Чотири уроки, які варто засвоїти галузі військового постачання через війну в Україні (Погляд)
Ден Ворд, полковник ВПС США у відставці та старший головний системний інженер корпорації MITRE , пише на Defense One про уроки, які може мати з російсько-української війни галузь військового постачання.
Перший урок ― швидкість постачання критично важлива. Воєнні події розгортаються швидко, тому відповідь на них також має бути швидкою та ефективною. Автор посилається на статтю у Washington Post, що цитує українського солдата, який нарікає щодо повільної доставки високомобільних артилерійських ракетних систем M142, або HIMARS: "Якби вони прийшли набагато раніше, я думаю, ми вже закінчили б війну". Можливо, це перебільшення, але по суті це твердження відповідає дійсності. Оскільки події розгортаються швидко, галузь військового постачання (яка обʼєднує розробку, закупівлю, логістику та власне постачання) має бути готова до цього та знайти способи діяти швидше.
Другий урок ― коли американські військові відсутні на полі бою, на передній план виходить американська розвідка та експерти з військового постачання, які у такому разі є найбільш залученими до війни силами. Це передбачає потенційні зміни у тому, як їх розглядають та використовують. Розвідувальні дані, які надає Сполучені Штати українському уряду, значні і, за словами українського чиновника, на якого посилається Washington Post, "дуже якісні", пише автор. Інший основний внесок Пентагону ― це понад $6,1 млрд у вигляді техніки з лютого: переважно артилерія, боєприпаси, транспортні засоби та кулемети.
На думку Ворда, якщо для того, щоб досягнути успіху у 2022 році, США потрібно швидко надавати оперативні системи Україні, то Міноборони варто переоцінити роль постачання в міжнародній безпеці та переглянути баланс між довгостроковою розробкою технологій та підтримкою операційних підрозділів.
Третє спостереження, яким ділиться автор ― американське обладнання не завжди найкраще задовольняє потреби військ через складність застосування. Отже, фахівці з постачання мають звернути увагу на спрощення використання та зменшення потреби в початковому навчанні нових систем. Важливо, щоб інтерфейси програм були інтуїтивні та зрозумілі користувачам.
Одна з причин, чому HIMARS такі ефективні в Україні, ― це простий і зрозумілий користувацький інтерфейс, пише Ворд. Він посилається на слова Ембер Марш, керівниці відділу супроводу програмного забезпечення HIMARS, яка каже, що фахівці доклали всіх зусиль, щоб зробити цю артилерійську систему зручною для військових: "Ми прагнемо зробити взаємодію з програмним забезпеченням максимально простою та інтуїтивно зрозумілою для кінцевого користувача".
HIMARS в Україні. Фото: Генштаб ЗСУ
Четвертий урок, який варто засвоїти, на думку полковника, лежить у площині взаємодії у сфері військового постачання між членами НАТО. Він зазначає, що Пентагон експлуатує технічні системи разом із державами-партнерами й тому має інтегрувати військові технології у спільне середовище разом із союзниками по Альянсу. Це має відбуватися на етапі проєктування, а не після постачання, наголошує Ворд.
Сьогоднішня сфера оборонних закупівель у США надто ізольована від інших країн, зауважує автор. "Їй слід встановити тісніші зв'язки із закордонними партнерами ― компаніями, технологами, стратегами, операторами, логістами та закупниками. Галузі військового постачання було б корисно співпрацювати з союзниками з усіх питань, починаючи з вимог, технічних розробок та інтерфейсів користувача і закінчуючи контрактами, логістикою та планами випробувань", ― пише він.
Наостанок Ворд наголошує, що важливо зберігати увагу до дійсних конфліктів, хоча міністерство оборони США може мати спокусу сконцентруватися на прогнозуванні невизначеного майбутнього ― як-от конфлікт із Китаєм.
"Конфлікт із найближчим противником (наприклад, Китаєм) привертає велику увагу стратегів та планувальників, звісно, у такому підході є певна логіка, і тема Китаю справді важлива. Однак підготовка Міністерства оборони до таких гіпотетичних військових сценаріїв не має витісняти реальні конфлікти, як-от війна в Україні", ― резюмує автор.
За матеріалами Бабель.
