя.
Печери – то завше красиво та романтично
Як повідомила ТЕКСТАМ секретар Городоцької міськради Олена Гріх, планувалося, що після завершення досліджень сусіднього з печерою Городоцького замку (розкопки там відбувалися одночасно з «печерними») буде створений комплексний туристичний маршрут «печера-замчище», але через повномасштабне вторгнення рашистів ці амбітні плани відкладені до Перемоги.
Олена Гріх. Світлина 2021 року
«Завдяки археологічним дослідженням 2021 року нам вдалося локалізувати місцезнаходження замку, – розповіла пані Гріх. – Цей замок колись був знаним і потужним, про нього є чисельні згадки в історичних документах, але потому, як наприкінці XVIII ст. укріплення розібрали на камінь, забулося навіть точне місце де він стояв.
Планувалося, що цього року розкопки продовжаться і вдасться відкрити з під землі ще принаймні кілька десятків метрів мурів давнього укріплення (наразі відкрито майже 7 м – авт.). Потому ми планували впорядкувати прилеглу територію. Так само планувалося розчистити печеру – наразі вона сильно замулена ґрунтом, що століттями змивався з гори, та впорядкувати підходи до неї. На жаль через повномасштабну війну ці плани довелося відкласти, але ми про них не забуваємо й обов’язково повернемося до цієї теми після Перемоги».
Вхід до печери
Зауважимо, що в самій печері сталактити, сталагміти та інша карстова краса відсутні. Зате на її стінах можна побачити скам’янілих мешканців давнього океану Паратетіс та Сарматського моря. Переважно це різноманітні мушлі.
Нагадаємо, що любителі підземного світу можуть одночасно відвідати й закинуті підземні штольні біля села Іванківці (це десь за 25 км від Городка), про які ТЕКСТИ розповідали рік тому.
Штольні в Іванківцях. Вони є аварійними й небезпечними. Тому далеко заходити не можна. Тим більше що вони всюди однакові. На світлині, як згодом з’ясувалося, найнебезпечніша їхня ділянка, куди автор попхався здуру
P.S. На жаль, свого часу автор забувся відому істину: «Краще – ворог хорошого». Після перегляду фотофайлів, зроблених всередині печери за допомогою спалаху, вони були видалені (бо дійсно вийшло так собі). Мовляв, потому ще раз прийду зі спеціальним освітленням і зроблю ого-го, як круто! На превеликий жаль, ноги до печери так і не дійшли, тому «нутрощами» цього цікавого об’єкту ми сьогодні не порадуємо. Доведеться читачам повірити на слово – там нівроку.
